Ця осінь як бурхливе море Із його нескінченною кількістю потопаючих алкашів Що мов джини надовго застрягли на дні пляшки Ось ось і я наче Рильський закутаюсь у жовтаве листя Вкриюсь снігами мов білим тілом коханої жінки Заляжу у якомусь саду посеред міста біля сивого дуба Й дивитимусь...

Недаром многих лет Свидетелем Господь меня поставил А. С. Пушкин Частина І Якась смутна і невесела осінь Зійшла, мов помаранча золота, Над Києвом, і олов’яні оси Дзижчали і співали з-за моста, Де вітер заплітав березам коси І цілував в розтулені вуста. (О спогади терпкі і непотрібні...

Як зараз бачу: з-за ріки — Дві кручі, наче маяки; Одна зелена, чорна друга. Чи літнє сонце, чи зав’юга, — Вони стоять собі віки. На чорній кручі чорний дуб, Як добрий воїн-вітролюб, Весь посмаглілий, обгорілий, Стоїть на кручі потемнілий. Кому б сказати все? Кому б? А тиха...

То ніч над нами чи істота чорна? На це ніхто б відповісти не зміг. І крутиться Земля, неначе жорна, І зорі перемелює на сніг. А десь хмільні й розморені, як завжди, Майбутнє нам віщують в напівсні. Ті блюдце крутять пальцями, ті з “Правди” Вичитують пророцтва голосні. Я ваші мудрі...

З біблійних мотивів Я духові серцем сказав: «Навіщо ти будиш мене серед ночі? Навіщо сі тихі уста розв’язав І речі надав їм пророчі? Оспалі тут люди, в них в’ялі серця, Народ сей не вдавсь на борця». Мій дух промовляє мені: «Ставай, вартовий, без вагання на чати!...

Роман «Пророк» - остання робота Олеся Ульяненка. Цей фрагмент 2009 року було опубліковано в альманасі Полтавського національного педуніверситету «Рідний край».

А Ставши в два ряди, лицем одна до одної, дівчата по черзі співають, кланяючись: 1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем, Ой ми з Ладом виїдем, виїдем. 2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем, Ой ми з Ладом виорем, виорем[1]. 1-й ряд: А ми проса насієм, насієм. 2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо. 1-й...