Організатори заходу: театр «ГаРмИдЕр», Літературна платформа «Фронтера» та платформа «Алгоритм дій». 

Дата заходу вибрана не випадково. 24 січня – день смерті поета, перекладача й художника Костя Шишка та день народження письменника, перекладача й літературознавця Юрка Покальчука. 

«Їхня різність і схожість водночас, – розповідає керівниця та режисерка незалежного театру «ГаРмИдЕр» Руслана Порицька, – переплітаються дивовижним чином. Обоє перебували в певній конфронтації із зовнішнім світом та могли дуже гостро висловлюватися про те, що відбувається навколо. З іншого боку, ці автори були дуже чуттєвими та писали інтимну лірику. Тож нам вони здалися близькими за духом і тим, хто сьогодні, під час великої війни, може говорити мовою поезії про найважливіше».

Звернення до імен Костя Шишка і Юрка Покальчука – важлива частина діяльності театру «ГаРмИдЕр», пов’язана з приверненням уваги до яскравих творчих імен Луцька. В цьому напрямі вони працюють уже багато років. Зокрема, провели імерсивний променад-перформанс «Шишко», участь в якому взяли актори з усієї України та режисер із Харкова Костянтин Васюков, а також долучилися до створення документального фільму  «Німогомін» про Костя Шишка. 

Театралізоване дійство «вірші. хліб. вино» буде теплим, несподіваним і трохи вар’яцьким, як і двоє митців, яким присвячений захід. 

«Ми з театром, – говорить Руслана Порицька, – спробуємо зробити  все можливе, щоби глядачі стали повноцінними учасниками дійства і відчули силу людини, яка може протистояти будь-яким обставинам. Хочеться, щоб цей вечір сповнив присутніх енергією, завзяттям і відчуттям гордості за те, що маємо на Волині такі потужні літературні імена. А коли авдиторія буде активно залучена, читатиме й обговорюватиме твори Шишка і Покальчука, то про них заговорять гучніше – як у нашій літературі, так і загалом мистецькому середовищі».

Одна зі співорганізаторок події, керівниця платформи «Алгоритм дій» та Літературної платформи «Фронтера» Елла Яцута зазначає: 

«Цей сквер «Зерно» у центрі міста був облаштований для того, аби стати магнітом для молоді, місцем проведення яскравих подій для міста і про місто. «вірші. хліб. вино з Шишком та Покальчуком» – це не просто гарний вечір у приємній компанії. Це історія про двох визначних луцьких митців, чиї імена вплинули на культурний ландшафт регіону та України. І наша місія зараз – відновлювати памʼять та звʼязок поколінь, розповідати лучанам про лучан. Переконані, що після події кожен піде з трепетним відчуттям гордості за приналежність до луцького, до свого».

Дрес-код заходу: сонячні окуляри та яскравий шалик. Саме ці деталі одягу часто носили Юрко Покальчук та Кость Шишко. Тому організатори закликають усіх, хто планує відвідати захід, мати з собою ці атрибути. 

Довідка

Юрій Покальчук (1941–2008) – письменник, перекладач, літературознавець, автор 27 книг. Син відомого краєзнавця, педагога, дослідника життя і творчості Лесі Українки Володимира Покальчука. Дитинство та юність провів у Луцьку. Першим у сучасній українській літературі почав дуже відверто описувати еротичні сцени. Юрія Покальчука називали «скандальний Пако». Володів 13 іноземними мовами. Багато подорожував, відвідав 37 країн. Читав лекції у Великій Британії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Іспанії, Польщі. Перша збірка поезій «Химера» надрукована в Луцьку. Свою книгу «Озерний вітер» присвятив Волинському краєві. Був першим перекладачем українською творів аргентинського письменника-культуролога Хорхе Луїса Борхеса. 

Кость Шишко (1940–2002) – поет, перекладач з іспанської та польської, художник. Став одним із символів Луцька. Поет-шістдесятник на повен голос заявив, що ми, українці, – «…не підпільна організація, ми – Нація!». У 1965 році під час Луцького процесу над політв’язнями, викладачами Луцького державного педінституту ім. Лесі Українки Валентином Морозом та Дмитром Іващенком він потрапив у число неблагонадійних. Костя арештували на весіллі друзів, виключили з партії, звільнили з роботи із забороною друкуватися та обіймати посади. Вже в незалежній Україні побачили світ збірки Шишка «Сльоза олії золота», «Вибрані вірші», «Вогонь», «Пісня дощу». А після смерті, у 2010 році, вийшла друком книга «Писанки». Завдяки Костеві Шишкові ми маємо жанр, якого немає в жодній світовій літературі, – вірші-писанки.