Із сучасним українським письменником з Івано-Франківська читачі-кияни спілкувалися в приміщенні Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, в книгарні «Буква», в актовій залі середньої школи №35 на Борщагівці.

В інтелектуальному психоаналітичному романі Степана Процюка «Травам не можна помирати» йдеться про Україну 1970-х років – час глибокого політичного, соціального і психологічного «застою», час тотального фальшу й несамовитої облуди – і час поодиноких нескорених, дисидентів, які «без надії сподіваючись» творили майбутнє, ризикуючи свободою, психічним і фізичним здоров’ям, а нерідко й життям. Саме так позиціонують цю книгу у видавництві «Легенда».

Про актуальність теми 70-х років в українській літературі Оксана Забужко зазначала ще 2013 року у розмові з Ізою Хрусалінською (книга «Український палімсест»): «Часом із друзями з мого покоління ми розмовляємо про те, що цього періоду «чорної діри», який припав на роки нашої молодості, ще ніхто не описав. А це завдання мого покоління, бо ми ще маємо живу пам’ять про ту добу, покоління наших батьків уже відійшло або відходить…» (с. 67).

Тут же вона, оповідаючи про свою родину, резюмує: «…Таких, як мій батько (Стефан Забужко – Н.Г.), що не фігурували у монографіях дисидентського руху, було в Україні десятки тисяч» (с. 44).

Для письменника Степана Процюка ця тема не є випадковою: практично вся його художня проза присвячена дослідженню і промовлянню травматичної ментальності українців. А приводом до написання цієї книги стала доля батька письменника – Василя Процюка.

Трагедія батька, котрий не сприйняв радянську владу, не вступив у взаємовигідні стосунки з КДБ, але і не набув ореолу героя у більшовицьких таборах, спонукала письменника до глибинних документальних і психологічних досліджень. Досліджень долі цілого покоління людей, котрі випали з активного продуктивного життя як українці, котрі не відбулися, котрі спилися, дочасно загинули, але − не здалися…

Ця тема чи не вперше розгортається в художньому тексті сучасного українського письменника. Степан Процюк виявляє певну відвагу не лише тому, що проговорює особисті болі і травми, а й тому, що донині колишніми схемами КДБ прошито багато сегментів нашого життя; ще при посадах у різних сферах колишні сексоти і їхні господарі… Але унікальність цієї книги в тому, що вона започатковує процес очищення для тих, хто заплутався свого часу в цьому павутинні, у кого ще є «генетичний страх перед тим, щоб бути українцем» (О. Забужко).

Розмислами про непростий зміст книги, у якій ідеться про методи і практики нищення людської особистості за 70-х років радянської влади, під час зустрічей із читачами в Києві ділилися автор книги Степан Процюк, директор видавництва «Легенда» Олег Рибалка, шеф-редактор Іван Андрусяк, головний редактор Юрій Бедрик, літературознавець Олексій Сінченко, письменник Сергій Грабар, поет Андрій Підпалий.

Довідково

«Легенда» − нове видавництво сучасної української прози, що стартувало 2017 року.

Команда «Легенди» має намір пожвавити вітчизняний літературний процес, передовсім дати шанс «бути почутими» письменникам-інтелектуалам, які замислюються над «вічними» питаннями й пропонують на ці питання художні відповіді, органічно близькі сучасному українцеві – людині мінливого XXI століття.

Команда «Легенди» прагне досягти того рівня, коли мисливий український читач, головно представник середнього класу, «звикає» до того, що сучасна українська проза є невід’ємною частиною його життя, бо в ній він знаходить обмислення тих речей, які по-справжньому його хвилюють, – зрештою, у її героях він «упізнає́ себе».

Команда «Легенди» переконана: «Наше читоме суспільство, щоб «злетіти», має зіспертися на два рівноцінні крила: якісну українську літературу і якісну перекладну літературу. Саме українське крило й покликана «розробляти» й «натреновувати» наша «Легенда». 

Команда «Легенди» започатковує:

• Мисливу серію – книжки для світоглядних інтровертів, які причини і наслідки змін людської природи схильні шукати в собі – у самій людині, в її інтелектуальних пошуках і емоційних переживаннях, доланні психологічних надламів і душевних криз, в глибині й розмаїтості внутрішнього світу. (Побачили світ роман «Травам не можна помирати» С. Процюка і роман-триптих «Гра в життя» О. Рибалки. Презентація твору О. Рибалки відбудеться в Києві 7 жовтня в «Книгарні Є»).
• Ефектну серію – книжки для світоглядних екстравертів, які захоплені динамікою суспільних процесів, яскравими проявами людського духу й хвацькістю розв’язання інтелектуальних ребусів, які безперестанку народжує невтомне життя. Це серія немислимих сюжетів, які розкриваються в глибині й розмаїтості зовнішнього світу. (Готується до видання роман Лесі Демської «Літо психіатра»).
• Барвисту серію – книжки для підлітків, майбутнього покоління, яке за самою своєю природою бачить світ у всій розкішній гамі його барв і тонів. Це серія для тих, хто в процесі свого становлення шукає інтелектуальних і духовних орієнтирів, на які можна як спиратися, так і боротися з ними, – адже лише так можна розкрити свою глибину й розмаїтість у сучасному мінливому світі. (Готуються до друку повість-фентезі Наталки Ліщинської «Брамниця» та психологічно-іронічна підліткова проза Тетяни Стрижевської «Де Escape з моїх халеп?»).

Поза серіями  у «Легенді» видано «Антологію українських письменників Донбасу "Порода", яку теж успішно презентували і у Львові, і в Києві.