
Re: цензії
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Видавничі новинки
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
Літературний дайджест
"Телесик символізує дівочу незайманість", - Василь Голобородько досліджує казки
Поет 69-річний Василь Голобородько два місяці тому переїхав з Луганська до Києва. Узяв із собою найнеобхідніші речі.
Удома залишив основну роботу - свої дослідження українських казок.
- Я їх тільки з підвіконня забрав і заховав, щоб не розсипалися, якщо бомбитимуть, і щоб їх не вкрали.
Давно працюєте над казками?
- Останні 18 років. Незавершені привіз із собою. Бо запишу, а завершувати ніколи, основна моя робота - казки. Їх дуже багато варіантів, але вже бачу Шукаю принцип, за яким сюжети об´єднуються. У мене на кожен окремий сюжет папка. Я набирав казки, роздруковував на принтері, коментарі писав від руки. Дві з половиною тисячі сторінок текстів - у мене на флешці є. А коментарі - тільки в паперах, що там лишилися. Їх не набирав - щось змінюється в процесі, щось застаріває, додається. Син пропонував: сідай скануй, сканер є. Так це рік треба нічого не робити, тільки це.
Що хочете довести цим дослідженням?
- Ніхто не знав семантики, змісту казки. Всі думали, що це чиста фантастика. Але чиста фантастика не могла б зберігатися сотні років. У різних культурах існують варіанти казок, які початково - українські. Якщо мої міркування правильні, то семантика це підтверджує. Вони не могли народитися в інших мовах, навіть у російській, які накрали наші казки й переклали. Там метафори побудовані на співзвучності слів, у інших мовах таких дієслів немає, тож похідних таких не може бути. У мене не було закладено довести, що наші казки - українські, воно само вийшло. Нашими є всі індоєвропейські казки - у них мотиви такі, як в українських. Індійські ж казки зафіксовані дуже давно, отже, можна визначити їхній вік. І таким чином виявиться давність наших казок і нашої мови. Казки ділю на парубочі й дівочі, окремі ще є дорослі. У мене два підвіконня, в папках на одному - дівочі казки, на другому - парубочі. То я тепер часто із парубочих переставляю у дівочі, бо такі - основна маса українських казок.
Наведіть приклади.
- От візьмемо відому казку "Телесик". Я проектував її на весільний обряд. Але в цій казці весілля зависає в повітрі. Бо йому має передувати сватання, а перед тим - вечорниці, а до того - дорослість. Почнемо з того, що Телесик народжується неприродно - це називається хибна пресупозиція. Ця, як я її ще називаю, небилиця, за Лотманом вказує або на нісенітницю, або на метафору. Отже, це означає не народження - адже люди й тоді знали, як з´являються діти. Значить, тут щось інше. Ще - Телесик маленький, це конкретизується тим, що він летить на гусочці. Насправді Наприклад, Телесик символізує дівочу незайманість. В українській мові вона називається красивим словомчерчичок. Внутрішній сенс цього слова - те, до чого можна тільки торкатися, черкатися. Так робили нга вечорницях в обряді притула. Відбуваються вечорниці, і на них відбувається такий субобряд, як притула. Я дійшов до цього через казки, а потім уже вичитав у етнографії. Тепер це називається петінг. Парубок, навіть той, що одружується, не мав права здійснювати коїтус із дівчиною, на якій одружується, ніколи. Після весілля йде комора - так от перед нею дівчину символічно перетворювали на жінку. Косу топірцем до одвірка одрубували, як у гуцулів, або голову жіночим головним убором покривали. В коморі він мав справу вже з жінкою. Внутрішня форма слова дівчина - це та, на кого можна тільки дивитися. Вона й прикраси на себе всякі чіпляла, щоб парубок тільки дивився на неї. А дорослою вона стає, актуалізується її незайманість, тільки після першої місячки. Це дуже суттєво в нашій культурі. Так протривало десь до середини ХХ століття. На початках тільки увага до цієї деталі - як тепер вважають, незначної - давала можливість вирізнитися людському соціумуму із тваринного світу. Місячка у казках позначається такими образами: Змій, Зміюка - як у Телесику, Чорт, Відьма і Відмідь - це слово має писатися через і. Вони походять від дієслів "змінювати" та "відміняти". Тобто це те, що перетворює підлітка на дорослого. Черчичок у казках завжди сильний, побиває Змія, але й Змій теж сильний. Дівчиною у "Телесику" може бути гусочка - бо після настання дорослості парубки і дівчата метафоризувалися тваринами, птахами. Тому що вони на вечорницях мали здійснювати не людський коїтус: людський - повний, а притула - неповний.
Отже, в "Телесику" до весілля не дійшло?
- Так, є величезна група казок, які описують тільки дорослість дівчини. Сватання у казках дуже красиво показане. Один із субобрядів на сватанні - обмінити хліб. Ті, хто приходять, залишають свій, а господарі, якщо дають згоду, то дають свій, і старости вертаються з хлібом, а не з гарбузом. У казках цей епізод побудований на співзвучності слів обмінити - підмінити. Тобто у плані вираження в казці це буде підміна. Як наприклад, дають листа, який треба нести цареві, а гонець десь заночував, йому підмінюють лист, у якому пишуть інше. Коли повертаються - знову підмінюють. Знову таки - в інших мовах нема цієї співзвучності, у культурах нема цього обряду. Отже, ясно, що це в Україні народжене.
Валерія РАДЗІЄВСЬКА, Олена ШАРГОВСЬКА
Коментарі
Останні події
- 02.05.2025|13:48В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
- 01.05.2025|16:51V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
- 01.05.2025|10:38В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
- 30.04.2025|09:36Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
- 29.04.2025|12:10Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
- 29.04.2025|11:27«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
- 29.04.2025|11:24Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
- 29.04.2025|11:15Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата