Електронна бібліотека/Казки

Поезіє вседобра не мовчи...Микола Істин
Війна 2022Микола Істин
Дивовижа в купальні (новела)Віктор Палинський
Новий день поезії йде…Микола Істин
Доля людства нині бродить в УкраїніІгор Павлюк
Тривоги Юлії (новела)Віктор Палинський
Єдиноріг (новела)Віктор Палинський
ПаличкаВіктор Палинський
Стефанові турботиВіктор Палинський
За зореюАлла Рогашко
«Провидець», уривок з роману (видавництво «Український пріоритет», 2021р.)Алла Рогашко
Вірші (З майбутньої книги «Поетичні прогресії кохання»)Микола Істин
Екзистенційне (Новелета)Віктор Палинський
ВіршіПетро Коробчук
А ось зима цього року, робить дерева тьмяними...Сергій Жадан
І хай буде знаком наближення...Сергій Жадан
Але згадати потім ріки ці...Сергій Жадан
ПрибулецьВіктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Це не сніг...Сергій Пантюк
Розумієш, дельфін такий же хижак...Артем Полежака
Це буде вимовлено колись уперше...Сергій Жадан
Великі малі зустрічіВіктор Палинський
Навчатись відчувати...Григорій Штонь
В термітниках великих міст...Григорій Штонь
Хльости і шерех потопельних вод...Григорій Штонь
Квартирою снують струмки надвірної жаріні...Григорій Штонь
Мене хтось мстиво попередив...Григорій Штонь
Зле чуєшся, коли...Григорій Штонь
Кинджально довгі трасові вогні...Григорій Штонь
Удосвіта на прирічковий пастівник...Григорій Штонь
Cеред досвітніх близькоземних зір...Григорій Штонь
ЛюбовГригорій Штонь
Завантажити

...Біжить річка невеличка
А на тій річці стоїть капличка;
Недалечке од каплички божа церковка,
Святая, старая, благостивая;
А при тій церкві піп з попадею:
У попа борода велика й сивая,
А попадя молода ще та гладкая.
Жив був Кирик, бідний чоловічок,
Була в його бідна жінка,
Були й діти невеличкі.
От прийшов час, жнивова година,
Померла у бідного Кирика маленька дитина.
Пішов бідний Кирик до попа:
"Добродію, добродію, чи не могли б меї дитини
сховати?
Що ви схочете за похорони взяти?"
Піп радий-радесенький,
Трясе бородою, розмахує рукою:
"Що ж — каже — твою дитину можна поховати,
Але не багато з бідних людей дбати,
А десять карбованців таки треба взяти!
Що треба, то треба, не мов мені ні слова,
Бо в мене з тобою короткая мова!"
Кирик каже: "Добродію, добродію,
Я не можу стільки дати,
Де вже мені, бідному Кирику, стільки взяти?"
Піп як тупнув ногою,
Як мотнув головою,
Як потряс бородою,
Як закричить,
Як заверещить:
"Ще таких людей не було і не буде,
Коли б випропадали такі бідні люди!"
Заплакав бідний Кирик та й пішов до пана,
Та й скаржиться пану:
"Не хоче піп моєї дитини ховати,
Хоче з мене, з бідного Кирика, десять рублів
взяти".
Пан йому і каже:
"Я тобі в тім, Кириче, бідний чоловіче, не пораджу.
Я тобі ось що скажу:
Іди ти до села, достань заступа й лопату
Та іди сам на свою дитину яму копати".
Послухався бідний Кирик пана,
Пішов він додому,
Став на коліна, помолився богу.
Аж прийшов до його божий старець:
"Кириче, бідний чоловіче, іди ти до села,
Достань заступа й лопати
Та іди сам на свою дитину яму копати,
Та не копай на низу, а копай на горбу.
Нехай багатшії люди копають на низу".
Взяв Кирик заступа й лопати
Та став сам на свою дитину яму копати.
Та не копає на низу, а копає на верху,
Як казав йому божий старець.
Став бідний Кирик на горбу копати,
Став до його котел з грошима виринати.
Набрав бідний Кирик гроші до кармана,
Пішов назад до пана, а од пана до попа:
"Добродію, добродію, чи не могли б меї дитини
сховати?
Що ви схочете за похорони взяти?"
Піп радий-радесенький:
"Що ж — каже — небагато з бідних людей дбати,
А десять карбованців треба взяти".
Бідний Кирик довго не возився.
Дав десять карбованців та й зовсім розплатився.
Піп гроші забрав і старосту зазвав,
Казав на дзвіниці на збір подзвонити,
З радістю, з веселістю Кирикову дитину
похоронити.
Зазвав бідний Кирик попа до хати
Став його добре частувати,
Став мед і вино давати.
Дивується піп: "Як се так сталося?
У бідного чоловіка стільки грошей набралося?"
А попадя навіть очі витріщила,
Все до попа пристає, покою не дає:
"Добродію, добродію, чи не могли б ви бідного
Кирика до сповіді прийняти
Та на духу його добре розпитати

Партнери