Події

01.07.2009|20:13|Буквоїд

Максим Розумний: «Я ніколи не писав вірші «для себе»

У видавництві Сергія Пантюка вийшла нова збірка поезій Максима Розумного - «Багрянолиці». Своїми думками про поезію, поетів, слем та про плани на майбутнє автор поділився із читачами під час чату на «Буквоїді».

Bax10:01:04Нова книжка це - підсумок певного етапу твого життя, чи просто - нагода видати все, що було тобою написано?:). Є якась концепція?
Концепція є, і вона достатньо широка) По-перше, видати все (принаймні вибране) під однією обкладинкою. У наш час комунікація тяжіє до стислих форм, тому сподіватися на те, що хтось буде розбиратися в «етапах творчості», марно. По-друге, це, звичайно, підсумок етапу життя. Цей етап окреслюється двома часовими проміжками - моїм сорокаріччям та дванадцятиріччям від часу виходу останньої поетичної книжки («Рамаян»). Останні сорок років мого життя пройшли досить активно), місцями навіть бурхливо, а з літератури я на дванадцять років, що називається, випав... Ось така концепція

00710:02:31У  Вас не було ідеї написано історію сучасної української літератури? Адже Ви столи біля витоків її формування на початку 90-х.
Оскільки я не критик, не літературознавець, і взагалі не філолог, то писати академічну історію на думку не спадало. А от збирати емпіричний матеріал і подавати його в удобоварімой формі намагався завжди. Ще в нашому «Числівнику П’ятсот», що був прототипом багатьох тусовочних видань, намагався відтворити фрагменти цієї історії - під рубрикою історія літгуртів та літоб’єднань і т. ін. Потім ми з Кокотюхою написали книжку «Лірика дев’яностих. Любити живих». Звісно, за Кокотюхою в писанні текстів не вженешся)), тому переважно історія сучукрліту відтворена в його інтерпретації, але я приєднуюсь).

Bax10:01:33Хто із молодих українських поетів тобі зараз подобається? Якщо можна – поіменно.
Оскільки майже всі молоді поети, які сьогодні на слуху, пройшли через конкурс «Молоде вино», то моє враження скоріше ретроспективне - хто мене свого часу вразив і запам’ятався. Так от, дуже яскраво починала в поезії Світлана Поваляєва, цікаві своєю концентрованістю та енергетичністю Олесь Корж і Дмитро Лазуткін, оригінальна творча манера і свіжа образність у Олега Коцарева, непідробне поетичне обдарування у Наталі Пасічник, на останньому «Молодому вині» зблиснув талант В’ячеслава Левицького... Можливо, не всі з названих є вже наймолодшими, можливо, хтось лишився неназваним, але то вже таке.

Луна11:21:39Максиме, звідки у книги з’явилась така дивна назва?))
Образ багрянолицих у мене сам собою виплив у двох віршах, тож я вирішив, що це якась архетипічна емблематика, яку маю відобразити більш акцентовано. Мені було цікаво, як це відобразив Ярослав Кохан на обкладинці)) А взагалі назва виникає завжди якось спонтанно і парадоксально, принаймні, у мене так.

Остап12:18:58А чим зараз займається поет Розумний? Чув, що Ви - викладач....
Викладання з´явилося три місяці тому, в педагогічному університеті імені Драгоманова запропонували читати курси з піару. Мені здалося це цікавим. А основне місце роботи - Національний інститут проблем міжнародної безпеки, завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки. Цим і займаюся, в міру сил і можливостей.

Хню 11:39:05Перше питання: хто він ваш читач? коли ви пишете, то чи думаєте, хто буде читати текст? друге: вас зовсім не цікавить думка ваших колег про ваші книги? чи є у вас справжні друзі серед літераторів і третє)) чому в літературі таким розповсюдженим є колективне цькування?
Ого, скільки питань!)) Мій читач на сьогоднішній день розпорошений в часі і просторі. Думаю, що з більшістю я не знайомий особисто) Хтось пам’ятає мене з 90-х, хтось мене знайшов на сайтах, для когось мої тексти виникли останнім часом у зв´язку з появою в інформаційному просторі. Я ніколи не писав вірші «для себе». Зі студентських років вірші призначалися для оприлюднення, головним чином для публічного авторського виконання. Але в моєму випадку це не означало якоїсь цензурної установки, а скоріше навпаки - зняття обмежень у самовираженні. Думка колег мене цікавить. Але, по-перше, поети не можуть щиро захоплюватися один одним, в іншому випадку один з них уже не поет. Я так думаю. По-друге, в середовищі, де культивується інтертекстуальність, алюзії і ремінісценції, мені просто не цікаво. Це не мій світ. Колективне цькування в літературі відбувається з тієї ж причини, що в релігійній сфері боротьба з єресями і в політичній - з ідеологічними супротивниками. Це закон природи, перемагає сильніший:)

Tigra 12:27:41Як ви ставитесь до слему, як літ. явища?
Чесно кажучи, слем вживу я вперше побачив на «Країні мрій» 28-го червня ц.р. До того часу у мене було уявлення, що це приблизно те саме, чим ми займалися в 90-х, публічні виступи, драйв змагальності - хто більше зачепить аудиторію, хто сильніше, яскравіше, або навпаки - інтимніше, концентрованіше і т.д. А насправді я так зрозумів, що це суміш якогось буріме і КВНу, тому це в розділі масових мєропріятій, а не літератури.

00712:02:19Ви не шкодуєте, що не зробили кар’єри у літературі? Такої, наприклад, як Сергій Жадан.
Не шкодую. На сьогоднішній день і в наших умовах це такий маленький і черствий пиріг, що аби ділити його, довелося б сильно штовхатися ліктями. А я цього не люблю.

Артур12:21:52Максиме, які літературні плани на майбутнє?
Літературні плани поки що дуже туманні. Поезія - то взагалі капризна пані, може напишеться, а може й ні). Хотілося б написати щось про нашу літературну юність, але не так як у «Любити живих», а без поспіху і без конкретних прізвищ... На інше часу поки що не вистачає.

Артур12:24:18Максиме, кого з наших сучасних літераторів ти порадив би включити до шкільної програми?
Не знаю... Думаю, що до шкільної програми треба включати тільки якісь дуже знакові епохальні речі. В поезії це, можливо, якісь епічні тексти... А щодо лірики, то тут все дуже просто. Якщо вірш не запам´ятовується, його не треба вивчати) Кого з сучасних (живих і мертвих) поетів ви можете прочитати напам´ять? Я теж - Вінграновського, Костенко, Павличка

Tigra 12:44:10«...поети не можуть щиро захоплюватися один одним, в іншому випадку один з них уже не поет.» - навіть, якщо вони розкидані хронологічно? А як же Стус, Бродський, Мандельштам, Цвєтаєва, Борхес і ін.?
Ще Верлена з Рембо згадайте). Ні, я звичайно говорю про перебування в одному часопросторі, на одному поетичному вечорі, в одному збірнику чи журналі. Симпатія може бути, але захоплення, що вимагає певного перевтілення, відмову від свого власного фокусу бачення дійсності - ні, цього поет собі дозволити не може. А на відстані - скільки завгодно))

Іван12:50:49На яких літературних сайтах Ви «тусуєтеся»?
Не тусуюся, чесно кажучи, ніде). Якось я не втягнувся в цю віртуальну комунікативну сферу, та й про гуманітарну політику й безпеку треба ж дбати нєподєцкі. Останнім часом став писати колонку на «Буквоїді», вірші вже не один рік висять на Поетиці, було щось на ГАКу.

Іван12:47:18Яка гуманітарна політика та безпека сьогодні в Україні ? (Два слова, якщо можна.)
Я вже відповів на це запитання. Усім дякую за запитання. Вони надолужили брак літературного спілкування, який відчувався упродовж останніх років.



Додаткові матеріали

Література й життя в 90-тих
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери