Несподівана фентезі-новинка від Нашого формату вже викликала шквал відгуків. Для рубрики #ДвіДумки дві наші авторки синхронно її прочитали та спробували пояснити, чому варто чекати на продовження вже в грудні цього року. 

Видавництво нещодавно анонсувало вихід другої частини фентезі-серїі –  «Скляний меч» .

Юлія Дутка: Фанатіє від фентезі, хоча читати може будь-що. Мріє про книгу, де маніяк з суперсилами зійдеться у герці з надзвичайним детективом. От нехай би сама це й написала.

Ольга Галай: Улюблений жанри – трилери і детективи. Але інколи трапляються Мумі-тролі та інші чарівні істоти.

Чому «Багряна королева» з’явилась на моїй поличці?

Юлія: Первісно через обкладинку. Коли готувала добірку новинок «Форуму видавців», які можуть припасти до душі трилероїдам, чомусь надовго зависла на «Багряній королеві» , тому що у ній було прекрасним все: і форма (просто очей не відвести), та й близька мені ідея протистояння двох світів і бунту. Крім того, стало цікаво, що могло вийти у сценаристки, яка вирішила трохи змінити амплуа і піти в письменники. Що ж, як на мене, вийшло сценічно, в кіно піду обов’язково.

Ольга: Той випадок, коли було б чудово запитати про це у самої книги, якби вона могла відповісти. Натрапила на неї в книгарні, прочитала анотацію і мовчки внесла до свого читацького списку. Перед цим був період антиутопій, і здалося, що «Багряна королева»  буде чимось схожим, але з більшою ймовірністю щасливого фіналу. Про те, що це фентезі, я не відразу подумала, бо читаю його рідко. Виявилось, що того самого фіналу ще чекати й чекати. Та й невідомо, чи буде він щасливим.

Багряні VS срібні

Юлія: Зіткнення двох світів – популярне явище в літературі, мабуть, тому, що й у реальному житті прірва між багатими і бідними, шляхтою і пролетаріатом постійно надихає письменників, а ще більше поетів.

У книзі Вікторії Авеярд є дві касти: упосліджені багряні, які мусять гарувати і воювати, щоб хоч якось заробити собі на їжу і базові потреби; і цілковита їхня протилежність – срібні, які займають усі керівні посади, мають надсили і взагалі жити у розкошах.

Брудні і чисті, засмаглі і бліді, багрянокрові і ті, в чиї жила тече рідке срібло. Одні живуть немовби у середньовіччі, користуються примітивним приладдям, інші ж мають доступ до таких технологій, які їхнім підлеглим навіть не снились.

Ці два світи не перетинаються, поки не з’являється вона – дівчинка-блискавка, багряна з надзвичайною силою. Вона – унікальний випадок, тому… мусить стати срібною.

Ольга: Здається, що в книзі з перших сторінок зрозуміло, хто добрий, а хто поганий. Хто головний, а хто мусить підкорюватись. На перший погляд, все просто. Все має власний порядок, його ніхто не порушує. Але виявляється, що цей вигаданий світ не такий простий. Є зовсім інші люди, котрі можливо можуть змінити все.

Чомусь мені хочеться говорити не про прочитане, а про те, що нас очікує в наступних частинах.

Головна героїня не єдина, хто має спільні риси і зі срібними і з багряними. І ми нічого не знаємо про цих особливих людей. Я думаю, що нас очікує ще багато несподіванок. І ми точно будемо здивовані поворотом подій. Як це відбувається і в першій книзі. То хто ж переможе – срібні чи багряні?

Юлія: Якщо мислити категоріями #зрада та #перемога, то «Багряна королева»  – це однозначно зрада. Тут заради мети часто переступають через принцип, підставляють, маніпулюють, обдурюють. І хотілося б навіть обуритись такою поведінкою, але розумієш, що інакше не можна. Тому що інакше ніщо не зміниться, і світ назавжди залишиться у горнилі війни і вимушеному середньовіччі. Що гегемонія срібних ніколи не похитнеться.

Ольга: Герої, як часто буває і в реальному житті, стоять перед вибором – вони мають обрати свій майбутній шлях раз і назавжди. І вони повинні вирішити, на чиєму вони боці. Головна героїня може назавжди змінити власне життя на краще і врятувати сім’ю. А може навпаки – боротися за життя всіх багряних і ризикувати власним. І вона сама не завжди чесна з людьми. То що говорити про владних і безжальних багряних? Ніколи не знаєш, кому можеш довіряти насправді.

Два такі різні принци

Юлія: В один момент Мара Барров отримує неабиякий подарунок: молоденький принц, геть неюзаний. Якби могла, сказала б їй «Бери, принци на дорогах не валяються, бо те, що валяється, – то не принци»,  але щось в цій історії не так. Та й, зрештою, у неї вибору нема. Хоча, здається, дівчина нутром відчуває, що раптовий принц – не те, що їй потрібно в житті. Навіть якщо він хоч до рани прикладай. Щось вабить її до майбутнього короля – вогняного і гартованого, все життя якого було підготовкою до трону.

Обидва принци у розповіді поволі розкриватимуться з різних сторін – не завжди з найкращих. То кого вибере дівчина-блискавка: того, хто привів її у палац, чи того, якого їй запропонували до шлюбу?

Ольга: Марі і так вистачає клопоту, а тут ще й ці двоє. Як тут не заплутатись, коли вони обидва такі круті, хоч і зовсім різні. Один розуміє тебе, отже він друг, він на твоєму боці і у всьому підтримує. А інший – ворог, котрий не приховує своїх намірів щодо багряних та свого майбутнього. Але ж який він привабливий!

Обидва принци ладні на все, аби захистити дівчину. Але хто з них справжній? Яку ціну доведеться заплатити Марі за довіру? Та чи взагалі варто вірити хоча б одному? Начебто вибір очевидний, але… Як такого вибору вона не має – один її наречений, іншому судилася корона й інша дівчина. Нам залишається тільки чекати продовження.

Кому варто прочитати «Багряну королеву»

Юлія: Насамперед раджу цю книгу любителям фентезі і борцям за справедливість. А ще тим, хто любить спостерігати за політичними інтригами та виводити на чисту воду нечесних. Вам сподобається.

А ще вона для тих, хто любить казку про Попелюшку, але соромиться у цьому зізнатись.

Ольга: Звичайно, книга в першу чергу для шанувальників фентезі. І не обов’язково для підлітків. А ще в мене вона викликала багато власних переживань і емоцій, пов’язаних з правильним вибором, моментами відчаю чи ситуаціями, коли ти зовсім не маєш того самого вибору, або шкодуєш, що довірився комусь. Тож, якщо ви любите такі моменти, то це саме для вас.

Кому не варто читати

Юлія: Любителям нон-фікшну (що ви взагалі тут робите?) та солодких фіналів. Також, думаю, книга не сподобається тим, хто є віддає перевагу чіткій структурі, мені цей роман видався дещо сумбурним, тому вам може бути боляче це читати.

Ольга: Тим, хто звик мислити раціонально і не любить різного виду вигадки і фантазії.

Схожі книги

Юлія: Одразу спадають на думку «Голодні ігри»  Сюзанни Коллінз – Панем таки дуже нагадує Норту, що не кажіть. Та й ідея із заколотниками. І ще є щось таке невловиме від марвелівських коміксів.

Ольга: Погоджуся – «Голодні ігри»  те, що відразу згадується. А ще трилогія Вероніки Рот «Обрана/Дивергент». Там теж є подібний поділ на касти. І головна героїня одна з особливих.