До акції долучилися експерти з Українського інституту книги, фахівчині з дитячого читання проекту “Барабука” та професійна дитяча психологиня і психотерапевтка Ірина Басіста.

У рамках акції були розроблені цікаві матеріали для батьків для популяризації читання вголос дітям дошкільного віку. Також у межах акції “Почитай мені” відбувся вебінар за участі психотерапевтки Ірини Басістої. На ньому експертка розповіла про вплив читання на психо-емоційний та розумовий розвиток дитини, окреслила користь читання вголос для батьків. Запис вебінару доступний за посиланням: https://youtu.be/lvCsFetlN3Y 

У співпраці із продакшн-компанією МЕМО Український інститут книги  розробив інтернет-ресурс “Читати вголос” із рекомендаціями про читання для батьків. На сайті розміщено матеріали про важливість та користь сімейних читань, психологічні аспекти впливу читання на дорослих та дітей, а також інструменти для родинного читацького дозвілля.

Опція “Запиши свою аудіоказку” надає батькам можливість особисто записати казку, а дитині – переслуховувати її безліч разів! Запис аудіоказки може стати також чудовим заняттям для всієї родини: урізноманітнить дозвілля та зацікавить дорослих читати дітям.

Цікавим для авдиторії стане і календар читання, у якому зібрано підказки щодо читання на кожен місяць року. 

У блогах сайту “Читати вголос” розміщено статті з рекомендаціями експертів. Стаття “Книжкові рекомендації для українських читачів і читачок від порталу “Барабука”. Як читати немовляті” уміщує список книжок для родинного читання, укладений фахівчинями з дитячого читання, методистками Лабораторії дитячого читання Національного Центру “Мала академія наук України”. У блогах є також статті від психотерапевтки Ірини Басістої “7 аргументів: чому варто читати дитині вголос” – про вплив та користь читання вголос дітям та “Читання дітям: 4 помилки, які найчастіше роблять батьки” – про помилки під час читання, вибору книг та організації спільних читань.

Акцію було підтримано рекламною кампанією у соціальній мережі Facebook та створено відеоролик про важливість читання як способу проведення вільного часу із сім’єю. 

Чому ця тема актуальна? Дослідження демонструють, що діти, яким системно та регулярно батьки читають вголос, розвиваються краще і в розумовому, і в психологічно-емоційному аспектах. Зокрема, вони мають більший словниковий запас, який є одним із показників інтелекту. Що частіше діти слухають книги у “виконанні” батьків, то краще працює їхній мозок та розвивається образне мислення, вони стають уважнішими, більш сконцентрованими. Загалом читання вголос допомагає розвивати когнітивні навички, пам´ять, збільшувати швидкість сприйняття інформації в аудіоформаті та формує емпатію. Тож воно має бути важливою складовою життя дитини. Водночас, результати соціологічного дослідження “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання”, проведеного на замовлення УІК у 2020 році, свідчать про те, що серед найпопулярніших видів дозвілля у дітей є споживання відео контенту (перегляд ТБ програм, фільмів, відео на Youtube). Значна частина дітей переглядає відео у вільний час щодня (44% – дивляться телебачення, 35% – передивляються відео з інших джерел, зокрема на Youtube). Натомість лише 13% опитаних дітей читають щодня. 57% маленьких читачів зазначили, що читають з примусу. 

Анастасія Євдокимова, начальниця відділу промоції читання Українського інституту книги:

«Читання уголос не тільки значно поповнює словниковий запас дошкільнят, а й розвиває загальну грамотність дитини: навички спостереження, слухання, говоріння та первинного аналізу тексту. Сьогодні читання вголос – невід’ємний елемент прогресивного виховання та світовий тренд. Міжнародна організація LitWorld уже 10 років поспіль проводить Всесвітній день читання вголос #WorldReadAloudDay і заохочує до цього дорослих з усіх куточків світу. Завдання нашої інституції – підтримати цю глобальну тенденцію та прищепити звичку читати вголос на локальному українському рівні».

Ірина Басіста, психотерапевтка, кандидатка у Сертифіковані Транзакційні Аналітики, практикиня інтегративної психотерапії, тренерка МГО "Міжнародний центр розвитку і лідерства":

«Розвиткові пізнавальної та емоційної сфери дитини допомагає читання вголос. Щоденні, навіть короткотривалі, практики такого читання не лише розвивають мовлення, мислення, поповнюють словниковий запас, а й встановлюють довірливі і безпечні стосунки дитини з батьками. Відповідаючи на безліч запитань підростаючого малюка, батьки у такий спосіб знайомлять його зі світом дорослих через казки й оповідання, готують до дорослого життя. Читаючи тематичні книжки, можна легко і зрозуміло пояснити про складні дорослі речі. Наприклад, про безпеку на вулиці, сексальну обізнаність (відповідно до віку), пояснити енциклопедичні терміни. Про переваги можна довго говорити, але у цьому всьому є одна найцінніша річ – якісно спільно проведений час.

Я пам’ятаю, як моя доросла клієнтка з тяжкою історією життя намагалася згадати щось таке, що зігрівало б душу. І знаєте що то було? – читання книжки разом з дідусем у нього на колінах, де було тепло і безпечно. Саме тоді вона відчувала, що її люблять, що вона важлива. Тож вкладаючи 30 хвилин щоденно в читання разом, батьки або інші члени родини роблять надзвичайний вклад у стосунки з дітьми, “інвестують” у здібності до навчання у шкільному віці і закладають фундамент любові до читання на все життя».

Ірина Батуревич, начальниця аналітичного відділу Українського інституту книги посилається на результати соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання»:

«Найбільше щоденних читачів припадає на вікову групу 6-9 років. 57% дітей стверджують, що вони читають з примусу і ще 58% кажуть, що вони не люблять читати. Парадокс: діти читають, але читати не люблять, тобто примус читати з боку батьків стає бар’єром для читання для дітей. Основним бар’єром для читання стає нудьга. Батьки рідко стимулюють напрацювання читацької звички у дітей: дослідження показали, що більшість батьків залучає дитину до спільного вибору книг у книгарні не частіше, ніж раз у рік. Діти знають, що цікаві книги є, але ж ту книжку ще треба знайти! У дітей відсутня рекомендаційна база та Opinion-лідери, які можуть запропонувати книгу, яку дитина справді захоче прочитати. Однак є й позитивні зміни: батьки набагато активніше просувають читання серед дітей, особливо батьки сучасних 15-17-річних підлітків, однак читання не є для них цікавою практикою..» Повний коментар експертки  доступний у відео-форматі за посиланням: https://youtu.be/qwCl5IVYm6Y 

Анна Третяк, методистка НЦ “Малої академії наук України” та головна редакторка сайту “Простір української дитячої книги “Барабука”: 

“Родинні читання – це надзвичайно корисна і важлива практика. Часто родинні читання завершуються віком, коли дитина навчається читати самостійно. Коли ми говоримо з батьками про те, чому вони не хочуть читати чи чому вони не хочуть підтримувати цю традицію, я часто чую 3 причини. Першою причиною є “Я не знаю, коли читати”. Заповнюйте «кишеньки» часу читанням: на зупинці перед транспортом, прийшли раніше на гурток – дістали книжку і почитали. Усі ці моменти часу, які ми заповнюємо смартфонами, ми можемо читати. Другою причиною, яку називають батьки, є “Я не знаю, що читати”. На допомогу приходять інформаційні ресурси «Барабука», «Букмоль», «Читомо», «ЛітАкцент», «Освіторія» та багато інших, на яких ви можете дізнатися інформацію про актуальні та цікаві дитячі книжки і знайти щось для себе. Третьою причиною нечитання є “Я не знаю, як читати”. Батьки соромляться, бояться втратити авторитет перед дитиною, однак це дещо надуманий страх. Читайте! Дитині важливо відчути контакт із вами. Для урізноманітнення читання заходьте на сайт Барабуки, а ще безкоштовно завантажуйте посібник «Живі письменники. Батькам» та використовуйте матеріали акції «Почитай мені». Бажаю, щоб завдяки акції «Почитай мені» чимало сімей долучилося до традиції затишних родинних читань”. Повний текст коментаря за посиланням: https://youtu.be/hXK-IpFUTi0 

Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.