
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Зараз вона покличе тебе гучніше. Зараз ти почуєш таке довгоочікуване "зайди…" Зараз… Боги не повинні страждати від невдоволених жадань… Урешті-решт саме Ісіда виготовила перший у світі фалоімітатор, із глини. Бо не могла винести самотності, хто не вірить – перечитайте давньоєгипетську міфологію! І Марметусенька… скільки років не знала вона, бідолашна, чоловічої ласки! Скільки років, усю себе присвятивши тобі – її любому синові, її Гору! Ти мусиш віддячити… Ви мусите віддатися одне одному. Поміж людей таке неприпустимо, але ж ви – не люди.
Ти прокинувся від холоду, на підлозі біля Марметусиньчиних дверей. Вона тебе не покликала. Ще не сьогодні, – подумав ти.
аркуш Ф
Сповнений млосних передчуттів, ти вирішив, що п'ятий епізод буде присвячено коханню, адже Бог – це любов. Тепер ти мав Інтернет і тобі не треба було вештатись містом, здираючи оголошення зі стін, хоча іноді, за звичкою, ти таки їх здирав. На двох сайтах знайомств ти знайшов дві самотні душі, з-поміж безлічі однотипних оголошень Інга привернула твою увагу, бо в графі "мета знайомства" написала "стратити самотність", а Сергієва інформація про себе вражала лаконічністю: "забутий всіма". Майже про тебе, нещодавнього. На сайті Інги ти зареєструвався під іменем Сергія, розмістив його фото і від його ж імені написав дівчині листа: "Привіт, Інго! Стратити самотність дуже складно, повір. Я сто разів намагався, але вона живуча. Сьогодні я – забутий усіма. Виходить, у боротьбі з самотністю ми – двоє невдах, але ж досі ми змагалися з підлою поодинці, а що коли з’єднати наші потуги? Зараз осінь і самотність як ніколи в силі, вона не чекає нападу От ми цим і скористаємося!" Інга відповіла. Вона погоджувалася спробувати. Трохи підредагований лист Інги ти відправив Сергієві. В твоєму варіанті виходило, що це Інга залучає Сергія до боротьби з самотністю. І з забуттям. В кінці "Інга" зауважувала, що полюбляє іноді посидіти на лавці в відомому скверику. Потім ти став поштовою скринькою двох самотніх і забутих, виправляючи листування так, аби якомога швидше звести вірогідні майбутні непорозуміння нанівець. Врешті-решт визначальними будуть не точність висловлювань і не те, на якому саме сайті вони познайомились. Визначальним буде те, яке враження справлять молодята одне на одного в перші хвилини першого побачення.
Аби упередити небажані до часу телефонні переговори, ще один із перших листів Інги ти доповнив зауваженням, що дівчина буцімто остерігається давати бодай кому номер свого телефону. Сергій терпів. Нарешті ти вирішив, що "клієнти" дозріли. Від імені Інги ти написав Сергієві, що вона згодна зустрітися з ним у скверику. Від Імені Сергія нагадав дівчині про її улюблену лавочку і делікатно напросився в супутники під час її звичного моціону. Обоє погодилися зустрітися.
На цей час ти вже не боявся недоречних дружніх візитів, бо з дружніми візитами до тебе на цей час уже ніхто не приходив. Той же, хто приходив у справі, делікатно стукав, але ти все одно замкнувся зсередини і лише тоді в нетерплячому тривожному очікуванні висунувся у вікно.
Чекати довелося недовго. Вони прийшли! Ось, нахиливши в рятівній іронічності голівку, на авансцену виходить Вона. Не бариться й схвильований Він – ритуальний букет квітів нервово бгається за спиною. Сходяться, вітаються… А ось і перше непорозуміння – певно з'ясовують, хто кого, власне, запросив. Але з'ясовують весело, навіть із висоти Чотирнадцятого поверху видно, як здіймається в безтурботному сміхові її голівка. Сміється! Отже сподобався. Про нього й говорити не доводиться – ще б не сподобалась! Ось Він певно пропонує дівчині посидіти десь у затишнішому місці. Погоджується. Рушають. Ступивши крок, кавалер зупиняється, фамільярно перепрошує та підставляє вірогідній і вже майже очевидній дамі серця руку. Шкарубкий каштановий лист заздрісно повзе за ними ковзкою тротуарною плиткою. Ти виконуєш карколомний танець найпримітивнішого божка найвіддаленішого тихоокеанського атолу і ніяк не можеш дочекатися закінчення робочого дня.
аркуш Х
Все таки робити добро набагато приємніше. Просто казкове відчуття. А скільки додано сил – ти зробився просто всемогутній! І нічого чекати, нічого сподіватися від слабкої за визначенням жінки рішучого кроку – рішучим маєш бути ти! Це повинно статися сьогодні. Ти почнеш першим. Сьогодні ви логічно довершите ваш танок богів тим, чим він і покликаний довершитись – ви сполучитесь воєдино. Це ж так природно…
Ти примчав додому рано. Тинявся, на знаходячи собі місця, квартирою, ледь не млів, репетируючи майбутню сцену. Злягання богів, це вам не абищо – від такого народжуються світи…
У замковій щілині клацнув ключ… Ти оволодієш нею прямо тут, на килимку в передпокої. Вона вповні пізнає твою чоловічу силу. І здивується. І насититься. А тоді ти встанеш над нею,
Останні події
- 13.07.2025|09:20У Лип´янці вшанували пам’ять поета-шістдесятника Миколи Томенка та вручили його іменну премію
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року