Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Літературний дайджест
Лесь Подерв’янський: Перед донецькими я не збираюся танцювати гопака
В Україні нічого не можна передбачити напевне... Не тільки Андрухович вважає, що Криму й Донбасу треба дати можливість самовизначитися... Перевиховати совків неможливо – це знав ще Мойсей...
Художник, драматург і просто цікава людина Лесь Подерв’янський відповів на запитання УНІАН.
В УКРАЇНІ, НА ВІДМІНУ ВІД РОСІЇ, НІЧОГО НЕ МОЖНА ПЕРЕДБАЧИТИ НАПЕВНЕ
Пане Лесю, коли в Запоріжжі ставили пам’ятник Сталіну, ви сказали, що сьогоднішня влада – холуї, бо вона дозволяє таке робити. Чи змінилася ваша думка?
Думка не змінилася. Країна, у якій в ХХІ сторіччі ставлять такі пам`ятники, не має жодного шансу – це очевидно і не потребує будь-яких пояснень.
Суспільство «проковтнуло» пам’ятник Сталіну, а також фактично «проковтнуло» Табачника, Солдатенка, зрештою усіх їх разом. Про що це свідчить?
Взагалі-то я намагаюсь бути обережним у визначеннях і пророцтвах. В Україні, на відміну від Росії, ніколи нічого не можна передбачити напевне. Сьогодні так, а завтра дивишся – і зовсім інакше. Моє суб`єктивне відчуття – що все це не надовго.
ПЕРЕВИХОВАТИ СОВКІВ НЕМОЖЛИВО – ЦЕ ЗНАВ ЩЕ МОЙСЕЙ
Як би ви охарактеризували типового виборця нинішнього президента?
Янукович – це тип совкового начальника. Якби йому хтось сказав, що він просто менеджер у масштабах країни, якого наймають на п`ять років, – він би дуже здивувався.
Насправді він думає, що він тепер велике цабе, яке має їздити на великій чорній машині по перекритих для нього дорогах, і бажано, щоб народ ще й стояв обабіч і кланявся. Усе совкове начальство поводилося так.
Відповідно, прошарок, який голосує за такого начальника – це совки, котрі саме для цього його і обирають. А совку притаманна повна безвідповідальність за свою долю і перекладання всіх проблем на начальство. Слова «свобода», «свобода вибору», «відповідальність за своє життя» для цих людей – незрозумілі ієрогліфи. Ментально вони продовжують жити в країні, якої 20 років уже не існує.
Чи можливо таких людей перевиховати?
Перевиховати таких людей неможливо. Це знав ще Мойсей.
НЕ ТІЛЬКИ АНДРУХОВИЧ ВВАЖАЄ, ЩО КРИМУ Й ДОНБАСУ ТРЕБА ДАТИ МОЖЛИВІСТЬ САМОВИЗНАЧИТИСЯ
Юрій Андрухович каже, що Донбасу і Криму треба дати можливість від’єднатися, якщо вони цього забажають. Як вам така ідея?
Не він один так вважає. Але небезпека в тому, що коли ти даєш кацапові відкусити палець, він відгризає руку.
Що внутрішньо потрібно сказати собі, аби було легше пережити сьогоднішню владу? Що сказали собі ви?
Нічого особливого. За будь-якої влади треба залишатися самим собою. Щоб зранку ти міг із задоволенням привітатися з “персонажем”, який дивиться на тебе з дзеркала. Я сорок років прожив у совку, у мене неабиякий досвід.
ПЕРЕД ДОНЕЦЬКИМИ Я НЕ ЗБИРАЮСЯ ТАНЦЮВАТИ ГОПАКА
Чи б знайшли ви спільну мову з Табачником?
Я не спілкуюся з людьми штибу Табачника.
Коли готувала запитання, поцікавилася у своєї колеги (вона старша від мене віком і посадою), чи варто задавати вам запитання про Андруховича. Вона сказала, що ми повинні доводити донецьким та іншим, що вони нам не чужі, тобто не відштовхувати їх від нас... А як гадаєте ви?
Не знаю, може, хтось хоче покласти їх у своє ліжко й танцювати перед ними гопака, але це точно не я. Я не мати Тереза, і всіх любити не збираюся.
ОПОЗИЦІЯ НІКОЛИ НЕ ОБ’ЄДНАЄТЬСЯ, ПОКИ ЇЇ НЕ ПЕРЕДУШАТЬ
Якою вам видається сьогоднішня опозиція?
Це типова українська опозиція: «три гетьмани» і таке інше... Вони ніколи не об`єднаються, поки їх усіх не передушать.
Якою уявляєте Україну в найближчі, скажімо, десять років?
Можу повторити: у цій країні нічого передбачити неможливо. Що вас найбільше дратує в людях? Мене дратують ідіоти. Як на мене, їх забагато. Яка ваша життєва філософія? Мені близькі ті вчення, які направлені на самовдосконалення особистості. Ви були назвали міністра культури Кулиняка «невнятним мужиком», а от “регіонали” хочуть його змістити, мовляв, він не зовсім виконує обіцянки ПР (не скасовує наказ про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою). Може, він не такий уже й поганий міністр? Я б не втягувався в дискусію щодо особистості міністра, бо вважаю саме міністерство совковим анахронізмом. ЛЮДИНА МОЖЕ ЖИТИ В КОСМОСІ Й ПОМЕРТИ НА ЗОЛОТОМУ УНІТАЗІ Без яких речей ви б не змогли жити? Занадто пафосно було б робити завчасні висновки. Ти не довідаєшся, які це речі, доки не будеш їх позбавлений. Людина, як тарган, пристосовується до всього: живе навіть у тюрмі, чи на острові, чи в космосі… Або помирає, сидячи на золотому унітазі. Чи часто у вас виникає бажання когось побити? Я займаюсь кунг-фу 35 років і тому принципово не можу собі це дозволити. Чим сьогодні займається Лесь Подерв’янський? Тим самим, чим і завжди: пише картини, пише тексти, тренується, вештається з друзями… Взагалі живе так, як йому подобається. Підготувала Оксана Климончук
Додаткові матеріали
- Лесь Подерв’янський та Захар Прілєпін на «Київських лаврах»
- «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» дослідила сни письменників, а «Фоліо» взялось за Подерв’янського
Коментарі
Останні події
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”