Re: цензії

Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”
06.03.2026|Микола Миколайович Гриценко
Дефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Хтось виловлює вірші...

Події

01.07.2014|08:23|Буквоїд

Помер Анатолій Дімаров

29 червня пішов з життя український письменник, лауреат Державної премії України імені Шевченка (1982) Анатолій Дімаров.

Анатолій Дімаров народився 5 травня 1922 у Миргороді в сім´ї вчителя Андроника Гарасюти. Коли родину розкуркулили, батьки задля безпеки дітей розлучилися: мати вказала, що чоловік помер, змінила документи і дала дітям своє дівоче прізвище. Анатолій виріс під прізвищем Дімаров.

У повоєнні роки працював у газеті «Радянська Волинь». У 1949 році він видав першу збірку оповідань «Гості з Волині».

Протягом 1950–1951 років Анатолій Дімаров навчався в Літературному інституті імені Горького в Москві. У 1951–1953 роках — у Львівському педагогічному інституті.

Закінчивши навчання, працював редактором у видавництвах.

Письменник є автором нарису «Дві Марії», збірки оповідань та новел «На волинській землі», «Волинські легенди», «Через місточок», повісті «Син капітана», збірки повістей та оповідань «Жінка з дитиною», романів «Його сім´я», «Ідол», «І будуть люди». 

Творчий доробок письменника становить кілька десятків томів.

Прощання з Анатолієм Дімаровим відбудеться 2-го липня, об 11.00, в Будинку Письменників (вул. Банкова, 2). Похорон на Байковому кладовищі.

"Буквоїд" висловлює щирі співчуття рідним та близьким Анатолія Дімарова.



Додаткові матеріали

Анатолій Дімаров: «Я все життя прожив під псевдо, як оунівські вояки»
30.05.2012|08:00|Новинки
Анатолій Дімаров. «Для чого людині серце»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.03.2026|09:06
Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
18.03.2026|20:31
Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
17.03.2026|10:45
У Івано-Франківську відкривається нова “Книгарня “Є”
11.03.2026|18:35
«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
09.03.2026|08:57
Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
06.03.2026|08:40
Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
24.02.2026|15:53
XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
22.02.2026|12:34
1 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
18.02.2026|17:24
«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
18.02.2026|17:14
Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року


Партнери