Усім зайчикам приготуватися! Попереду подорож до неперевершеного Лондона! Книжка британської письменниці та ілюстраторки Кейт Непп переносить в атмосферу свята, незабутнього міста та пригод. Мила Рубі сподобається найменшим читачам, яких неодмінно вразять дуже атмосферні ілюстрації. Маленьке зайченятко, що має довге ім’я, живе з бабусею, бо її тато і мама перетворилися на дві яскраві зірки в небі. Напередодні Різдва Рубі та Бабушка Галина Галушка вирушають до родичів у Лондон.

 

Там вони їздять на метро, гуляють вулицями, роздивляються красиві вітрини, смакують цукерки з трояндовим кремом і навіть зустрічають купу песиків коргі. А веде їх не хто інша, як Її Заяча Величність! Хіба таку зустріч забудеш? Та як би добре не було в гостях, Рубі з радістю повертається додому: до своїх курочок, квітів і спогадів про тих, кого завжди тримаєш у серці. Добра, позитивна книжка з детальними ілюстраціями, які цікаво роздивлятися у деталях.

 

 

Булькало живе у старій хатинці, дуже любить їсти пудинг і вважає, що копати рів ‒ ідеальна робота. Взагалі, у нього дуже багато справ, наприклад, думати на кухні про щось важливе. Але у той день Булькалу стало зрозуміло, що турботи не дадуть йому спокою, тому він пішов на річку кидати камінці. Зголоднівши, Булькало вирушив додому, але почув, що хтось кличе по допомогу. І тільки він зібрався з’ясувати, у чому справа, як перечепився через лопату…

 

Це лише початок плутанини, у яку постійно потраплятиме герой Белсвіка ‒ кумедний у своїй незграбності, але добрий і чуйний мрійник. Між іншим, перша історія про Булькала з’явилася 27 років тому.  Відтоді перипетії «громадян» Країни біля річки користуються великою популярністю не лише у себе на батьківщині ‒ у Норвегії, а й у всьому світі. До виданої в Україні книжки увійшло три оповідання «Булькало та велике викрадення річки», «Булькало та Великий річковий театр», «Булькало та велике полювання на золоту рибку». Кожне з них ‒ це неймовірний політ фантазії та суто скандинавське відчуття краси світу, яке передається зі сторінок творів Руне Белсвіка.

 

 

Навіть добре знайома класика по-новому сприймається, якщо має, скажімо, унікальне оформлення. Дві італійки, Джиада Франчіа та Франческа Козанті на свій смак інтерпретували відому казку братів Грімм, надавши їй особливого шарму, якоїсь фатальної привабливості. Але це трактування для дорослих. Діти побачать у цій книжці дуже красиві ілюстрації, де в деталях ховаються образи твору, тонкі емоції та відкриття, які виходять за межі твору. У всьому іншому перед нами «Білосніжка» ‒ казка про красуню-принцесу, яку наказує вбити зла мачуха, адже чарівне дзеркало передрікає, що краса Білосніжки заступить її власну. Завдяки доброті служника, який не став вбивати дитину, принцеса опиняється у товаристві гномів-рудокопів. Вони кілька разів рятують красуню від підступів мачухи, але Білосніжка засне мертвим сном, вкусивши отруєне яблуко… Далі ви знаєте: принц, весілля та перемога добра над злом.

 

Солідний розмір книжки не має значення, коли оповідь захоплює з перших сторінок, занурює у динамічний сюжет, за яким не встигаєш стежити. Розрахована на підліткову аудиторію, «Фристайлерка» Каті Брандіс є універсальним твором, в якому порушено чимало важливих філософських, етичних, життєвих питань. Також це антиутопія, в якій йдеться про спортсменів, що заради перемоги на Олімпійських іграх-2032 року вдаються до технологічних вдосконалень своїх тіл ‒ протезів та імплантів. Але серед усіх завжди знайдеться хтось один, хто вирішить піти проти течії. Молода спринтерка Йола, на власні очі побачивши силу модифікацій, за допомогою яких її друг і коханий Раян встав з інвалідного візка, переживе неабияку внутрішню боротьбу для того, щоб з’ясувати, чи потрібні їй перемога будь-якою ціною, чи готова вона ризикувати життям заради тріумфу, що триватиме мить. Чудова книжка про кохання, вибір і пріоритети, які слід формулювати за покликом серця, а не за штампами і вимогами суспільства.

 

 

Серія нон-фікшн літератури, яка обіцяє розповідати малюкам про різні країни, їхні культурні, історичні та навіть кулінарні особливості. Оповідачем став пан Тукан, який жив собі спокійно в зоопарку, поки одного дня хлопчик не просунув крізь ґрати книжку. Птах так захопився читанням, що почав просити відвідувачів приносити йому інші видання. Так у пана Тукана назбиралася ціла бібліотека.

 

Та головне ‒ та перша книжка запалила у ньому бажання подорожувати, бачити інші міста й країни. Але ж ґрати! Пан Тукан наполегливо тренувався і розігнув їх, вирушивши у свої захопливі мандри. Першим пунктом призначення стала Франція і, звісно, її чарівна столиця ‒ Париж. Структура книжки подає доволі багато корисної інформації. Тут і іншомовні слова, і опис пам’яток архітектури, і згадки про видатних французів… У Парижі пан Тукан спостерігає за мімом, зустрічає ніч на Ейфелевій вежі та відлітає до Провансу, щоб побачити фіолетове море лавандових полів. Якщо батькам хочеться, щоб дитина цікавилася подорожами, мала мотивацію до вивчення мов, ця книжка стане впевненим першим кроком до цього.

 

 

Дженні Німмо ‒ популярна британська авторка фентезі для дітей. На цьому місці виникає майже рефлекторне бажання порівняти її з Джоан Роулінґ. Насправді книжки  Німмо почали виходити ще у 1980-х, тоді письменниця зверталася до валлійської міфології, створюючи власний світ юних чарівників. Серія романів про Чарлі Бона з’явилася тоді, коли поттеріана гриміла по світу. Втім, це не завадило її популярності. Українською виходить перша книжка циклу ‒ «Чарлі Бон і таємничий дар», яку буде цікаво читати дітям від 7 років.

 

Стосовно оповіді, то Німмо свідомо не розкриває всіх заявлених таємниць, під’юджуючи читача чекати на продовження книжки. В цьому є свій плюс, але залишається невелике побоювання, що дитина встиге забути хитросплетіння першої частин, не оцінивши такий стилістичний хід. Чарлі Бон ‒ звичайний хлопчик, який росте без батька, адже той загинув за загадкових обставин. Раптом виявляється, що він має дар ‒ чути фотографії, думки людей, зображених на них. Чарлі і не підозрював, що походить з родини нащадків Червоного Короля, колись могутнього чаклуна. Дуже швидко життя хлопчика зміниться. Йому доведеться залишити свою звичайну школу і перейти до закритого навчального закладу для обдарованих чарами дітей, принагідно врятувавши дівчинку Емму й отримавши багато матеріалу для подальших роздумів, пошуків і пригод.

 

Нова книжка Сашка Дерманського захоплює з перших сторінок, адже у пролозі йдеться про загадкову компанію лиходіїв, яка захопила родину Ковальчуків. Зі слів доволі неприємних суб’єктів стає зрозуміло, що випробування на долю тата, мами та їхніх дітей випали неабиякі. До того, як вир подій закрутить Ковальчуків, ми дізнаємося, що їхній син Андрійко розуміє тварин і не розмовляє з людьми, а його сестричка Марійка дуже боїться сварок батьків та їхніх погроз про розлучення. Батько Іван ‒ жокей, він хоче виграти перегони, щоб отримати гроші на лікування Андрійка, але зазнає невдачі, бо його красуня-кобила Мері вивихнула ногу.

 

Поки батьки сперечаються про своє, хтось вихлюпує всю воду з діжки. Потім так само несподівано і невідомо як зникає сік Марійки… Кояться дивні речі, за якими точно ховається якийсь чудернацький злочинець. Можливо, це маленький чоловічок Мефодій, який приводить дітей до зеленого склепіння бузинового куща. Так вони дізнаються, що у світі існують криничники. А ще про те, що їхній новий знайомий має якийсь зв’язок з директором кінного клубу, де раніше працював тато… Сторінка за сторінкою письменник створює інтригу, яку обрамляє оповідь про дружбу, сміливість, любов і добро.

 

 

 

Книжки шведської дитячої письменниці Фріди Нільссон отримали чимало престижних премій, їх хвалять і цінують за щирість, хороший гумор і вміння захопити увагу дитини. «Гедвіґ» ‒ це історія про семирічну дівчинку, яка полюбляє фантазувати,  проводити чудернацькі експерименти та дивитися по телевізору серіал за повістю Астрід Ліндґрен. Через те, що Гедвіґ живе «навіть не на краю світу, вона живе ген далеко поза ним», у неї немає друзів, крім двох котів і собаки Такки. Тому дівчинка мріє піти до школи, куди її возитиме автобус. Але перед початком першого уроку Гедвіґ стає дуже страшно.

Навіть знайомство із класом не приносить полегшення, бо скидається на те, що нікому тут вона не потрібна… Та за кілька хвилин Гедвіґ знаходить кращу подружку Лінду, а далі починаються її численні пригоди. Книжку варто читати спільно з дітьми, адже Нільссон розкриває дуже тонкі емоційні нюанси, які батьки часто випускають у щоденному спілкуванні з ними. Мила, весела, бешкетна книжка, що продовжує славні традиції Астрід Ліндґрен і Роалда Дала.

 

 

Добре написаний і круто проілюстрований нон-фікшн для дітей 9-12 років. Книжка Андрія Тужикова розкаже про історію винаходів, про те, що знаходиться всередині ґаджетів, що дає їм енергію працювати. Автор робить дуже правильний акцент на тому, що технологічний прогрес не стоїть на місці і те, що нам зараз видається магією, дуже скоро може бути втілено у життя. Тужиков влаштовує екскурс в історію людства, щоб показати шлях, який воно пройшло від виникнення мови до створення штучного інтелекту.

 

Коли з’явилася перша обчислювальна машина? Які вчені заклали основи для цього? Що таке операційна система і чому про програмістів існує багато жанрів? Що буде, якщо зникне інтернет? Відповіді на ці та багато інших запитань стануть корисними не лише для дітей, а й батьків. Попри доволі складну тему, книжка написана зрозумілою мовою. Зважаючи на те, що курс інформатики в школах нині теж переживає реформування, «Коротка історія технологій» доповнить отримані на уроках знання та стане чудовим доповненням до підручників.

 

Серія книжок про пригоди Ніколя, на якій виросло кілька поколінь французів, з’явилася в кінці 1950-х років. Її авторами стали карикатурист Жан-Жак Сампе та гуморист Рене Ґоссінні, він, між іншим, вигадав знаменитих галів ‒ Астерікса та Обелікса. Два друга-митця не стримували себе у жартах і пустощах, тому їхні історії для дітей вийшли дуже веселими.

 

Пригоди бешкетника Ніколя не втрачають актуальності й нині. При цьому вони подобаються дітям різного віку, як хлопчикам, так і дівчаткам. Рене Ґоссінні максимально просто розповідає про шкільне життя Ніколя та його друзів, тому текст є зрозумілим і природним. На момент написання твору, автор явно не втратив відчуття дитячості й не заморочувався над тим, щоб навчити читачів  чомусь корисному, мудрому, вічному. Персонажі його історій вдають із себе привидів, коли треба робити спільне фото класу, радіють відсутності вчительки, не хочуть займатися арифметикою та полюбляють грати у футбол. Вони схожі на дітей, що триматимуть у руках книжку Жан-Жак Сампе та Рене Ґоссінні, на їхніх батьків, які із задоволенням читатимуть її та згадуватимуть себе колись малих у Ніколя чи його однокласниках.