Ця самоіронія мала гіркуватий присмак, бо оповідала про справжній стан речей: багато визначних фільмів опиняються на своєрідному звалищі, про яке більшість людей навіть і не здогадується. Таким чином формується викривлена картина світу, де царює сміття, а справжні діаманти заховані під шаром бруду. 

Сайт «Кінозвалище» присвячений мистецькій археології, тобто спробам віднайти, зберегти ти представити фільми, які чомусь, попри своє величезне значення, пройшли повз увагу глядачів або швидко загубилися в навалі щоденної кінопродукції.  

Там постійно з´являтимуться огляди картин, які насправді були культурними подіями в такій короткій, але дуже насиченій історії кіна. Обов´язково будуть інтерв´ю з режисерами.  

Вже зараз там можна знайти розмову з Отаром Іоселіані, записану невдовзі після російсько-грузинської війни, розповідь про перший фільм, який подивився Гітлер, щойно отримавши владу, та рецензію на картину Майка Лі, присвячену трагікомічним наслідкам британської джентрифікації. 

Головний редактор сайту - екс-керівник кіноклубу при київському видавництві «Смолоскип» Олег Шинкаренко, який тепер працює кінознавцем при столичному кінотеатрі «Жовтень» та з вересня буде вести там кінолекторій.