Під блакиттю весняною сушить березень поля, і співає підо мною очервонена земля. Був там гроз кривавий подих, дощ топив людей, звірят, — та із нурт, із темноводих, вирнув новий Арарат. І дзвенять стожарно дуги: Мир хатам убогим! мир! Вже ніхто не візьме вдруге вас в невольничий...

під плотом баби Ганіськи воскресили лелеки хутір   причастили беззубу ягу родиною   лепехи на перини понадирали   а вона свята й пожовкла руки в росу витирає небо закликає до комина та лелеченятам дулі крутить щоб подоляночок до хати не водили

Присвячую мамі   – Мені здається, я хотів летіти без повітря, – знову забелькотів Джонні. – Здається, хотів бачити червоне плаття Лен, але без Лен. А Бі померла, Бруно. Хуліо Кортасар, «Переслідувач»   ...смерть дитини надихає... Джузеппе...

„Письменницькі писання – це, як метафізичні стріли, – подумалось мені, – використовувати їх слід ощадливо. Не квапитись. Але й не зволікати. Бо вже не контролюватимеш політ. І не доможешся свого…” Сьогодні ввечері була гроза. Це – добре. Проте,...

25 годин до любові Коричневе сонце чаю потроху топить тебе солодкуватим присмаком Ненависні тобі лимони відсутні тут Щоб можна було їх прирівняти до сонця А довкола йде одвічна війна пластикових американських гірок Що робляться з ложечок для розмішування цукру та любові Розмішувати нічим наразі...

1 Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золотосрібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. Десь кревний край кона в останній муці, Дикун над ним заносить ятаган, А він скажений біль терпить, як Муцій, І крапле кров росою з чорних ран. Чому ж я тут? Куди ж...

Рух дверей, нiби чоловiк стогне увi снi. В абсолютнiй тишi я неспокiйно перечiкував доки вiдчиненi дверi зачинять, а отже вищий тембр стогону перетече у стогiн куди басовитiший. Я уявляв чоловiка, який ще в дитинствi, загравшись у хованки заховався за непримiтнi дверцята десь у...

"Підгір´я, любов ненаглядна моя! Ось ти, пеленою сніжною Покрите, неначе красавиці труп, Без духу лежиш предо мною. Туманом покрилося небо важким, Туманом насупились гори, І річка під снігом замерла, і ліс Шумні позабув розговори. Морозом тріскучим зціпило тебе. У кригу важку окувало, У...