Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Події
Максим Розумний: «Я ніколи не писав вірші «для себе»
У видавництві Сергія Пантюка вийшла нова збірка поезій Максима Розумного - «Багрянолиці». Своїми думками про поезію, поетів, слем та про плани на майбутнє автор поділився із читачами під час чату на «Буквоїді».
Bax10:01:04Нова книжка це - підсумок певного етапу твого життя, чи просто - нагода видати все, що було тобою написано?:). Є якась концепція?
Концепція є, і вона достатньо широка) По-перше, видати все (принаймні вибране) під однією обкладинкою. У наш час комунікація тяжіє до стислих форм, тому сподіватися на те, що хтось буде розбиратися в «етапах творчості», марно. По-друге, це, звичайно, підсумок етапу життя. Цей етап окреслюється двома часовими проміжками - моїм сорокаріччям та дванадцятиріччям від часу виходу останньої поетичної книжки («Рамаян»). Останні сорок років мого життя пройшли досить активно), місцями навіть бурхливо, а з літератури я на дванадцять років, що називається, випав... Ось така концепція
00710:02:31У Вас не було ідеї написано історію сучасної української літератури? Адже Ви столи біля витоків її формування на початку 90-х.
Оскільки я не критик, не літературознавець, і взагалі не філолог, то писати академічну історію на думку не спадало. А от збирати емпіричний матеріал і подавати його в удобоварімой формі намагався завжди. Ще в нашому «Числівнику П’ятсот», що був прототипом багатьох тусовочних видань, намагався відтворити фрагменти цієї історії - під рубрикою історія літгуртів та літоб’єднань і т. ін. Потім ми з Кокотюхою написали книжку «Лірика дев’яностих. Любити живих». Звісно, за Кокотюхою в писанні текстів не вженешся)), тому переважно історія сучукрліту відтворена в його інтерпретації, але я приєднуюсь).
Bax10:01:33Хто із молодих українських поетів тобі зараз подобається? Якщо можна – поіменно.
Оскільки майже всі молоді поети, які сьогодні на слуху, пройшли через конкурс «Молоде вино», то моє враження скоріше ретроспективне - хто мене свого часу вразив і запам’ятався. Так от, дуже яскраво починала в поезії Світлана Поваляєва, цікаві своєю концентрованістю та енергетичністю Олесь Корж і Дмитро Лазуткін, оригінальна творча манера і свіжа образність у Олега Коцарева, непідробне поетичне обдарування у Наталі Пасічник, на останньому «Молодому вині» зблиснув талант В’ячеслава Левицького... Можливо, не всі з названих є вже наймолодшими, можливо, хтось лишився неназваним, але то вже таке.
Луна11:21:39Максиме, звідки у книги з’явилась така дивна назва?))
Образ багрянолицих у мене сам собою виплив у двох віршах, тож я вирішив, що це якась архетипічна емблематика, яку маю відобразити більш акцентовано. Мені було цікаво, як це відобразив Ярослав Кохан на обкладинці)) А взагалі назва виникає завжди якось спонтанно і парадоксально, принаймні, у мене так.
Остап12:18:58А чим зараз займається поет Розумний? Чув, що Ви - викладач....
Викладання з´явилося три місяці тому, в педагогічному університеті імені Драгоманова запропонували читати курси з піару. Мені здалося це цікавим. А основне місце роботи - Національний інститут проблем міжнародної безпеки, завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки. Цим і займаюся, в міру сил і можливостей.
Хню 11:39:05Перше питання: хто він ваш читач? коли ви пишете, то чи думаєте, хто буде читати текст? друге: вас зовсім не цікавить думка ваших колег про ваші книги? чи є у вас справжні друзі серед літераторів і третє)) чому в літературі таким розповсюдженим є колективне цькування?
Ого, скільки питань!)) Мій читач на сьогоднішній день розпорошений в часі і просторі. Думаю, що з більшістю я не знайомий особисто) Хтось пам’ятає мене з 90-х, хтось мене знайшов на сайтах, для когось мої тексти виникли останнім часом у зв´язку з появою в інформаційному просторі. Я ніколи не писав вірші «для себе». Зі студентських років вірші призначалися для оприлюднення, головним чином для публічного авторського виконання. Але в моєму випадку це не означало якоїсь цензурної установки, а скоріше навпаки - зняття обмежень у самовираженні. Думка колег мене цікавить. Але, по-перше, поети не можуть щиро захоплюватися один одним, в іншому випадку один з них уже не поет. Я так думаю. По-друге, в середовищі, де культивується інтертекстуальність, алюзії і ремінісценції, мені просто не цікаво. Це не мій світ. Колективне цькування в літературі відбувається з тієї ж причини, що в релігійній сфері боротьба з єресями і в політичній - з ідеологічними супротивниками. Це закон природи, перемагає сильніший:)
Tigra 12:27:41Як ви ставитесь до слему, як літ. явища?
Чесно кажучи, слем вживу я вперше побачив на «Країні мрій» 28-го червня ц.р. До того часу у мене було уявлення, що це приблизно те саме, чим ми займалися в 90-х, публічні виступи, драйв змагальності - хто більше зачепить аудиторію, хто сильніше, яскравіше, або навпаки - інтимніше, концентрованіше і т.д. А насправді я так зрозумів, що це суміш якогось буріме і КВНу, тому це в розділі масових мєропріятій, а не літератури.
00712:02:19Ви не шкодуєте, що не зробили кар’єри у літературі? Такої, наприклад, як Сергій Жадан.
Не шкодую. На сьогоднішній день і в наших умовах це такий маленький і черствий пиріг, що аби ділити його, довелося б сильно штовхатися ліктями. А я цього не люблю.
Артур12:21:52Максиме, які літературні плани на майбутнє?
Літературні плани поки що дуже туманні. Поезія - то взагалі капризна пані, може напишеться, а може й ні). Хотілося б написати щось про нашу літературну юність, але не так як у «Любити живих», а без поспіху і без конкретних прізвищ... На інше часу поки що не вистачає.
Артур12:24:18Максиме, кого з наших сучасних літераторів ти порадив би включити до шкільної програми?
Не знаю... Думаю, що до шкільної програми треба включати тільки якісь дуже знакові епохальні речі. В поезії це, можливо, якісь епічні тексти... А щодо лірики, то тут все дуже просто. Якщо вірш не запам´ятовується, його не треба вивчати) Кого з сучасних (живих і мертвих) поетів ви можете прочитати напам´ять? Я теж - Вінграновського, Костенко, Павличка
Tigra 12:44:10«...поети не можуть щиро захоплюватися один одним, в іншому випадку один з них уже не поет.» - навіть, якщо вони розкидані хронологічно? А як же Стус, Бродський, Мандельштам, Цвєтаєва, Борхес і ін.?
Ще Верлена з Рембо згадайте). Ні, я звичайно говорю про перебування в одному часопросторі, на одному поетичному вечорі, в одному збірнику чи журналі. Симпатія може бути, але захоплення, що вимагає певного перевтілення, відмову від свого власного фокусу бачення дійсності - ні, цього поет собі дозволити не може. А на відстані - скільки завгодно))
Іван12:50:49На яких літературних сайтах Ви «тусуєтеся»?
Не тусуюся, чесно кажучи, ніде). Якось я не втягнувся в цю віртуальну комунікативну сферу, та й про гуманітарну політику й безпеку треба ж дбати нєподєцкі. Останнім часом став писати колонку на «Буквоїді», вірші вже не один рік висять на Поетиці, було щось на ГАКу.
Іван12:47:18Яка гуманітарна політика та безпека сьогодні в Україні ? (Два слова, якщо можна.)
Я вже відповів на це запитання. Усім дякую за запитання. Вони надолужили брак літературного спілкування, який відчувався упродовж останніх років.
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року