Завантажити

(1925), потім у двох виданнях т. 1. Творів М. Хвильового (1927 і 1929). Подаємо за останнім виданням.
СОЦВОСНИЦЯ — скорочено з рос. «социальная воспитательница».
Бебель Август (1840—1913) — один із засновників соціал-демократичної партії Німеччини, автор широковідомої у революційні часи в Росії книжки «Жінка і соціалізм» (1879), що викликала неабиякий вибух емансипаційного руху.
Коллонтай Олександра Михайлівна (1872—1952) — радянський державний і партійний діяч, член Компартії з 1915 р, Багато писала про жіночий рух, становище жінки у суспільстві, обстоювала «вільну любов», право жінок на «полігамне кохання».
Ліліна (Радомисльська) Злата Іонівна (1882—1929) — діяч російського революційного руху, член Компартії з 1902 р., соратниця і дружина Г. Зінов'єва (1883— 1936), партійного діяча, розстріляного по справі «троцькістсько-зінов'євського терористичного центру».
РЕДАКТОР КАРК. Вперше оповідання з'явилось у «Синіх етюдах». Подаємо за виданням 1929 р.
Госпуп — скорочення з рос. «Государственное политическое управление», орган, що у пореволюціині роки паралельно з Надзвичайною Комісією (ЧК) займався переважно політичною розвідкою.
АНГЄЛ — отаман контрреволюційних повстанських об'єднань, що діяли на Україні в 1919 р.
Інсургенти (лат.) — застаріле слово, що значить учасник повстання, повстанець.
Павлюк (Бут) Павло Михнович (?—1638)—провідник народного повстання на Україні 1637—1638 рр. Страчений у Варшаві.
Трясило (Федорович) Тарас — гетьман, вождь народного повстанння проти польської шляхти 1630 р. Після поразки відступив з рештками війська на Запоріжжя.
Трудовий конгрес — з'їзд представників заможного селянства і ліберальної буржуазії під проводом Директорії 23 січня 1919 р., коли з Києва було вигнано німців і повалено гетьмана Скоропадського. З'їзд, крім усього іншого, проголосив об'єднання Західно-Української народної республіки й Української народної республіки в єдину «соборну» Україну («Четвертий універсал»).
Губ-Трамот — популярне у перші пореволюційні роки скорочення з російської, можливо, походить від «губериский транспортно-моторизованнмй отдел».
Бельше Вільгельм (18б1—1914) — німецький письменник та історик літератури, один з найпалкіших популяризаторів теорії Ч. Дарвіна.
Волинці та ізмаїльці — розташовані у Петербурзі запасні полки Волинський та Ізмаїльський, які одними з перших приєдналися вже у березні 1917 р., до повсталих робітників і їхня участь у жовтневому повстанні зіграла неабияку роль для перемоги соціалістичної революції.
Parvenu (фр.) — парвеню, вихідець з низів, який вдає з себе «уродзоного» пана.
КІТ У ЧОБОТЯХ. Вперше оповідання надруковане у збірнику «Дочери Октября» (X., 1922), згодом у «Синіх етюдах» та двічі —1924 і 1925 р.— окремими виданнями. Подаємо за т. 1 Творів. У Вибраних творах М. Хвильовий подав такий вступ:
«Новела «Кіт у чоботях» давно ввійшла в хрестоматії й не потребує коментарів». Написано 1921 року.
Тьєр Адольф (1797—1877) — президент Франції, уклав принизливу для своєї країни прелімінарну угоду з Пруссією, жорстоко придушив Паризьку комуну.
Подиви — скорочення з російської: политический отдел дивизии.
Юрко. Оповідання вперше надруковане у російському журналі «Зори грядущого» (1922.—№ 5), що видавався у Харкові, згодом у «Синіх етюдах», а у 1925 р. окремою книжечкою. Входило у т. 1 Творів, подаємо за виданням 1929 р.
Троцький Лев Давидович (псевдонім Лейби Бронштейна, 1879—1940) — політичний і державний діяч пролетарської революції 1917 р., з 1918 року нарком воєнних і морських справ, а також голова Реввійськради республіки. Після смерті В. І. Леніна і внаслідок гострої внутрішньопартійної боротьби в 1923—1927 рр., Л. Д. Троцького як лідера «лівої» опозиції було виключено з партії і вислано у Казахстан, а на початку 1929 р.— за межі СРСР. Перебуваючи в Туреччина, Франції, Норвегії, Л. Троцький продовжував активну опозиційну боротьбу, тому в серпні 1936 р. йому було заочно винесено смертний вирок на першому ж московському процесі над колишніми учасниками лівої опозиції. З великими труднощами Л. Троцький на початку 1937 р. знайшов політичний захист у Мексіці, де через три роки його дістали агенти ДПУ (див.: Медведев Р., Троцкий: штрихи к политическому портрету // Иностр. лит.— 1989.—№ 3.—С. 167—174; Дойчер Й. Адски темная ночь. Глава из кн. «Пророк в изгнании» // Иностр. лит.—1989.—№ 3.—С. 174—230).
Пуанкаре Раймонд (1860—1934)—президент Франції 1913—1920 рр.
На глухім шляху. Вперше з'явилось у журналі «Шляхи мистецтва» (1923.— № 5). Згодом надруковане у збірці оповідань М. Хвильового «Осінь» (X., 1924) та окремим виданням у ДВУ 1925 р. Двічі у т. 1 Творів 1927-го і 1929 рр. Подаємо за останнім виданням.
Солонський ЯР. Надруковане було вперше у «Синіх етюдах», потім разом з оповіданням «В очереті» (1924) і окремо у ДВУ в 1926 р. Згодом у т. 1 тритомників 1927-го і 1929 рр. та у Вибраних творах 1932 р.

читати