Завантажити

потом, як по маслу!.. Главне в торговлі — матюк, і тобі одкроються нєвєроятні пєрспєктіви!..

ГРУША з силою висмикує руку з рук БЕЗМИЛЬСЬКОЇ, хапає свій візок з картоплею і тягне нагору, збираючись іти геть.

ГРУША: — Відчепіться від мене! Чи мені міліцію покликать?!
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Клич, клич на свою голову, перекупкам — насміх!.. Дєвочки!..

БЕЗМИЛЬСЬКА показує знака бабам рукою і ті, підсміхуючись, знову заступають своїми торбами вихід із підземного переходу.

ГРУША: — Перепустіть дорогу!
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Мо’, дєвочки тебе не понімають!.. Ти їх ньтілігеньтніше попроси!..
ГРУША (до БЕЗМИЛЬСЬКОЇ): — Це що, змова?
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Наоборот, це предложеніє к сотруднічєству... Вони готові тобі уступить найлуччі місця на етой драбині жизні!

Одна з бабів хотіла була розкрити рота, щоб заперечити, але БЕЗМИЛЬСЬКА непомітно для ГРУШІ піднесла високо вказівного пальця і погрозливо покивала ним своїй непокірній колезі. ГРУША на хвилю знітилась і застигла у замішанні, обертаючись до БЕЗМИЛЬСЬКОЇ.

БЕЗМИЛЬСЬКА: — Да-а!.. Представ собі, у людєй старшого поколєнія іще єсть совість.

БЕЗМИЛЬСЬКА показує пальцем, щоб баби посунулись і вступилися. Баби знехотя, але підкорюються її наказам.

1-а БАБА: — І ми всігда новічкам уступаєм наілуччі місця!
2-а БАБА: — Молодим у нас дорога…
3-а БАБА: — Тим більш — учителям…
ГРУША: — А як ви здогадались, хто я?
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Та тут у катакомбах самі акадєміки. Я даже більше скажу — ти вчителька укра?інського язика.
ГРУША (виразно): — Мо-ви…
БЕЗМИЛЬСЬКА (передражнюючи): — Мо’ — ви?.. Зачєм на “ви”?
ГРУША: — Ні... Мо-о-ви-и і…
БЕЗМИЛЬСЬКА (вдає, що не розуміє): — Всьо, пойняла! Вчителька укра?інського язика і мо-о-ви-и…
ГРУША (всміхається): — Та ні! Я вчителька мови…
БЕЗМИЛЬСЬКА: — А-а! Вчителька язика укра?інської мови.
ГРУША (сміється): — Ви мене не зрозуміли.
1-а БАБА: — Вона всьо прекрасно по?йняла. Усі, хто добре на укра?інськом говорять — пани - драні штани.
2-а БАБА: — Так шо не викаблучуйсь і ставай поперед нас. Первій і дурень дасть…
1-а БАБА: — …А вже другій дурень засть.
3-а БАБА: — Другій дасть другий дурень. Дураки у нас січас самий ходовий товар.
2-а БАБА: — Та й на хвігуру ти худійша — обминать кошолкою легше…
3-а БАБА: — А в конці дня за твій навар і нап’ємося!..
ГРУША: — Цебто, як?
1-а БАБА: — Ну, треба ж замить.
3-а БАБА: — Як грішить і не замить, зранку голова болить…
1-а БАБА: — А так з утра сто грам і в храм — гріх одмолить і опять усіх... Ну, ти мене по?йняла, шо я імела увиду! Ха-ха!
2-а БАБА: — Телісхоровна тобі і спецкантора позичить, шоб як усі грішила, бо…
ГРУША (сміється): — То у вас і кантор свій є?
2-а БАБА: — Акакже, все як на Марсі… Нам один гастраном казав, шо по-нашому кантору кілограм виходить марсіанський!
3-а БАБА: — Щитай, шо ми всі тут гастраноми у нєвєсомості, да Телісхоровна? Чого мовчиш? Помагай дівчину учить обезважності і гешефт-хер-ма… Тьху, ти!
БЕЗМИЛЬСЬКА (задумливо): — …Гешефтмахерству... Нє, дєвочки, у мене друга ідєя єсть!.. (До ГРУШІ.) Скажіть, пожалуста, за скіки ви собираєтесь продати цей мішок картошки?
ГРУША: — А навіщо вам те знати?
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Комєрчеський інтерес.
ГРУША: — Я не знаю… Ще не рахувала.
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Скільки там кілограм?
ГРУША: — Кілограм тридцять…

БЕЗМИЛЬСЬКА витягає калькулятора, швидко рахує уголос.

БЕЗМИЛЬСЬКА: — Тридцять на сто п’ятдесят грамов… чотири з половиною кеге… Так, значить, тридцять і чотири з половиною — хай тридцять п’ять кеге… та на два з половиною гривня, получається ти-ди-ти-ди… ге-ге-ге-ге… з половиною гривня усе разом… (До ГРУШІ.) Єслі я вам щас за всю вашу картошку восємдесят… нє, ошиблась… сємдесят сєм гривньов дам, то ви мені її уступите?
ГРУША: — Ви хочете у мене купити увесь мішок?.. Нащо вам стільки?
БЕЗМИЛЬСЬКА: — А щоб ви менше тут стояли. Завтра ж у школу!..
ГРУША: — Я можу й постояти, бо вже вакації почалися.

БАБИ, зачувши слово “вакації”, пирскають зі сміху.

1-а БАБА: — Акації?..
2-а БАБА: — Ото втулила!..
3-а БАБА: — Зацвіла в саду акація, началася…!
БЕЗМИЛЬСЬКА: — …Епіляція!.. Тихше ви! Ґелґочете, як гуси, коли я торгуюсь! (До ГРУШІ.) Розділіть сємдесят сєм на тридцять кеге і буде даже більше двох з половиною гривньов… Ну, харашо, а за восємдесят уступите?
ГРУША: — Усю гуртом і за вісімдесят…
1-а БАБА: — Бери гроші і щитай, поки вони хороші.
ГРУША: — Я вже й не знаю, хто кого дурить, ви мене чи я вас…
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Ого, то у вас таки добрий язик!
3-а БАБА (сміється): — Продавай гептом і дуй до своїх акацій.
ГРУША: — Я згодна. Давайте сімдесят сім. І ось вам моя картопля.
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Ти диви, яка принципіальная!

ГРУША ставить мішок з картоплею перед БЕЗМИЛЬСЬКОЮ. БЕЗМИЛЬСЬКА відраховує гривні. ГРУША йде геть.

2-а БАБА: — Везе тобі Телісхоровна на чесних людей.
1-а БАБА (сміється): — А хто того учительського мішка важив? Мо’, вона ахверістка!
3-а БАБА (сміється): — Та й картопля, як козячий дріб!

БЕЗМИЛЬСЬКА їх не слухає, позирає услід за ГРУШЕЮ, при цьому швидко витягає з

читати