Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Пробудження після довгої амнезії
Можна прожити все життя в Києві й бути впевненим, що це "ісконна рускій го-рад", що тут усі розмовляють російською, гидливо морщитися й озиратися, коли почуєш українську в транспорті: "Дєрєвня, панаєхалі!"
Можна бути киянином у п´ятому поколінні, використовувати в усіх сферах життя українську мову, але твої діти в українській (нібито одній з найкращих у районі) школі будуть змушені пристосовуватися до більшості й розмовляти російською на перервах з однолітками.
Ми живемо в постколоніальному суспільстві, а наша держава, яка 20 років систематично плекає колоніальні міфи, розкручує механізм саморуйнування. Владну еліту найбільше об´єднує не національна ідея чи ідеї солідаризму, а клановість і корупція. Приберіть ці останні компоненти, й у її представників зникне стимул до державної організації. Безідейний характер формування держави Україна безпосередньо позначається на рівні життя громадян, їхнього добробуту.
Влада не вміє нічого краще робити, як консервувати наявний стан речей. Дієві реформи відбуваються лише в уяві чиновників у високих кабінетах. Ціни зростають, пересічній людині стає важко забезпечити собі навіть елементарні фізіологічні потреби.
Люди не люблять державу, яка не може забезпечити їм гідного життя.
На цьому тлі, наче в резервації, існує українська інтелігенція, що творить свій, не російський, польський чи єврейський, міф про Україну. Заповнює лакуни, якими б за нормальних умов мали опікуватися державні інституції. Втім, такі інтелектуалісти маловпливові. Їм нема виходу на ширшу аудиторію, їх не пускають, скажімо, на телебачення, бо це – "не формат". Їм не створюють сприятливого середовища для інтелектуальної праці.
І все ж ідеї, як віруси, поширюються в суспільстві. А люди мистецтва допомагають актуалізувати ірраціональні шари національної ментальності, закладають нові світоглядні алгоритми. Це те, в чому була переконана видатна українська малярка з Одеси Людмила Ястреб, яка, на жаль, прожила лише 35 років. Сила мисте
цтва, зокрема сучасного, здійснює могутній вплив на долю суспільства, стверджувала вона.
Недавній скандал навколо Василя Шкляра та його книжки "Залишенець. Чорний Ворон" цікавий нам саме тим, що письменник дав поштовх до дії механізму легітимізації повстанського руху в загальноукраїнському масштабі. Поштовх такий сильний і креативний, що він викликав шалений спротив різних кіл – від антиукраїнських до космополітичних. Янукович не міг вручити Шкляру Шевченківської премії саме тому, що цей крок рівнозначний для нього реанімації указу Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України.
Повстання проти більшовицьких окупантів охоплювали всю територію підрадянської України. Відродження антиокупаційної пам´яті жителів Сходу, Центру та Півдня України поєднує одним ланцюжком всю країну із регіонами, де боролася ОУН-УПА.
Завдяки розсекреченню архівів нам відомо, що начальник Старобільського ЧК Дмітрій Мєдвєдєв, який знищив за допомогою чітко спланованої провокації (чекісти перевдягнулися повстанцями) загін отамана Івана Блохи на Сході України, через 20 років у волинських лісах використовував набутий у 1920-х роках брудний арсенал уже проти партизанів УПА.
Янукович не читав і не прочитає книжки Шкляра. Його не дуже хвилює недотримання автором політкоректності. А от його радцям не можна допустити до такого талановитого "розкручування" парадигми визвольної боротьби: УНР – повстанці – "залишенці" – ОУН (створена полковниками армії УНР) – УПА (створена за наказом президента УНР в екзилі). Бо ж дуже легко прочитується аналогія в "Чорному Вороні" між одними й другими "лісовими братами", яких відділяє в часі якихось 20 років. Тобто виходить так, що визвольна боротьба в Україні протягом 1920-1950-х років живилася з одного центру…
А ще такий факт: повстанці з Холодного Яру майже десятиліття боролися з окупантами. Так само, як і воїни УПА.
Пробудження після довгої амнезії, що загрожує зруйнувати їхні улюблені колоніальні міфи. Ось, як треба це сприймати.
Костянтин Коверзнєв, віце-президент Інституту медіа-моделювання "Перспектива", літератор
Додаткові матеріали
- Андрій Мохник: Третя українська революція буде виконанням Заповіту Шевченка
- «Вільне козацтво» та Холодний Яр
- Відмова Шкляра від Шевченківської премії: коментарі письменників та критиків
- «Чорний Ворон» Василя Шкляра подолав 20-тисячну межу
- Головний Читач і осоружна інтелігенція
- Василь Шкляр. У пошуках свого Єрусалиму
- Розпочато збір коштів на альтернативну премію Шкляру
- Забужко захоплена вчинком Шкляра
- Табачник не розуміє, чим він не подобається Шкляру
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року