Re: цензії

Повість «Гобіт, або Туди й назад» – знакова для мене. Вона допомогла мені в дитинстві полюбити читати. До неї я, сказати би м’яко, не приймав книг. Батьки не могли мене змусити прочитати і сторінки. І ось, у шостому класі, я захворів, а оскільки в ліжку особливо робити було нічого, я вирішив узятися до «Гобіта». У підсумку, я прочитав його, не відриваючись, збагнув, що книги – це круто, став фанатом фентезі до нутра кісток… Ще під час прочитання стало зрозуміло, що на черзі – «Володар перснів». Його я теж проковтнув із захватом. Раджу всім, хто ще цього не зробив!

Анджей Ясинський, серія «Нік»

Ця книга – із сучасного фентезі. Із тих творів, які починаєш читати й не можеш зупинитися. Але тихо радієш із того, що їх – цілі серії. Якщо вам цікаві цей жанр, тема комп’ютерів і програмування, готуйтеся не спати ночами.

Юваль Ной Гарарі, «Sapiens: Коротка історія людства»

Це – не підручник із історії, як може видатися з назви. Це – насичений фактами твір, який досліджує людство від кам’яного віку до сучасності і розповідає про те, як люди стали тими, ким є тепер. У ньому – безліч питань, які кожен із нас періодично ставить сам собі. Книга дає змогу подумати про все, що нас оточує, про те, хто ми, яке наше місце в цьому світі. Але, на відміну від багатьох інших, не диктує, як жити, а допомагає самостійно доходити висновків і відповідей на багато запитань.

Ернест Гемінґвей «Старий і море»

Не применшую художньої цінності цього твору, але в моєму разі, він – снодійне. Напевно, ні разу не дочитав його до кінця. Миттю вганяє в сон завжди, коли відкриваю, буквально з першої сторінки. Моє правило: якщо хочеш заснути, а воно не спиться – не треба піґулок або фіточаю, відкрий «Старого й море». Гадаю, в кожного має бути така річ… Щоправда, відтоді, як заходився читати на iPad, маю клопіт. Якщо засинаю, він падає мені на обличчя і будить.

Олександр Педан, «Пан дельфін»

Це – перший мій досвід у написанні книг узагалі і для дітей – зокрема. Я спробував у доступній і легкій формі розповісти малятам про дельфінів – чому вони не риби, де живуть, як спілкуються і безліч іншого.

Чому про дельфінів? Мені як серферові подобаються ці тварини. По-перше, живуть у воді, по-друге – чи не найрозумніші ссавці, по-третє, у них багато спільного з людьми.

«Пан дельфін» входить до серії «Зірки Pro». У ній, крім цієї книги, вийшли розповіді Потапа – «Пан Їжак» та Олексія Горбунова – «Пан Вовк». І побачити їх можна буде геть невдовзі – 31 травня ми презентуємо наші твори в Мистецькому арсеналі.