Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Ніна Кур’ята: «Поезія – моя альтернативна реальність»
Поетка, журналістка, головна редакторка «ВВС Україна» Ніна Кур’ята презентувала свою нову збірку віршів у Львові, у Книгарні «Є».
«Я буду дивитися, як ти пишеш» – особиста, глибинна і настроєва поезія, ілюстрації до якої створила київська художниця Ілона Сільваші. Допомагала авторці публічно переосмислювати вірші і ділитися ними поетеса Галина Крук.
«Вірші я писала скільки себе пам’ятаю, – розповідає Ніна Кур’ята. – Моя бабуся записувала їх за мною, вважала це невід’ємною частиною мене. Носила у районну газету, їх публікували – у 6 років я навіть мала перший гонорар. Для мене поезія завжди була альтернативним світом. Це можливість створити якесь своє середовище, і таким, яким я хочу його сприймати. Особливо, коли втомилася від усього, що бачу навкола. До слова, найкраще мені пишеться, коли я в дорозі. У потягу чи в літаку. Коли сів телефон і ніхто не турбує з робочими питаннями – можуть прилетіти творчі думки й образи. Це моя альтернативна реальність і своєрідна медитація».
Ніна Кур’ята за фахом – біолог, і навіть колись викладала біологію в школі. Тож, мабуть, не дивно, що у її віршах дуже багато «біологічного» погляду. «Ніна Кур’ята іншими очима дивиться на природу, на те, як все розгортається, – зауважує Галина Крук. – Скажімо, у книзі "Я буду дивитися, як ти пишеш" є образи насіння чи стебел. Образи того, що росте. Також кров і лімфа – рідини, які пов’язані із людською життєдіяльністю. У повсякденному житті ми сприймаємо людину, вписану у соціум і в якісь суспільні рамки. А у віршах Ніни Кур’яти людина – наодинці з природою і з процесами, що відбуваються у Всесвіті».
За словами авторки, найкомфортніший формат спілкування для неї – «людина-людина». «Та коли прочитаєте мої вірші, побачите, що там багато діалогів "людина-природа". Тут навіть заєць на обкладинці (сміється). І багато дерев, птахів, риб, рослин», – каже поетеса.
Ніну Кур’яту часто запитують про поєднання її редакторського досвіду та ролі керівника із ліричним образом, який проглядається у віршах. До того ж, людину, яка щодня перебуває у потоці новин та подій, складно «змусити» творити щось поміж цим. «З мене уже жартували, що книгу я назвала, звертаючись до своїх підлеглих – "Я буду дивитися, як ти пишеш" (сміється), – каже авторка. – Один із гостей попередніх презентацій написав мені повідомлення, мовляв, думав, що я – "залізна леді", а я, виявляється, лірик. У віршах я така, яка є. На роботі виконую соціальні ролі – у мене є контракт, є посадові обов’язки і структурованість. Коли я зайнята словами і текстами під час робочого процесу, то вже на поезію мене не вистачає. Парадокс – що ближче робота наближена до слів, то менше можливості до писання, власне, поезії. У голові вже немає місця для якихось образів. А коли міняється картинка і я впадаю в трохи "трансовий" стан – тоді і приходять вірші».
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року