Завантажити

скверика прихованим мікрофоном. Справа знову була за грішми, а Соня більше тобі грошей не дасть. Бо в неї більше немає. Нічого, – подумав ти, – відкладемо мікрофони на потім.


аркуш О

Нарешті ти спромігся запам'ятати, яку з "операційниць" звуть Галечка, а яку – Валечка. Цьому посприяло те, що саме Валечка заходилася інтенсивно довкола тебе сокотіти. Виявляючи обізнаність у кавових питаннях, дівчина ледве не щодня набивалася на спільне ласування божественним напоєм, по кілька разів на день забігала то по скріпку, то по діркопробивач, то по ножиці. А ти ж бачив якось масивні кравецькі ножиці в дівчат на столику! Врешті решт спокусливі позирки Валечки сумнівів не залишали.
Звісно, ти б зовсім не відмовився від тісних та приємних стосунків із молоденькою сусідкою по коридору. З обличчя спокусниці було хоч воду пий, і погляд великих темних очей дівчини вабив ідеальною паралельністю, а головне – заохоченням. Але саме тоді ти з головою поринув у розробку сценарію епізоду номер три і відверто кажучи – дівчина тобі добряче заважала. От якби можна було минути всі оті прелюдії! Отож іноді ти просто казав, що дуже зайнятий і зачиняв за ображеною Валечкою двері зсередини.


аркуш П

Кінець кінцем, епізод номер три тебе розчарував. Саме пішов дощ і люди, яких ти своєю божественною волею звів у скверику, повідкривали парасольки й ти нічого не побачив навіть у бінокль. Ну зійшлися, постояли… А ти не був іще тоді настільки всемогутнім, щоб розігнати хмари. Та ти взагалі сумнівався, чи до снаги таке хоча б котромусь із твоїх колег – небожителів. Пізнавши нелегкого творецького хліба, ти по новому глянув на відомі божі хроніки, відверто кажучи – досить скептично глянув. Але поразки на те й існують, щоб робити з них правильні висновки. Тепер ти зрозумів, що в розробці майбутніх епізодів необхідно враховувати кожну дрібницю, навіть таку, здавалося б, незначущу, як прогноз погоди!


аркуш Р

До розробки сценарію епізоду номер чотири ти підійшов злий і зосереджений. Ти поставив високу планку й не мав права її збити. Адже боги планок не збивають… На цьому місці ти замислився. Власне кажучи, виготовлена лише з другої спроби Єва, кричущий факт непослуху, більше відомий, як спокуса яблуком, невдалий проект Першого Людства, яке довелося просто затопити. Виходить, не тільки в тебе траплялися проколи, не тільки в тебе… Бездоганних богів немає так само, як не буває їх бездоганних творінь!
У четвертому епізоді ти вирішив звести одразу дві пари ощасливлених божою увагою посполитих. Обклався газетами платних та безплатних оголошень, посписував та понавідривав зі стовпів і зі стін зупинок десятки телефонів. За задумом двоє перших піддослідних мали з'ясовувати, хто з них повинен прийняти в добрі руки чистопородне цуценя, а хто розшукує квартирантів, але неодмінно – без чотирилапих членів родини. Одночасно двоє інших мусили прийти на зустріч з котами, причому кожен – аби вигідно впарити нявкітливе створіння своєму візаві. І ти насолодився вповні!
Спершу дві пари неспокійних чоловіків дискутували порізно. Але щойно чистопородному цуценяті впали в око зразу двоє представників котячих, собаченя здійняло такий дзявкіт, що він долинув навіть до чотирнадцятого поверху! Далі було вимахування руками, крутіння пальцями біля скроні та хапання один одного за барки. Пікантності видовищу додавало те, що хтось із учасників дійства вийшов на сцену в супроводі жінки, очевидно дружини. Саме присутність імпульсивної, як скоро з'ясувалося, представниці слабкої статі зібрало довкола собачо-котячо-людського конгломерату чималенький гурт глядачів. Під кінець вистави один з котів утік і вся компанія галасливо кинулась його переслідувати.
Протиснутись у вузьке вікно можна було лише боком і скоро цей бік у тебе відчутно заболів, але ти терпів. Ти сміявся і плакав, захоплено вдихав повні легені повітря й захоплено його видихав. І відчував себе найщасливішим з людей. І з богів. Перебуваючи на Чотирнадцятому Поверсі ти почувався так, ніби стоїш на Сьомому небі. Жоден нікчемний режисер навіть і мріяти не міг про такий рівень достовірності, адже актори твого спектаклю не грали – вони жили на сцені! В розпал дійства до архіву постукала Валечка, але ти відшив недоречну цієї миті "операційницю" одним коротким словом.


аркуш С

Упродовж кількох наступних днів ти був такий уважний і лагідний до Марметусеньки, що вона ощасливила тебе врешті решт давноочікуваним, але від того не менш приємним подарунком – ноутбуком. Ще й із проплаченим Інтернетом. "Хочу, щоб ти крокував у ногу з часом!" – патетично заявила Марметусенька. Ви сплелися в

читати