Мене дуже зацікавила ідея книжки. Хоч як би намагалася, я не можу згадати жодної присвяченої цій тематиці історії. Зовсім небанальний сюжет як для фентезі – це вже добра заявка автора про себе. І, наскільки я зрозуміла, усе у книжці базується на історії, міфах та легендах Києва. А усі ми з малечку знаємо, що у будь-якої казки завжди є частка правди!

Тільки уявіть собі, що будинки можуть бути живі, можуть відчувати і просити про допомогу. І що за стінами цих будинків ховаються Домовики та їхні Ґаздині, які доглядають за будинками і їхніми господарями. Але варто пройтися реальними вулицями Києва – і можна побачити як ці архітектурні пам´ятники руйнуються, з фасадів сиплеться штукатурка, балкони наче ось-ось впадуть – це тільки поверхневі руйнування. Уявіть, що всі ці ознаки занепаду і руйнування залишають шрами на мешканцях цих будинків, невидимих ​​людському оку. Обвалений дах, наприклад, може спотворити обличчя Домовикові. А якщо будинок зносять або трапляється пожежа, то разом із будівлею вмирає і його Домовик. А ще є химери, німфи, русалки, покручі, привиди та інші істоти, котрі також населяють домівки. Все описано настільки реалістично, що, читаючи, я ловила себе на думці, наче це все відбувається насправді і саме зараз. Бо описані в книжці будинки дійсно існують: я можу не лише на них подивитися, а й доторкнутися до них, пройтися їхніми кімнатами та залишити щось солоденьке для «столітніх» мешканців.  

За сюжетом, дівчинка Яра, дочка домовиків з Першого будинку, відкриває таємницю свого походження – навколо цього і закручується оповідання. Вона повинна відкрити ще багато таємниць про світ, який гадала, що знала, та позмагатися з власними демонами. І, звісно, як же без романтичної лінії: головної героїні з неймовірно вродливим та харизматичним Домовиком.