Або через те, що зараз видавці мають змогу обирати для перекладу багато цікавого в цьому жанрі-тренді. Або на це впливає поступова зміна читацьких звичок в усьому світі, коли читання набуває переважно функціонального характеру і має постачати більше фактичної інформації та сприяти бажанню самовдосконалюватися. Так чи інакше, але це призвело до того, що весь дитячий нон-фікшн нарешті не вміщується в один огляд – і це надихає.

Для дітей від 3-х років

Динозаври

Видавництво: #книголав

Тепер у серії «Маленькі дослідники» від видавництва «#книголав» у віконечка з далекого минулого на нас дивитимуться динозаври та динозавренята. Серія містить також книжки «Моє дивовижне тіло», «Транспорт», «Космос» та «Світ тварин». Усі вони адаптовані для вікових особливостей цільової читацької аудиторії, тобто для любителів фактичних знань та «язиколамальних» назв гігантських плазунів. А що ще найбільше люблять у цьому віці?

Правильно, щось відкрити чи закрити, кудись зазирнути або відділити одне від одного, тобто не тільки дивитися, а рухатися і досліджувати, навіть коли просто сидиш із книжкою і роздивляєшся картинки. У «Динозаврах» від «#книголава» такого багато. А ілюстрації та інформацію надано саме у такому форматі, що не викличе у трирічок перевтоми й нерозуміння.

Розкажу тобі, мамо, що роблять динозаври. Емілія Дзюбак

Видавництво: Урбіно

Динозаври польської художниці Емілії Дзюбак постають художньо адаптованими, майже казковими істотами. У «Розкажу тобі, мамо, що роблять динозаври» доісторичним світом мандрують Патлань зі своїм другом Тарганом. Починається усе зі знайденого велетенського яйця-капсули для мандрівок у часі, а далі пішло-поїхало: Тріасовий, Юрський, Крейдовий – у якому періоді Мезозойської ери опинились герої на цій сторінці? Та де б не опинились, всюди – динозаври: їхні звички, їжа, зображення, будова, спосіб життя та засоби захисту чи атаки.

Усе залежить від того, травоїдний ти чи хижак. Так Патланю і не вдалося поласувати своєю знахідкою, проте вражень він тепер має – огого! Як і читачі-фанати динозаврів найменшого віку. До того ж Емілія Дзюбак і драконів (як у книжці Ґжеґожа Касдепке «Я не хочу бути принцесою», яку вона ілюструвала), і динозаврів малює так затишно і неперевершено, що з ними хочеться обійматися. Зараз її ілюстрації прикрашають чимало видань дитліту у світі. А у «Розкажу тобі, мамо…» вона постає також авторкою, вигадує веселі інтерактивні завдання і розповідає цікаву історію разом з безліччю наукових фактів.   

Читайте також: На добраніч, діти: 15 книжок-засинайок

Тваринопедія

Видавництво: #книголав

Чи можна грати у нон-фікшн книжку? Так, можна, якщо у ній вигадали цікавий спосіб класифікувати тварин за їхніми особливостями, зібрали прості факти, які легко запам’ятовуються завдяки яскравим кумедним ілюстраціям тварин, і додали безліч смішних деталей, можливо, навіть не дуже науково обґрунтованих, але ж гра є гра! То як грати в «Тваринопедію»? Нічого складного. Спочатку багато разів розглядаєте усіх, хто там є (а в енциклопедії зібрано понад 600 видів тварин).

Потім можна запитувати по черзі один в одного: «Кого ти знаєш із «Затримувачів дихання» чи з «Довгоязиких» чи може з «Самітників» або «Смугастих» і «Стрибунів»? От тільки треба зазначити, що не всі цікаві факти про тварин дитина зможе прочитати самостійно: шрифт подекуди занадто дрібний, тому дорослим доведеться допомагати не тільки з грою, а й часом із читанням. Хоча для розглядання там багато чого вистачить і нечитайкам.

Для дітей від 6-ти роківГолосно, тихо пошепки. Романа Романішин, Андрій ЛесівЯ так бачу

Видавництво: ВСЛ

Нон-фікшн книжки художників творчої студії «Аґрафка» Романи Романішин та Андрія Лесіва дуже сильно вирізняються тематикою на тлі інших видань. Вони нарешті відходять від наочно-предметного споглядання фактів і пропонують досить складні для розуміння абстрактні речі. До того ж, інформацію про них представлено не лише у формі фактичного матеріалу.

Автори пропонують читачам під обкладинкою новий візуально-інформаційний простір, у якому промовляє кожна лінія, пляма та колір. Творча студія «Аґрафка» поєднала науковий факт, соціальні явища та візуальну гру – з чого вийшли видання-перформенси. І вони містять, здавалося б, протилежні речі: нон-фікшн зміст та художнє втілення, коли наука і мистецтво взаємодоповнюються і насичуються сенсами.

«Голосно, тихо пошепки» розповідає про звук в усій повноті його проявів. У книжці згадано усе дотичне до звуку: музичні інструменти, шум, гармонія, звукові хвилі, передавання звуків на письмі й навіть тиша. Звук як символ багатьох явищ та цікаві факти про нього є головними героями книжки. А щоб згодом відповісти на запитання: «Чи буде шум, якщо в лісі впаде дерево, а ніхто того не почує?», починати вивчення явища звуку треба якомога раніше.

Друга книжка «Я так бачу» розповідає про зір і усе, що з ним пов’язано: світло та його швидкість, телескопи й мікроскопи, зорові ілюзії й те, як бачать/сприймають світ різні тварини, розрізнення відтінків і світосприйняття немовляти – куди не подайся зір відіграє одну з найголовніших ролей.

«Голосно, тихо пошепки», «Я так бачу» Романи Романішин та Андрія Лесів визначено переможцями в номінації нон-фікшн для дітей у «BolognaRagazzi 2018». А це одна із найпрестижніших нагород у галузі дитячої літератури у світі.

Читайте також: 13 жахастиків і примарок з дитячих книжок

Камінь живий. Діанна Гуттс АстонНасіння сонливеГніздо галасливеМетелик неквапливийЖук полохливийЯйце безмовне

Видавництво: Навчальна книга – Богдан

Письменниця Діана Гут Астон разом з художницею Сільвією Лонґ створили цілу серію арт-енциклопедій для дітей. Її вирізняє тепла та яскрава атмосфера представлення основ таких природничих наук: як геології, ботаніки, орнітології, ентомології.

Важливість такого підходу полягає у тому, що захоплення тією чи іншою наукою у майбутньому починається, зазвичай, з емоційно яскравих вражень від споглядання явищ природи. І, хто знає, може саме з читання «Метелика неквапливого» чи «Жука полохливого» почне своє відкриття світу новий Жан Анрі Фабр. Уява – непередбачувана річ!

Позбався цієї книги заради науки. Майк Барфілд

Видавництво: Клуб сімейного дозвілля

Зачитати книжку до дір – це одне, прочитати її так, щоб від неї нічого не залишилося, – це вже геть інше. Але саме так і читається книжка аніматора і письменника Майка Бредлі. Під час читання зі сторінок цієї книжки можна буде виготовити собі паперову модель Альберта Ейнштейна (а заодно і почитати про нього і його теорію відносності) або дослідити оптичні ілюзії за допомогою власноруч створеної з іншої сторінки дзиґи.

Тому «Позбався цієї книги заради науки» – це не просто порада чи жарт від автора, це єдиний можливий спосіб прочитати цю книжку. Залишилося запастися ножицями, клеєм, олівцями, ручками, скотчем і, основне, цікавістю до науки, зокрема до фізичних явищ.

Історія життя від великого вибуху до тебе

Видавництво: Артбукс

Енциклопедія «Історія життя…» у веселій адаптованій формі розповідає про події, що їх вивчають палеонтологи та інші природознавці. Розповідь вибудовується з основних фактів та ще й у супроводі великої кількості ілюстрацій, тож усе перетворюється майже на комікс. Але саме це і робить енциклопедію якимось запальним танком з історією (і не тільки людства).

Згадано навіть про Великий вибух і про кліматичні зміни, що неодноразово відбувалися на планеті упродовж її існування. Попередники людей на сторінках енциклопедії представлені, з-поміж іншого, Homo ergaster «людиною, що працює», Homo erectus «людиною прямоходячою» та неандертальцями. Усі представники людства, попри будь-які катаклізми на сторінках енциклопедії, усміхаються, наче натякають, що варто продовжувати творити історію на цій планеті далі, попри всі негаразди.

Читайте також: Дитячі книжки у форматі поп-ап: тренди, історія, шедеври

Для дітей від 9-ти роківТи не захочеш жити без екстремальної погоди!Ти ніколи не захочеш жити без нежитю!Ти нізащо не захочеш мандрувати на Титаніку!Ти нізащо не захочеш бути дослідником вікінгів!

Видавництво: Bookchef

Енциклопедії зі жвавими назвами, що не поступаються заголовкам статей в інтернеті, а ще привертають увагу обкладинками у карикатурному стилі та у формі шаржів на найекстремальніші ситуації (наприклад катастрофу з «Титаніком», руйнування житла ураганом чи огидними шмарклями з носа під час нежитю).

Усю серію впорядкував Девід Саларія. Ккожна книжка розповідає про одне з обраних явищ, надаюи інформацію про них з усіх можливих ракурсів. Так у «Ти ніколи не захочеш жити без нежитю!» мова йде лише про слиз. Проте розповідається про усі його види, важливу роль, яку він виконує в організмі людини та тварин, про муцин та мікробів, про плюси та мінуси існування такої штуки як слиз, адже для когось він є способом захисту від ворогів, а для когось іншого – домівка.

Те саме відбувається у книжках, що в них за тему обрано кепську погоду, вивчення вікінгів та подорож на Титаніку. Ілюстратори (три книжки проілюстрував Девід Ентрам – відомий викладач та карикатурист, що має книжку з авторської методики малювання карикатур) в енциклопедіях також дуже яскраво «знецінюють» усю загрозу і небезпеку того, про що йдеться, але саме це і робить такий стиль нон-фікшену привабливим для читачів. І якщо ти справді хочеш розібратися в тому, що відбулося з Титаніком, як поводитися під час урагану чи що ж корисного у шмарклях, то гротеск і шарж тобі у поміч!

Python для дітей. Джейсон Р. БріґґсJavaScript для дітей. Нік Морґан

Видавництво: ВСЛ

Програмування сьогодні не вчить хіба лінивий. Але з безлічі платних чи безплатних онлайн та офлайн курсів можна однаково винести щось лише у випадку великої зацікавленості. Та якщо із курсами не склалося, на допомогу прийдуть книжки від ВСЛ, яке розпочало для всіх зацікавлених свій «Веселий вступ до програмування».

До серії зараз входять книжки «Python для дітей» новозеландського програміста, редактора та автора «Журналу Java-програміста» Джейсон Бріґґса, а ще «JavaScript для дітей» Ніка Морґана, фронтенд інженера компанії Twitter.

А що як?.. Ренделл Манро

Видавництво: Віват

Фізик за освітою, програміст, колишній робототехнік НАСА, а також автор популярного веб-коміксу та проекту “WhatIf?” Ренделл Манро за матеріалами цього блогу створив книжку «А що, як?.. Серйозні відповіді на абсурдні запитання». Відвідувачі його сайту ставлять Ренделлу найабсурдніші запитання, на які він намагається давати дотепні, але обґрунтовані з наукового погляду відповіді. І нові відповіді з’являються майже щочетверга. До того ж Ренделл Манро вважає «неспортивним» користуватися Вікіпедією, а тому звіряє свої відповіді з нею лише після оприлюднення матеріалів. Принаймні він так стверджує!

Зазвичай він отримує питання на кшталт: «А що, як усі люди на Землі одночасно посвітять на Місяць лазерними указками? А що, як комусь вдасться осушити всі океани? А що, як усі блискавки на світі вдарять в те саме місце?» З відповідей на питання блогу і складається «А що як?..» Цікаво і весело про науку – це сьогодні світовий тренд, а відтак якщо до праці береться професіонал з добрим почуттям гумору, який у співавтори запрошує власних читачів, то книжка неодмінно стає бестселером за версією The New York Times.

Для дітей від 12 роківФілософія. Майкл ПаттонВсесвітня історія. Ларрі Ґонік

Видавництво: Рідна Мова

Серія «Наука у коміксах» пропонує поглянути на такі фундаментальні дисципліни, як історія та філософія крізь комікс-інтерпретацію. Здається, що в очах підліткової читацької аудиторії обидві науки від цього лише виграють завдяки поєднанню фактів з ілюстраціями-відповідниками. Усе наочно, хоча дещо гротескно! Проте комікси наступають і відкараскатися від них не так вже й легко, навіть нон-фікшену. Особливо нон-фікшену!

І саме підлітковому віку комікси пасують найбільше. Принаймні як додаток до академічного засвоєння матеріалу. Тому вирушаймо звивистою рікою філософії разом з іронічним Гераклітом, що його запросили у гіди професор філософії Майкл Паттон та художник Кевін Кеннон. Або перехрестями історії з Ларрі  Ґоніком, математиком та художником, що спромігся змалювати історичні події та постаті в коміксових хмарках так, що історія заговорила до підлітків більш виразно і зрозуміло.  

Література! Мандрівка світом книжок. Катаріна Маренгольц

Видавництво: Віват

Що буде, якщо розповідь про весь літпроцес, який тривав упродовж 700 років, побудувати за єдиним принципом? Принципом хронологічної шкали, яка починає свій відлік з 1307 року і закінчує у 2011. Відкинути поділ на дитячу і дорослу, модернізм, постмодернізм і таке інше, навіть жанрову спрямованість відкинути чи територіальну належність автора. Залишити лише хронологічну послідовність: що за чим і між якими іншими історичними подіями-фактами виникло/було написано. Принципом, за яким «Чарівник країни Оз» Френка Баума опиняється у розповіді перед «Будденброками» Томаса Манна, а «Гобіт» Дж.Р.Р.Толкіна іде одразу за «Звіяними вітром» Маргарет Мітчелл.

Матимемо змогу здійснити експрес-мандрівку світом літератури і страшенно захотіти прочитати усі твори усіх авторів, про які так коротенько, майже телеграфічно написала культурологиня, радіоредакторка радіо «Північнонімецьке мовлення» Катаріна Маренгольц. Хронологічну послідовність викладу розбавляють розвороти, що пропонують дізнатися про «Біографії і не тільки», «Авторів та їх псевдоніми», «Найважливіші літературні премії», «Книжки для великих та маленьких дітей», «Відомі і гарні початки книжок».

Єдине чого бракуватиме українському читачу – це присутності українських авторів та їхніх творів не лише у розвороті з картою «Літературні постаті Європи», а й в усій книжці про літературу.

Аліна Штефан