Re: цензії
- 22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
- 21.07.2026|Валентина Семеняк, письменницяБути Небом ― це любити всіх
- 20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськРізьба на долонях
- 20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикантБути переможцем — це вибір
- 18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПромені любові осонцюють життя
- 18.07.2026|Михайло ЖайворонЧервона нитка крові нового роману Петра Білоуса
- 14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналісткаКоли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»
- 14.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЛіричний щоденник Роксолани Жаркової
- 10.07.2026|Ігор ЧорнийКоли магія поза законом
- 10.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикантСміливість бути собою
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Письменник-товар, Письменник-бренд, Письменник-архетип
Наївне радянське гасло «Реклама – рушійна сила торгівлі» довело свою слушність саме на пострадянських теренах.
Бо ж в радянські часи головним чинником торгівлі був дефіцит, в контексті якого можна було впарити радянському споживачеві що завгодно. Не рекламувалися й книжки. Проте книжки читали, про них говорили, за книжками ставали на чергу в бібліотеках. Вмикалося специфічне народне радіо, яке розносило інформацію про радянські книжкові хіти.
Якщо спитати іноземного видавця, що є найбільшою статтею витрат при створенні книжки: гонорар автору, папір, дизайн, розповсюдження? То відповідь буде: піар. Найважливіше у функціонуванні будь-якої книги на ринку – це ввести в голови потенційних читачів інформацію, що саме без неї вони не зможуть вважатися культурними людьми. Західний налагоджений книжковий ринок робить це вже давно. На російський книжковий ринок також викидається величезна кількість книжок, які заповнюють і український ринок також. Але промоція російських книжок, за оцінками західних фахівців, не досягла того рівня, як це робиться у світі. Тож мегабестселлери російського ринку – то здебільшого перекладні книжки, і їхня промоція на російському ринку – то відгомін світової розкрутки книжок.
Якщо вже російський книжковий ринок оцінюється як неповноцінний, то що говорити про український? Та при всіх його малих потужностях у порівнянні з іншими національними книжковими ринками ми бачимо його суттєву динаміку за останні 20 років. Відмінність українського книжкового ринку від російського – це увага саме до національних письменників, тоді як величезний російський ринок ставить перш за все на перекладні книжки. В Україні за 20 років незалежності з’явилися письменники, які для читача й покупця з чимось асоціюються. А це вже є зачатки брендів.
Цілеспрямованої реклами книжок не було або майже не було, і тому можна говорити про стихійно намацану саморекламу. Адже прагнути бути пізнаваним для письменника є природним, тобто для письменника цілком природно бути брендовим.
А тепер кілька слів про торгівельні бренди взагалі, бо ж промоція книжок не відрізняється від промоції спортивного взуття чи пива. Тож скористаємося висновками з численних посібників з психології реклами, які фіксують, що бренд працюватиме, якщо його забезпечуватиме той чи інший архетип. Нагадаємо, що архетипи – це універсальні конструкти людської психіки, які передають колективний досвід, який взаємодіє із індивідуальним. Архетипи зафіксовані в міфології й народних казках. А як це співвідноситься із брендингом? Споживач ведеться на бренд, якщо той торкає універсальне в його душі. Виробник посилює архетипальні риси при просуванні виробу, який має співвідноситися з брендом.
Архетипів небагато. Це Герой, Бунтар, Блазень, Мудрець, Маг, Щиросердий серед чоловіків, Велика Мати, Амазонка, Пророчиця серед жінок. Наша мета – побачити, на яких архетипах свідомо чи не свідомо – проте послідовно працюють українські письменники у своїх публічних виступах та інтерв’ю. Ті письменники, які за українськими масштабами стали популярними, які мають свого читача, які вийшли за межі дуже вузького українського літературного кола.
(Першим об’єктом нашої уваги стане Юрій Андрухович - Блазень).
Коментарі
Останні події
- 23.07.2026|08:09В Ужгороді нагородили переможців VIII Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.07.2026|10:48Внаслідок ворожого обстрілу Київщини знищено склад видавництва «Книголав» та 250 тисяч книжок
- 20.07.2026|10:24Мережа «Моя книжкова полиця» остаточно закриває офлайн-простори та трансформується у ГО «Почитай мені»
- 20.07.2026|10:16У центрі Львова працює книжковий «Трамвайчик»
- 16.07.2026|17:03Наталка Сняданко: розмова про письмо, переклади, Україну і Європу
- 16.07.2026|10:32На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
- 16.07.2026|10:30Укрзалізниця запускає інтерсіті до Луцька в дні Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера»
- 14.07.2026|14:39BestsellerFest у Львові: Жан Рено, Артем Чех, Ірена Карпа, Володимир Кличко та інші культові особистості
- 14.07.2026|09:25У Флориді відбудеться творчий вечір відомого письменника Ігоря Павлюка
- 10.07.2026|09:37Інтерактивні читання, творчі майстерки, квести, руханки для дітей: якою буде дитяча програма на фестивалі «Фронтера»
