Близька людині витонченої душі і гострого розуму, така вистава бачиться чи не єдино правильним прочитанням поезії, а поезія – найбажанішим, що хочеться почути від актора. Вистава на вірші Атилли Могильного, поета палкого, самобутнього, ще не пізнаного до кінця, але такого привабливого для прочитання, народилася у «Мушлі» великого міста. Урбаністична, еротична, ритмічна і красномовна вона блукала дахами, кав’ярнями та аллеями і прийшла у театр Сергія Архипчука – так народилася «Чоколівка. Мандри Амура».

Без сюжету і довершених фабул – це  схоже на підсвідомість, потік настроїв і думок, нанизаних на порожнечу, виписаних різкими і граційними рухами картин у темряві. Це молоді чуттєві актриси, музика «Beatles», романтичний герой, фортепіано і ностальгійна гітара – звабливі і розгублені, розбуджені і зачаровані, закохані. Пробирають наскрізь голоси, загострені інтонаційно та наповнені емоційно, що повільно смакують словами, перебираючи їх, ніби намисто, вибухаючи їх змістами. Аж моторошно від такої чіткості і влучності.

Коли голос актора вбирається у поезію, у мудрість і невловимість, у світло і темряву, що перетікають одне в одне на межі себе самих, ці вібрації, що пробуджує він у душі глядача, перевертають усе всередині задля кращого світу, який постане натомість. Якби кожного автора подавав театр, найтонша поезія потрапляла би прямо у серце, як стріли амура.

Театр поезії «Мушля» грає на сцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я», подорожує фестивалями і на запрошення дружніх театрів. Це відбувається не так часто, розкладів пересувань не існує, тому так важливо слідкувати за анонсами, що їх публікують мистецькі портали. Цей театр з’явиться у вашому житті саме тоді, коли ви найбільше цього потребуєте – таку він має властивість, як мандруючий амур, вправно виконуючи свою місію.

Інформація: Мідна