Здається, навколишня дійсність змінюється дедалі швидше з кожною хвилиною. Щодня з’являються нові технології, відбуваються наукові відкриття і висувається ще безліч неймовірних теорій. Письменники аж ніяк не можуть залишитися осторонь такого бурхливого процесу — література, особливо фантастика, повниться найрізноманітнішими уявленнями про майбутнє. У цій добірці — 12 цікавих книг про те, куди може прийти людство за сотню й більше років. А от чи буде майбутнє таким чи іншим, вирішувати вам 

Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом»

Зазвичай жанр роману «451° за Фаренгейтом» визначають як антиутопію, проте для кожного книголюба це чистісінькі жахи! Світ, у якому немає книг, а ті, що дивом залишилися, підлягають обов’язковому знищенню спеціальною командою пожежників. Здається, такого ніколи не може трапитися, проте Бредбері у своєму романі передбачив напрочуд багато сучасних технологій: навушники-крапельки без дротів, телевізійні стіни, розумний будинок, пси-роботи… Тут промивають мізки незадоволеним та тим сміливцям, хто має власну думку, але роблять це дуже тонко й непомітно.

Роман зовсім невеликий за обсягом, проте цілком здатен стати улюбленим і навіть перевернути погляд на світ — майбутній та сучасний, який до нього веде. Канва сюжету — лише поверхневий шар історії, і чим глибше ви копатимете, тим більше секретів розкриєте.

Рей Бредбері «Марсіанські хроніки»

Не можна говорити про Бредбері й не згадати про «Марсіанські хроніки», ще один прекрасний роман про далеке й не дуже майбутнє. Власне, роман складається з розрізнених новел, події в яких відбуваються в різний час, це свого роду замальовки, але саме разом вони утворюють ту складну мозаїку, у центрі якої — колонізація Марса. Космічні ракети й подорожі, безкрайні марсіанські простори, питання привласнення й самобутності — тут знайдеться історія на будь-який смак. І Марс Рея Бредбері — це зовсім не той Марс, до якого ми звикли в книжках інших фантастів. «Вони були смагляві й золотоокі», — говорить він про марсіан, у їхніх будинках було багато світла, а книги росли в садах на стеблах і співали пісні. У такий Марс можна закохатися з першого слова й водночас зрозуміти, яка краса існує й навколо нас.

Айзек Азімов «Фундація»

Рано чи пізно все добігає свого кінця та руйнується. Загальновідомий факт, до якого дійшов і найвидатніший математик Галактичної імперії Гарі Селдон. Він винайшов психоісторію і зміг передбачити неминучий занепад людства тривалістю в багато тисячоліть. Селдон розробив план, що дозволить якщо не уникнути цього, то хоча б максимально скоротити, і заснував для цього на далекій планеті Фундацію — наукову інституцію для слідкування за дотриманням плану.

«Фундація» складається із декількох новел, і це перший роман трилогії. Крім неї, до циклу входять іще чотири додаткових романи. «Фундація» — це монументальна історія з космічними подорожами і війнами, наповнена філософією та роздумами про долю людства, гуманність, відповідальність і ще багато-багато що. Якщо ви цікавитеся науковою фантастикою, то «Фундація» просто обов’язкова до прочитання, адже, по суті, вона — основа цього жанру.

Станіслав Лем «Повернення з зірок»

Станіслав Лем — визнаний класик жанру фантастики, його твори цікаві й самобутні, і завжди — проблематичні. «Повернення з зірок» розповідає про астронавта, котрий повернувся на Землю після понад сотні років подорожей до далеких зірок. Він пережив небезпеку і втрату товаришів, тугу й безнадію, й ось, нарешті, він повертається додому, але Земля — уже зовсім не та, якою він її пам’ятає. Тепер обов’язкова умова проживання в соціумі — бетризація, так зване щеплення від агресивності. Як результат, на Землі зникли війни й насильство, кримінал і шахрайство. Усе прекрасно і водночас усе ніяк.

Зникнення насильства — це чудово, але що, як воно призведе також до зникнення авантюрності й ризикованості? Жодних нових відкриттів, жодних досліджень і знахідок, адже це — небезпечно. Лем — майстер ставити запитання, відповіді на які дати не так-то просто навіть самому собі.

Ден Сіммонс «Гіперіон»

Ще один товстунчик — серія Дена Сіммонса «Пісні Гіперіона», що налічує чотири об’ємних романи. Перший том — це, власне, сам «Гіперіон», історія про подорож до далекої планети на дивну прощу — головна релігія закликає до поклоніння чудовиську з планети Гіперіон, котре насаджує своїх жертв на шипи, що ростуть із його грудей, проте, можливо, може виконати прохання. Шестеро подорожніх розповідають свої історії в кращих традиціях англійських романів, а читач тим часом знайомиться зі світом, куди вони прямують.

«Гіперіон» — це справжня космоопера, у якій кожен знайде щось для себе: і містику, й екшн, і романтику, і філософію. Він затягує й захоплює, тут безліч посилань до інших літературних творів, котрі цікаво розгадувати, а ще багато серйозної наукової інформації, тож нудьгувати точно не доведеться.

Енді Вейр «Марсіянин»

Одна з найгучніших новинок минулого року — роман Енді Вейра про астронавта Марка Вотні, котрому не пощастило випадково залишилися на Марсі на самоті і якось намагатися там вижити до прибуття наступної експедиції. З запасами їжі та води, проте без ресурсів та, що головне, без товариства, Марк намагається дати собі раду й невтрачає почуття гумору в найскладніших ситуаціях.

Роман — справжній наукпоп в обгортці захопливої історії — під час написання автор дуже багато спілкувався з НАСА та науковцями, тож книгу цікаво читати не лише завдяки непересічним подіям, а й тому що вона розказує багато цікавого про космічні технології (і виживання на безлюдному Марсі).

Дейв Еггерс «Сфера»

Розвиток телекомунікацій і глобалізація з кожним днем стають усе стрімкішими, і хто знає, куди все це заведе. Дейв Еггерс у своєму романі «Сфера», що дуже швидко став бестселером, будує гіпотетичне, не надто далеке майбутнє, де під пильним оком камер і соц. медіа будуть усі, однак, звісно, для загального блага. Любити — значить ділитися, а особисте — значить украдене, — такий девіз корпорації «Сфера», котра вже контролює понад половину світового інформаційного ринку.

«Сфера» — так звана антиутопія для хіпстерів. Усе тут крутиться навколо таких знайомих речей: лайки й коменти, смайли, опитування й рейтинги. І для тих, хто часто викладає своє життя онлайн, ця книга дійсно може стати одкровенням. Адже хто володіє інформацією, володіє світом.

Джеймс Лавгроув «Дні»

Не тільки інформаційні технології й соцмережі розвиваються в геометричній прогресії, те ж саме відбувається й зі сферою торгівлі. Роман «Дні» розповідає про надзвичайно величезний торговий центр із такою ж назвою, де можна в прямому сенсі жити. Будівля торгового центру займає цілий квартал і має сім поверхів, потрапити сюди можна лишез допомогою клієнтської картки, отримати яку не так-то і просто. Щодня в певних магазинах центру відбуваються розпродажі, й описи навіженого натовпу, що летить до прилавків, можуть змусити здригнутися й запеклого шопера.

«Купити можна все!» — такий підзаголовок міг би мати цей роман. Дія книги триває всього один день, а розповідь ведеться від особи охоронця перед його виходом на пенсію, проте в цей день встигає статися стільки всього, що примусило захитатися величезну торгову імперію.

Пітер Воттс «StaRFIsh»

У майбутньому з електроенергією напевне будуть проблеми, це зрозуміло вже й сьогодні. Пітер Воттс пропонує рішення проблеми — глибоководні електростанції, що використовують гарячі джерела. От тільки жити на такій глибині доволі складно, якщо не сказати неможливо, тому туди відряджають людей, котрі пройшли дуже серйозну підготовку й цілу низку тілесних модифікацій, від спеціальних лінз до вбудованих зябер. А ще цим людям фактично нічого втрачати, життя їх не надто жаліло, тож на глибині й  у темряві їм має бути доволі комфортно.

Роман надзвичайно насичений найрізноманітнішою науковою інформацією, від генної інженерії до даних про глибоководних риб, тож часто книгу цікаво читати не лише завдяки сюжету. Сама ж історія настільки незвична й захоплива, що не дозволить вам від неї відірватися: як поводитимуться люди в таких дивних умовах? Роман дуже цікавий і психологічний, і це лише перша частина трилогії, далі події набувають таких обертів, що заледве не знищують усе живе на планеті. Словом, нудьгувати не доведеться.

Ян Дошер «Зоряні війни Вільяма Шекспіра»

У далекій-далекій галактиці… Так, цю історію всі знають і навряд чи можна було б привнести в неї щось нове. А проте, що як у якомусь із паралельних всесвітів герої цієї саги розмовляють у шекспірівському стилі? Ян Дошер вирішив спробувати змоделювати таку історію, і вийшло в нього дуже непогано.

Тож у книзі ви зустрінете вже знайомих героїв, та й події розвиватимуться за заздалегідь відомим сценарієм, проте антураж, поведінка та віршовані репліки тут будуть у найкращих традиціях шекспірівських драм. Читання принесе задоволення й тим, хто в захопленні від Саги, і шанувальникам творчості барда. І як маленький, але дуже приємний сюрприз — у цій історії Р2Д2 нарешті розмовляє не просто біп-біп-міу! 

Роберт Хайнлайн «Двері в літо»

Жодна підбірка книг не може обійтися без котика. Кіт у романі «Двері в літо» — не просто домашній улюбленець, а й серйозний помічник для свого господаря в подоланні змови і труднощів. А все тому що господар, молодий інженер, так захоплено займається конструюванням роботів, що не помічає, як навколо нього плетуться інтриги і він, врешті-решт, залишається ні з чим, та ще й закинутим у майбутнє через 30 років (разом із котом, звісно). Це майбутнє — не таке вже і прекрасне, як завжди уявляється, а проте інженер не був би інженером, якби не знайшов вихід і з такого становища.

Книга, хоч із наукової фантастики, а все ж напрочуд легка і світла. Особливо чарівний у ній сам кіт Піт, котрий взимку відмовлявся виходити на вулицю й перевіряв двері одні за одними — раптом за наступними все ж літо. Адже десь воно точно є.

Девід Мітчелл «Хмарний атлас»

І наостанок — чудовый поліфонічний роман, дія якого хай не вся відбувається в майбутньому, а лише частково, проте його просто неможливо оминути. «Хмарний атлас» — це шість різних історій, не пов’язаних між собою, здавалося, нічим, крім лише деяких дивовижних на перший погляд збігів. Нотаріус ХІХ століття, котрий повертається додому через океан і пише щоденник; молодий композитор, химерний, як і всі творчі люди, котрий знаходить нотатки нотаріуса й пише симфонію «Хмарний атлас»; журналістка 70-х років ХХ століття, котра розкриває корпоративну змову і водночас випадково натрапляє на рідкісну платівку з цією симфонією… Ще дрібний видавець, клон-прислуга й навіть козопас в останні дні цивілізації — у кожного з них своя історія, котра дивовижним чином переплетена з іншими. Усі разом вони і складають ту багатоголосу симфонію, котра зветься життям — за роки і століття стільки всього змінюється на планеті, проте деякі речі однаково залишаються незмінними.

Катя Гавриш