Завантажити

й. Ходімо, Тамаро. Тільки за мене братись не можна — все, як павутинка, розлізеться.
Т а м а р а. (оглянула). “Как денди лондонский одет”.
К о н о п л і ц ь к и й. Красивий чоловік! Як тобі пофортунило, Тамаро! Зустріти мене, покохати... Чого так дивишся?.. Пожартувати не можна?
Т а м а р а. Ходімо з нами, Кравцов.
К р а в ц о в. Попрацюю.
К о н о п л і ц ь к и й. Ох, який я гарний! Хоч на виставку.


КАРТИНА П'ЯТА

Кабінет директора заводу. За столом сидить Васильков, йому за тридцять, впевнений у собі. Ця впевненість відчутна і в голосі, і в манері розмовляти, і в жестах.
Він відкинувся на спинку крісла, ніби задумався. Заходить Кравцов, підходить до столу, сідає.

В а с и л ь к о в. Ось тепер поговоримо. Почитав анкету, характеристики, хоч вони часто й необ'єктивні, але знати їх треба. (Посміхнувся). Ми з тобою з одного гнізда... Один інститут закінчували. Я — до війни, а ти — після. Хороший інститут. Між іншим, я просив міністерство, щоб саме з цього інституту прислали мені інженера. Рвався в Сибір чи за призначенням?
К р а в ц о в. За призначенням.
В а с и л ь к о в. (посміхувся). А міг би сказати — рвався. Про завод наш маєш уявлення?
К р а в ц о в. Можна сказати — ні.
В а с и л ь к о в. Яку б ти роботу хотів?
К р а в ц о в. Не знаю.
В а с и л ь к о в. І я не знаю. (Пройшовся кабінетом, усміхнувся). Мені хороші інженери дуже потрібні і навіть посередні, на жаль, теж потрібні. Де тебе притулити?
К р а в ц о в. Ви мене не туліть, а призначте, і я буду працювати.
В а с и л ь к о в. (наче вивчає поглядом). Ти сердитий чи така вдача?
К р а в ц о в. Вдача.
В а с и л ь к о в. Одружений? В анкеті щось не запам'ятав цю графу.

Пауза.

К р а в ц о в. Це стосується роботи?
В а с и л ь к о в. Так.
К р а в ц о в. ...Одружений.
В а с и л ь к о в. Ваш характер має значення для дружини, а мені потрібна лише ваша робота. До речі, дружина з вами приїхала?
К р а в ц о в. Ні... Я не знаю, де вона зараз.
В а с и л ь к о в. Зареєстровані, чи подруга?
К р а в ц о в. Давайте про діло.
В а с и л ь к о в. Це теж діло. Я зобов'язаний знати все про керівний склад заводу.
К р а в ц о в. Про керівний, а я при чому?
В а с и л ь к о в. Тобі б попрацювати помічником майстра, майстром кільканадцять років, а потім уже до цеху, а так людей немає, і я змушений призначити тебе виконуючим обов'язки начальника цеху... Збагнув? В. о. начальника цеху.
К р а в ц о в. Збагнув.
В а с и л ь к о в. Ну й що?
К р а в ц о в. Нічого.
В а с и л ь к о в. Чому не відмовляєшся? З студентської лави — до начальника цеху?
К р а в ц о в. Ви ж кажете, людей немає.
В а с и л ь к о в. (розсміявся). Чогось мені здається, що ти або простий і хороший хлопець, або кар'єрист чистої води. Не гнівайся — це думки вголос. Хочу тобі сказати ще одне: у війну я не покидав заводу ні вдень ні вночі. В мирний час чотирнадцять-п'ятнадцять годин на роботі. (Підвівся).

Пауза.

Звикай, Кравцов, до заводу, до свого заводу, вивчай його пульс, відчувай подих. Щоб він став твоїм життям.
К р а в ц о в. А більш конкретно?
В а с и л ь к о в. (його починає трохи дратувати манера розмови Кравцова). Три дні походи вільним екскурсантом, а потім — у дев'ятий цех. І запам'ятай: твої знання, вміння, характер, здібності — все визначається тільки двома показниками: план і якість.
К р а в ц о в. Можна йти?
В а с и л ь к о в. Зачекай, я ще на тебе подивлюся, може, помилився... Щось ти “чувств никаких не изведал”, одержавши призначення. Чи не забагато я тобі даю...
К р а в ц о в. Давайте менше.
В а с и л ь к о в. Гаразд, іди. Моя інтуїція мене ще не підводила. Заглянь до заступника по госпчастині.

Кравцов виходить.

(Бере трубку). До тебе зайде інженер Кравцов, з випускників. Ти звик, щоб тебе просили, а цей не буде, тому сам запропонуй. Талони на черевики, пальто, шапку, подумай, де йому жити... (Про себе). Кравцов! Я чув це прізвище чи здалося?..


КАРТИНА ШОСТА

Квартира Кравцова. Простора кімната, троє дверей. Ті, що ведуть до кабінету, — прямо на глядача. Меблі в кімнаті не нові і не комплектні. На стіні — жито, калина, дубове листя. Кравцов сидить у кріслі, видно, не відпочиває, про щось думає. Блідий. Погустішала сивина. Після паузи підвівся, пройшовся по кімнаті, опустився в крісло. Дістав вахтжурнал, щось записав. Телефонний дзвінок.

К р а в ц о в. (бере трубку). Слухаю, так пізно? Вже перша година... Будь ласка, буду радий. (Кладе трубку). Чим же вгостити?.. А нічим — хай подише свіжим повітрям. (Підійшов, відчинив вікно, прислухається). Дихає завод.

Пауза.
Дихає, але не

читати