На сайті Держкомтелерадіо розміщено проект переліку видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» в 2016 році. Цей перелік 23 лютого схвалила колегія відомства та рекомендувала управлінню видавничої справи і преси доопрацювати його. Наприкінці березня, на своєму найближчому засіданні, колегія має схвалити остаточний перелік програми «Українська книга». «Детектор медіа» проаналізував, які видавництва отримають державні кошти, якщо перелік буде затверджено в поточному вигляді.

У державному бюджеті на 2016 рік на програму «Українська книга» передбачено 42 млн. грн. Загалом цього року на отримання фінансуванняпретендували 134 видавництва, які подали 1447 видавничих пропозицій на суму понад 333 млн грн. До проекту переліку увійшли 237 видавничих проектів від 83 видавництв на загальну суму 41 млн 575,6 тис. гривень. 

Видавництва, які увійшли до проекту переліку програми «Українська книга»:

Кому скільки дістанеться?

Як і раніше, перевагу в проекті надано видавництвам, які прямо чи опосередковано пов’язані з видавцем Олександром Красовицьким:

- ТОВ «Видавництво Фоліо», м. Харків (власник – Олександр Красовицький) – 3,532 млн грн.;

- ТОВ «Фоліо», м. Харків (власник – Олександр Красовицький) – 1,211 млн грн.;

- ТОВ «Факт» (власники – Віктор Круглов, Олександр Ганюшкін і Людмила Гудзинська, яка є бізнес-партнером Олександра Красовицького по літературній агенції «Час читати», «Факт» зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ «Фоліо-друк» - одна з компаній з групи «Фоліо») – 1,196 млн грн.;

- ТОВ «Бібколектор», м. Харків (власник – Лада Красовицька) – 1,121 млн грн.;

- ТОВ «Літературна агенція «Час читати» (власники – Людмила Гудзинська, Олександр Красовицький) – 1,030 млн грн.;

- ТОВ «ЮФ “Кордон”» (зв’язок із «Фоліо» опосередкований: ця компанія перевидаватиме випущену торік у «Фоліо» книгу Вероніки Миронової «Люди Донбасса» та випускатиме впорядковану Олександром Красовицьким збірку «Класична перекладна дитяча поезія та проза в ілюстраціях українських художників») – 688 тис. грн.

- ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Орбіта» (власник і керівник –Олена Задорожна, вона ж – головний бухгалтер у видавництві «Фоліо») – 486 тис. грн.;

Загалом ці видавництва, у разі затвердження проекту, отримають понад 9,2 млн. грн., або понад п’яту частину бюджетних коштів, виділених на програму «Українська книга» у 2016 році.

До проекту переліку увійшли книги, на видання яких «Фоліо» має ексклюзивні права – такі, як П. Енглунд «Захват і біль битви. Перша світова війна у 211 епізодах», «Енциклопедія європейської цивілізації. Близький схід» за редакцією» Умберто Еко. Водночас до списку «Української книги» потрапили й видання, випущені «Фоліо» для комерційного продажу ще у 2013-2015 роках, зокрема, «Шалені гроші» Єнса Лапіду, 2013, «Оленіада» Ірен Роздобудько, 2014, «Поліція» Ю Несбьо, 2014, «Вогненне око» Олеся Ульяненка, 2013,«Люди Донбасса» Вероніки Миронової, 2015, «В’язниця душ» Богдана Коломійчука, 2015 тощо.

Харківський видавничий бізнес представлений ще двома потужними гравцями. Це група компаній «Фактор» бізнесмена Сергія Політучого (видавничий будинок «Фактор» і видавництво «Віват»), якій має дістатися 1,3 млн грн. До речі, директором видавництва «Віват» є Юлія Орлова – колишня бізнес-партнерка Олександра Красовицького. І ТОВ «Видавництво “Ранок”», яке має отримати за програмою «Українська книга» 667 тис. грн. Його власник Віктор Круглов є співвласником ТОВ «Факт», яке через Людмилу Гудзинську пов’язане з групою компаній «Фоліо».

1,5 млн грн. дістануться київському ТОВ «Видавництво "Кліо"», що належить видавцеві Вірі Соловйовій, майже 1 млн – київському ТОВ «Балтія-друк», заснованому литовцями Віргініюсом Стролею та Тєрєсе Малікєнайте.

1,3 млн. грн. з державного бюджету мають отримати ПП «Авіаз» і ФОП Зеленський В.Л. (власник «Авіазу» Віктор Зеленський). Колегія Держкомтелерадіо вирішила включити до переліку в тому числі й такий їхній видавничий проект, як книга московського письменника Віктора Бонч-Баггоута «Свій хрест» (у переліку мовою його книги чомусь зазначено українську та не вказано перекладача, хоча в інтернеті публікувалися уривки зі «Свого хреста», з яких видно, що це російськомовний твір).

Понад 850 тис. грн. колегія Держкомтелерадіо вирішила віддати київському видавництву «Українські пропілеї». Співвласником цієї компанії є «Фонд сприяння розвитку мистецтва», заснований колишнім міністром Кабінету Міністрів Анатолієм Толстоуховим. Частина підтриманих колегією Держкомтелерадіо проектів цього видавництва є перевиданнями книг, що вже виходили друком в інших видавництвах.

480 тис. грн. має отримати зареєстрована в липні 2015 року громадська спілка «Національний фонд Великої української енциклопедії». Одним з її засновників є Профспілка письменників України, яку очолює Оксана Герман – дружина начальника управління видавничої справи та преси Держкомтелерадіо Олексія Кононенка, відповідального за програму «Українська книга». Натомість державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», яка у 2016 році має видати перший том Великої української енциклопедії, отримає в разі схвалення проекту переліку менше за новостворену «громадську спілку» - 440 тисяч грн. Водночас проігноровано інші проекти ДНУ «Енциклопедичне видавництво»: енциклопедії, довідники тощо.

Минулого року виник скандал з іншим новоствореним видавництвом, до якого був причетний Олексій Кононенко. Йдеться про видавництво «Веселад», засноване Тарасом Бубновим (за даними ЗМІ, він є пасинком пана Кононенка). Згідно зі схваленим колегією Держкомтелерадіо рішенням «Веселаду» передбачалося майже 1,4 млн грн. І лише після втручання ЗМІ та громадськості (у тому числі ГО «Телекритика») до переліку були внесені правки і видавництво «Веселад» було вилучено з програми «Українська книга».

З-поміж державних видавництв найбільше – 1,6 млн грн. – має отримати «Мистецтво», яке планує видавати досить дорогі ілюстровані проекти. Загалом 13 державних видавництв («Мистецтво», «Світ», «Либідь», «Музична Україна», «Веселка», «Дніпро», «Україна», «Карпати», «Каменяр», «Наукова думка», «Енциклопедичне видавництво», «Техніка» та «Освіта») за цим проектом переліку отримають 9,8 млн грн.

Які проекти не знайшли підтримки?

У проекті переліку «Української книги» зовсім не враховано або вибрано по 1-2 проекти видавництв, які відзначені у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року», у конкурсі, який проводить сам же Держкомтелерадіо – «Краща книга України», та президентською премією «Українська книжка року». Наприклад, до «Української книги» не включено жодної із семи пропозицій «Видавництва Старого Лева», яке посіло №1 у номінації «Видавничий імідж року» всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2015».

Не потрапило до переліку хоч і дороге (кошторис проекту – 600 тис. грн.), але унікальне факсимільне видання етнографічної книги Ольги Косач (матері Лесі Українки) «Украинский народный орнамент: вышивка, ткани, писанки», запропоноване видавничим домом «АДЕФ-Україна». До речі, це єдиний проект, яке це видавництво подало на здобуття державної підтримки.

Не включено до «Української книги» єдину книгу, де є твори кримськотатарською мовою, – антологію «Крим, який ми любимо» видавництва «Пульсари». А з 18 проектів книг шрифтом Брайля, які були подані чотирма видавництвами, державну підтримку заплановано надати 10.

Державні видавці обурені

Ситуація формування цьогорічного переліку програми «Українська книга» занепокоїла Раду директорів державних видавництв, які звернулися до голови Держкомтелерадіо та колегії Держкомтелерадіо з проханням втрутитися в процес (копія листа є в розпорядженні «Детектора медіа»). Державні видавці звернули увагу на те, що вже кілька років поспіль перевага у виділенні бюджетних коштів надається групі видавництв Олександра Красовицького.

Також їх непокоїть, що до програми потрапляють нікому не відомі на книжковому ринку видавництва, що не мають жодного успішного книжкового проекту, крім тих, що видані за бюджетною програмою «Українська книга». «Цього року до таких видавництв, як ТОВ “Побутелектротехніка”, ПП “Агентство по розповсюдженню друку”, ТОВ “Імекс-ЛТД”, додалися ГС “Національний фонд Великої української енциклопедії”, “Українські пропілеї”, що, не видавши до того жодної книжки, не відомо чому мають переваги над іншими видавцями», - йдеться в листі Ради директорів державних видавництв.

Наприклад, із 42 пропозицій видавництва «Дніпро» до переліку потрапили лише п’ять. Натомість пропозиції, які від «Дніпра» були відхилені, увійшли до проекту переліку «Української книги» від видавництв «Українські пропілеї» та «Фоліо».

Загалом від 10 державних видавництв, яких представляє Рада директорів, та НДУ «Енциклопедичне видавництво» цього року було подано 168 книжкових пропозицій, а до проекту переліку увійшло всього 45 видань на суму 8,8 млн грн. – як кошторис проектів групи «Фоліо». За даними «Детектора медіа», більшість державних видавництв існують у дуже скрутному становищі та можуть збанкрутувати без державної підтримки.

«Детектор медіа» звернувся до першого заступника голови Держкомтелерадіо Богдана Червака з проханням прокоментувати обставини формування переліку видань за програмою «Українська книга». За його словами, до проекту мають бути внесені зміни.

«Проект переліку видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» в 2016 році, опрацювала експертна рада, до складу якої входять громадські діячі, письменники, бібліотекарі, науковці, – розповів пан Червак. –Експертна рада надала свої рекомендації, які були схвалені на засіданні колегії Держкомтелерадіо 23 лютого. Але, оскільки члени колегії мали свої пропозиції до цього проекту переліку, зокрема, в частині необхідності збалансування видатків, врахування пропозицій ради директорів державних видавництв, необхідності включення до переліку видань кримськотатарською мовою, шрифтом Брайля та видань, присвячених 75-м роковинам Бабиного Яру, найближчим часом буде проведено ще одне засідання експертної ради, яка розгляне зазначені пропозиції. Остаточний перелік буде затверджено на черговому засіданні колегії».

Цей рік може стати останнім, коли кошти за програмою «Українська книга» роздає Держкомтелерадіо. Адже 28 січня 2016 року Верховна Рада з ініціативи народного депутата Миколи Княжицького ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері», згідно з яким буде створено Український інститут книги, який має стати державним замовником на випуск книговидавничої продукції. Та чи принципово зміниться від цього система розподілу державної підтримки у книговидавничій сфері, чи фінансові потоки просто перемістяться з-під контролю одних осіб до інших?