Re: цензії

Саме він заробив 16 400 000 гривень гонорару за ненаписані книжки. Тут варто згадати, що згідно з декларацією, ці гроші Віктор Янукович отримав від видавництва "Новий світ" за передачу майнових прав.

Відтак Віктор Янукович 2012 року став найдорожчим українським письменником. Саме він поставив нову гонорарну планку для всіх колег по цеху.

Залишається тільки здогадуватися, як високо можуть злетіти гонорари культових українських сучасних письменників 2013 року.

Місце року

Це - Гостиний двір.

Згідно з постановою Кабінету міністрів від 15 серпня 2011 року, Гостиний двір виключено зі списку пам’яток архітектури. 27 квітня 2012 року на територію двору заїхала бурова установка...

Але реконструкцію почати не встигли. Бо 26 травня кияни зайняли Гостиний двір і провели своє свято "Альтернативного дня Києва".

В Гостиному дворі зібралися однодумці, готові до всього. Так почалася акція-перформенс "Гостинна республіка". Її логіка відрізняється від всесвітніх ініціатив типу "Occupy". Тут ідеться про звільнення.

Наприклад, звільнення спільного міського простору. Наприклад, творення спільного вільного культурного контексту.

Вже більше 7 місяців Гостиний двір залишається місцем творення актуальної культури. Тут працює галерея та безкоштовний лекторій. Тут проводять концерти та читання, майстер-класи та хобі-гуртки.

Наразі це найбільш гучна перемога киян. І найбільш відкритий майданчик, який цілком безкоштовно дає можливість для реалізації усіх незалежних творчих амбіцій.

Обіцянка року

Василь Шкляр у серпні оголосив, що балотується до Верховної ради по мажоритарці від "Собору".

Своє несподіване рішення письменник пояснив так:

"Мені почали дзвонити з тих країв, жалітися, що опозиція "здає" округ, бо поставила заздалегідь непрохідного кандидата. Ви знаєте, є такі думки в суспільстві, але я зараз не буду їх повторювати, щоб не наганяти паніку".

"Люди попросили стати їхнім кандидатом. Я відмовився, бо винен своїм читачам нову книжку. А тиждень тому громадськість почала збирати підписи за те, щоб я був їхнім кандидатом".

"Я опинився в такому становищі, ніби хлопці з лісу покликали мене до себе в криївку. І не зміг відмовити людям" .

Незадовго до виборів, Василь Шкляр здивував усіх обіцянкою. Саме її я вважаю обіцянкою року.

Письменник заявив: "Якщо я побачу, що цей кандидат узгоджений, або будь-хто від опозиції, переважатиме за соціологією, я відразу знімаюся. Це буде до жовтня місяця відомо вже" .

Результат обіцянки можна побачити на скріншоті з сайту ЦВК:

Трудова міграція року

2012 року небувала кількість відомих літераторів мігрувала чи збиралася мігрувати до крісел Верховної Ради.

Василь Шкляр та Марія Матіос, брати Капранови, Максим Кідрук та інші. Сюди ще можна додати наполегливі чутки про балотування Оксани Забужко разом із НУНС.

З популярної письменницької братії до ВР як "новачок" потрапила Марія Матіос. Я буду уважно спостерігати за тим, що вона там робитиме. Бо, скажімо, від Володимира Яворівського сюрпризів я не чекаю. Крім хіба отакого.

"Непонятка" року

Наприкінці року видавництво "Кальварія" звинуватило видавництво "Спадщина – Інтеграл" у піратстві.

Історія крутиться навколо двох романів Ірен Роздобудько. Сама письменниця пояснила ситуацію окремим текстом.

Далі почалися суперечки між сторонами – переважно в соціальних мережах. Поки що взаємні образи та звинувачення не виходять поза межі образ і звинувачень. Про те, чи направду поданий судовий позов – невідомо.

Тому варто трохи почекати та подивитися, куди виведе ця історія.

Для мене особисто в ній є два важливих моменти.

По-перше, взаємини в українському книговиданні доволі непрозорі. Автори не знають своїх прав і підозрюють видавців у нелегальних накладах. Видавці працюють із авторами, що не свідомі системи прав і відповідальностей в межах авторського права.

Наприклад, в ідеальній ситуації минулорічна історія зі збіркою "Чорна і червоне" та "Червоне і чорне" могла би ніколи не статися.

По-друге, непрозорі взаємини вперше вийшли з повзунків особистих "домовленостей". І вилились у публічне протистояння. З наразі невідомим результатом.

Тут прикметно, що публічний скандал піднявся саме навколо текстів Ірен Роздобудько. Можливо, це краще за всі рейтинги свідчить, хто насправді є прибутковим українським письменником.

Майданчик року

Я вважаю таким майданчиком фестиваль "Книжковий Арсенал". Нескромно вважаю як координатор української "дорослої" літературної програми цього фестивалю.

Річ у тім, що "Книжковий Арсенал" цього року пішов якось зовсім інакше. Думаю, це через зміну вектора взаємодії між видавцями та організаторами.

Частину програми було сформовано з ініціативи саме організаторів. Ми пропонували письменникам і видавцям привезти на фестиваль той чи інший захід. Ми самі придумували та організовували круглі столи та читання, лекції та майстер-класи.

Це перший фестиваль, де я опинилася всередині процесу. Можете пояснювати мій ентузіазм саме цим фактом. І давайте чекати на новий "Книжковий Арсенал" наприкінці травня 2013 року.

Експорт року

Українська література, як виявилося, 2012 року гарно експортувалася до Франції та Німеччини.

У Франції скоро вийдуть свіжі переклади текстів Марії Матіос, Сергія Жадана, Юрія Андруховича. Крім того, вийшла окрема збірка малої прози Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Андрія Куркова, Марії Матіос, Тараса Прохаська.

В Німеччині от-от почнеться другий рік трирічної програми "Tranzyt". Україна разом із Польщею та Білоруссю знову буде в центрі уваги Лейпцігського ярмарку. В березні чекайте на звіт – цікаво буде поспостерігати за річним зростанням.

Тренд року

Таких трендів цього року я побачила два.

Перший тренд : міцна спайка між культурою та політикою. Митці все більше коментують політичні виклики.

Але це ще не все. Вони самі долучаються до протестних рухів. Хтось як депутат. Хтось як громадський діяч. Хтось дистанціюється від трибун і переходить до радикалізації власних творчості та інтерв’ю.

Письменники ходили до Українського дому та в Гостиний двір. Письменники творили фотожаби та пародії на маразми української політики. Письменники коментували питання освіти. Письменники пропонували лизнути Януковича.

І ще багато корисного, цікавого чи бодай дотепного робили письменники.

Другий тренд: солідаризація середовища.

Я не стверджую, що в українській літературі запанували мир і злагода.

(Хоча в дужках варто написати, що нинішні чвари завдяки соціальним мережам виглядають перебільшено важливими. Згадайте, як мочили один одного митці далеких 17, 18, 19 і 20 століть. Відкриті листи в газетах, статті та цілі полемічні книги. Це вам не статус у Facebook написати)

Я думаю, що низка письменників навчилися робити якісні волонтерські жести для підтримки спільних цілей. Причиною тут стала боротьба культурних діячів із пацанчиками, які не мають рефлексів культурного дозвілля.

Тому Ірена Карпа влаштовує безкоштовний концерт у Гостиному дворі під відкритим небом. Тому Юрій Андрухович читає відкриті лекції. Тому Сергій Жадан викладає у відкритому безкоштовному доступі свій альбом "Зброя пролетаріату". Тому Олесь Доній організував вільні лекції на сходах Українського дому. Тому Сергій Пантюк говорить про збір коштів для лікування колеги Павла Вольвача. Тому соціально заангажовані письменники цілком безкоштовно виступали перед мітингувальниками.

Ця солідаризація не оформлена інституційно. Вона є суто приватною. І тримається на вмінні осіб Ікс, Зед та Іґрек домовлятися між собою.

Ірина Славінська