Перше, про що ми згадуємо, коли говоримо про латиноамериканську літературу, це магічний реалізм. Все це вірно, але на нас чекає більше цікавого, ніж можна уявити.

 

 

Колумбія. Однією з книжок, які змінюють життя, наші читачі назвали «Сто років самотності» Маркеса. Але не менш цікавим є й «Кохання під час холери», який було також екранізовано. Головна героїня, Ферміна, не вийшла заміж за юнака, якого кохала, вона стала дружтною поважного лікаря. Але юнак, Флорентіно, все ж дочекався свого часу — пройшло 54 роки, він перестав бути юнаком, але не перестав кохати Ферміну. Щоб ніхто не дошкуляв закоханим, вони вирушили у довгий круїз на кораблі Ферміни і вивісили прапор — знак холери на борту. І круїз стає довгим-довгим — довжиною майже у все життя.

 

 

Бразилія. Зовсім нещодавно українські читачі мали змогу ознайомитися з романом «Час зірки«, написаним ні на кого не схожою чаклункою у літературі — однією з найповажніших письменниць сучасності. Збірка оповідань «Сімейні узи» — це опопвідання про щоденне життя жінок, але буденність — те місце, де приховані найбільші пристрасті і найбільші трагедії.

 

 

 

Аргентина. Борхес — майстер оповідання. Зачарованого, рафінованого, філософського оповідання з детективним або фантастичним присмаком. У цьому виданні містяться дві книги оповідань. «Книгу піску» сам Борхес вважав однією з найкращих збірок ним створених. До речі, саме в ній міститься єдине Борхесове оповідання про кохання, «Ульріка». «Пам’ять Шекспіра» — остання збірка автора, найменш відома читачу.

 

 

Чилі. Ісабель Альєнде має пряме відношення до президента Чилі Сальвадора Альєнде, важливої постаті у історії країни, вона — його племінниця, якій довелося невдовзі після військогового перевороту емігрувати спочатку до Венесуели, а потім і до США. У Чилі Ісабель вважалась вправною журналісткою, фахівчинею з питань жіночих прав, проте на написання її першого роману, «Дім духів», її надихнуло переосмислення історії власної родини. Про свої роки до еміграції та вже далеко від батьківщини Альєнде написала у книзі «Моя вигадана країна» (Mi país inventado), а «Японський коханець» — останній з написаних авторкою романів. У ньому йдеться про почуття, пронесене крізь роки. Колись талановита Альма Беласко була лише молодою дівчиною, яку батьки встигли «вислати» з окупованої німцями Польщі, а він, загадковий коханий — сином садівника-японця у розкішному маєтку Альминого дядька. Як по різних дорогах розвело їх життя, як вони воз’єдналися і яку роль у цьому зіграла маленька румунська емігрантка — читайте на сторінках роману.

 

 

Бразилія. Коельйо — один із найпопулярніших авторів світу. І це не дивно, бо людина він зовсім непересічна, погодьтесь: у 17 років він був пацієнтом психіатричної лікарні, потім став хіпі, заснував підпільний журнал «2001», у якому обговорювалися проблеми духовності, був звинувачений у підривній антиурядовій діяльності, за що тричі його заарештовували і піддавали катуванням. Недовго попрацювавши на радіо, стає безробітним та вирішує подорожувати. В Амстердамі натрапляє на католицький орден RAM, створений у 1492 р. Тут Пауло навчився розуміти мову знаків, а після подорожі по шляху прочан до Сантьяго-де-Компостелла пише свій перший роман. А потім — і другий, відомий на увесь світ «Алхімік». І от, цей цікавий автор пише нову історію — про Шерін, доньку циганки з Румунії. Коли дівчинка була зовсім малою, її вдочерила аристократична родина з Лівана, а потім вони разом переїхали до Лондона. Дівчина була настільки не такою, як інші, що стало зрозуміло — вона має містичний дар. Її місія змінити світ. Але є люди й сили, що цьому опираються.

 

 

Аргентина-Куба-Болівія — це маршрут життєвого шляху видатного чоловіка, який, насправді, не був літератором (хоч і писав усе життя вірші), але став символом Латинської Америки, символом свободи і революції. Ернесто Гевара де ла Серна народився у аргентинському місті Росаріо, він мав бути лікарем і провчився вже три роки, аж тут його приятель по університету Альберто Гранадо запропонував узяти тайм-аут на рік. А протягом цього року здійснити подорож південноамериканським континетном до Сан-Пабло у Перу та попрацювати у лепрозорії. Саме про цю подорож «Товариш Че» і написав цю книжку. Мотоциклістом він побув недовго, адже вже на другій тисячі кілометрів мотоцикл розвалився і друзям довелося то йти пішки, то їхати автостопом. Вони, звісно, краще познайомилися з життям простих людей, а відчувши їхній біль, не змогли залишитись осторонь. Так Ернесто Гевара став найвідомішим у світі революціонером.

 

 

 

Мексика. Лаура Есківель пише не тільки «засмачені» магією та шоколадом романи про неймовірне кохання: скориставшись своєю популярністю серед жіночої аудиторії, вона створила книгу «Пишемо нову історію. Як перестати бути жертвою за 12 занять», де пропонує читачам зробити перші кроки, аби змінити власне життя. Відомою ж Лауру Есківель зробив її перший роман «Шоколад на крутом кипятке», який отримав декілька престижних нагород, у тому числі приз Американської асоціації книготорговців. А фільм, до якого сама Есківель написала сценарій, був номінований на «Золотий глобус» та премію BAFTA. Отже, роман про кохання, родинні прокляття, магію і дуже-дуже-дуже смачну мексиканську кухню. Еротика, гумор, насолода. До кожного розділу — рецепт, який зробить щасливим кого завгодно.

 

 

Уругвай. Орасіо Кіроґа був уругвайцем за походженням, а більшу частину життя провів у Аргентині. Він писав і вірші, і романи, але найкраще він відомий читачам як майстер оповідання. «Казки сельви» — казки про тварин, але вони торкаються не тільки дитячих душ. Якось Орасіо Кіроґа взяв участь у якості фотографа в археологічній експедиції до вкритої тропічними лісами провінції Місьйонес. Дика й буйна, щедра природа цих місць захопили автора, і він на довгі роки оселився у сельві — так називають джунглі Південної Америки. Досвід спілкування з дикою природою прислужився автору для написання неймовірних казок-оповідань.

 

 

Аргентина. Насправді, Кортасар переважно жив і писав у Парижі, проте дитинство і юність його пройшли у Буенос-Айресі.  Він рано почав писати вірші, перше оповідання опублікував у журналі, який видавав Борхес. «Гра у класи» — антироман. Сам автор зазначав, що у ньому — багато романів, способів прочитання принаймні двох частин — теж два. Якщо ви будете читати від початку, то перша частина закінчиться на 56 розділі. А якщо ви бажаєте прочитати другу книгу, то починати треба з 73-го розділу та керуватись підказками у кінці кожного розділу.