Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Літературний дайджест
Володимир Набоков, «Оригінал Лаури (насолода вмирати)». Видавництво «Фоліо»
Цей твір, записаний на 138 каталожних картках, його автор, видатний російський романіст Володимир Набоков (1899—1977), заповідав знищити.
Втім, застережень щодо того, чи можна спочатку опублікувати «Оригінал Лаури», а вже потім нищити рукопис, він не залишив, і тому син письменника, провагавшись тридцять років, таки вирішив оприлюднити останній роман свого славетного батька.
У самій назві незавершеного роману «Оригінал Лаури (насолода вмирати)» В.Набокова закладено два смисли — споконвічна проблема «оригіналу» (прожиття власної долі в романному тексті), яку автор досліджував майже в усіх своїх творах, і не менш значуща тема «смерті», до якої він звертається в останній період творчості. Стосовно розшифрування суті першого з «називних» компонентів зауважимо, що в російському перекладі назва роману Набокова звучить як «Лаура та її оригінал», і це, погодьмося, спрощує розуміння авторського задуму, оскільки розділяє «предмет» і «метод» дослідження. Що ж до другого складника, то слід завважити, як тема «насолоди вмирання», маючи відповідне сюжетне роз’яснення (хвороба головного героя, що відображала тодішній стан здоров’я самого Набокова), свідчить про рефлексію автора «Оригінала Лаури» на модні постмодерністські теорії 1970-х років, коли тривала робота над романом. При цьому, звісно ж, маються на увазі такі художні концепти, як «смерть автора» і «життя як текст».
Таким чином, історія загадкового рукопису, над яким працює головний герой роману Набокова, поєднується з її коментарями, створюючи структуру «текст у тексті», а життєві колізії самого автора твору набувають «романного» забарвлення. Крім цього, маємо паралельне розгортання кількох незавершених сюжетів із відкритими всім ностальгійним вітрам фіналами. Насамперед це оповідь про екстравагантну Флору, чия «вишукана кісткова структура негайно прослизнула в роман, — насправді правила за таємну структуру того роману, а до того ж стала предметом низки віршів», а також Флориного коханця, подружжя Карів і професора Вайлда, який, власне, й пише «Оригінал Лаури», цей «заповіт безумного невролога, своєрідний Отруйний Опус». Продираючись крізь фабульні нагромадження, ми змушені час від часу розгадувати численні каламбури з шарадами, які нам підкидає автор, а також із полегшенням зустрічати вже знайомих персонажів на кшталт Гумберта Гумберта, що ніби вимандрував зі скандальної «Лоліти» В.Набокова.
Утім, чи варто було публікувати незавершений роман Набокова — нехай бентежить спадкоємців письменника. Звісно, опублікування «Оригіналу Лаури» харківським «Фоліо» раніше, ніж вийшов друком англомовний оригінал і російський переклад, заслуговує на всілякі патріотичні компліменти, проте процес творення з відвертої чернетки чергової сенсації навряд чи стосується літератури. Це вже належить до галузі текстологів і біографів, а не до ринкових оборудок менеджерів більш ніж середньої ланки.
Додаткові матеріали
- Останній роман Набокова українською надрукували швидше, ніж в оригіналі
- Останній роман Набокова буде видано в Росії
- Playboy першим опублікує фрагмент останнього роману Набокова
- Топ-десятка найважливіших книг в історії літератури від Newsweek
Коментарі
Останні події
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
