Re: цензії

14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»
14.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Ліричний щоденник Роксолани Жаркової
10.07.2026|Ігор Чорний
Коли магія поза законом
10.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Сміливість бути собою
10.07.2026|Віктор Вербич
«Збережи цей світ – святий, зукраїненний»
08.07.2026|Інеса Матіїшин, філолог
Любов і біль в романі Степана Процюка «Троянда ритуального болю»
07.07.2026|Ігор Зіньчук
Література, що свідчить: про роман Оксани Радушинської «Псалом Давида»
26.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Франківськ пісенний
26.06.2026|Віктор Вербич
Коли cвіт – в обіймах мелодії дощу
24.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Під знаком невтомності

Літературний дайджест

7 нот «Ріки» Кетіля Бйорнстада

Книги норвезького письменника та композитора Кетіля Бйорнстада, як і музичні твори, мають свій особливий ритм і мелодику.

Швидкі і пристрасні там, де повинні такими бути, спокійні і розмірені в місцях, над якими треба більше задуматись, і з паузами й тишею, що інколи промовистіші за звуки. Такою мелодією є і роман «Ріка», який вийшов українською цьогоріч. Пропонуємо вам кілька вибраних цитат із книги. Сім уривків про любов, смерть, музику і вино. Сім найяскравіших нот «Ріки».
 
***
– Я радію, а ти плачеш. Ми ж разом одне ціле, хіба ні?
 
***
Мертві живуть з нами, хочемо ми того чи ні. Іноді мені здається, що саме мерці визначають, як довго вони залишатимуться у нашому житті живими.
***
Мертві живуть з нами, хочемо ми того чи ні. Іноді мені здається, що саме мерці визначають, як довго вони залишатимуться у нашому житті живими.
 
***
Восени знаходиш нових друзів і майбутніх коханих. Восени дебютують юні таланти. Восени вибирають парламент, а іноді й долю.
 
***
Грати Шуберта – це знати, що любиш.
 
***
Червоне вино пасує тим людям, котрі знемагають від туги за тим, чого у них немає, або принаймні прагнуть відпочити від самих себе. Біле вино – для тих, хто весь час потребує стимулу до життя.
 
***
Дивно, як часто, раз за разом, життя перемагає смерть? Біля Ватерлоо вже виросли нові дерева. У Коннектикуті, колишньому пеклі для індіанців, тепер живуть найбільші багатії світу. Якщо захочеш навідатися в Освенцим, можу порадити кілька дуже добрих ресторанів.

***
– То вся твоя музика створена без щастя?
Шуберт киває.
– Так...Зате я дав щастя іншим. У цьому і є високий сенс.
Артур Дронь


коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

16.07.2026|17:03
Наталка Сняданко: розмова про письмо, переклади, Україну і Європу
16.07.2026|10:32
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
16.07.2026|10:30
Укрзалізниця запускає інтерсіті до Луцька в дні Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера»
14.07.2026|14:39
BestsellerFest у Львові: Жан Рено, Артем Чех, Ірена Карпа, Володимир Кличко та інші культові особистості
14.07.2026|09:25
У Флориді відбудеться творчий вечір відомого письменника Ігоря Павлюка
10.07.2026|09:37
Інтерактивні читання, творчі майстерки, квести, руханки для дітей: якою буде дитяча програма на фестивалі «Фронтера»
07.07.2026|20:35
Видавництво Korali Books оголосило конкурс чуттєвої прози: переможці отримають шанс видати власну книгу
07.07.2026|13:15
Дипломатія без прикрас: спогади, досвід і залаштунки служби
03.07.2026|14:00
Звернення Софії Русової
01.07.2026|16:44
Ольга Куждіна: «Я взагалі не вмію вигадувати сюжети. Зате спостерігати, бачити і чути – це моя справжня суперсила!»


Партнери