1 А поле бою все чека І мріє крізь туман і віддаль. Господь не жалує віка, Щоб ось, блукавши, як сновида, Шукать шляху, і важить час, І пить гіркі й безсонні ночі, Й даремно підбирать ключа До літер тих сузір пророчих. 2 А поле бою нам все те ж — І заповітом, і докором — Ось...

Ой, на морі, на синьому, на камені, на білому Стоїть жона сива-сива, з нею коник – чорна грива. Лети, коню, як на крилах, там в степу Савур-Могила. Спитай в вітру, спитай в долі скільки ще у тому полі Упаде мойого болю, мого квіту молодого, Мого зерна золотого.   Максим усе...

Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари.. Земле! як тепло нам із тобою! Глитає далеч. Річка синіє. Річка синіє, зітхає, сміється... Де вас подіти, зелені надії? Вас так багато — серце порветься!

Байдужий до подій диспетчер – Осінь, Дає «добро» на зліт… Останній клин Злітає в небо… Тільки я, ще й досі, Стою біля дороги… Я – полин.   Всім полинам – гірка одвічна доля: Стояти з краю примарних доріг, Які ведуть...

Сизим ранком збігайте, стрункі юнаки, До човнів, на лягунах завмерлих! Хай зірвуться вони, як прудкі павуки, Розсипаючи лапами перли.  В млосій тузі до моря розквітлого день Нижче й нижче схилятися буде, І на березі ревом військових пісень Бородаті зустрінуть вас люди. Солов’ями...

Полісся. Праліс твані обступили. Загін вернувся з рейду і упав. Болотяні каганчики купав Дбайливо промені уранці засвітили. А хлопці спали, набували сили, Всяк пень собі під голову поклав. До Сновидовичів, у тихий листоплав, Фашисти бронепоїзд підкотили. Удар з гармат, неначе землетрус. А...

Все — як було… Ті ж велети-дерева, Те ж — океаном! — чарівне зело, Те ж срібне мерехтіння полудневе, Що в спечну днину вихрить над селом. І стежка — та ж… Вона на ближні луки, І став, де жабуриння і плотва, І ці із неосяжжя луни-звуки, Немовби десь в зеніті...

Пружнаста віхола — прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! Як ухають, працюючи навзаводи, мотори! Вигук. Вихлоп. Спазм. Виття. Брести крізь ніч, в морозній хузі плавати, нести моє малесеньке життя... Напружено,...

залишається кілька годин до порожнечі але спочатку переломлю хліб і роздам голубам нехай ці апостоли рознесуть звістку і я зовсім не вірю що хтось із них зрадить бо голуби щирі коли підійшовши воркочуть і щирі коли торкаються голівками моїх долонь їм не потрібно жодних чудесних...

— Три годи не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так, та поїду на злість, побачу, яку то політику мені шуряки мудрі з тестем заспівають?.. Швачка стояв коло столу, як той дружко на...