На тлі сучасних подій, коли війна торкнулася нашої країни, коли тисячі наших співвітчизників гинуть у боротьбі за свободу, а інші у той самий час разом із сім’ями біжать у страху з окупованих територій, багато чого, про що ми ніколи не замислювались, постає перед нами. Наприклад, таке просте і водночас страшне питання: як пояснити дітям невимовну жорстокість, що тепер панує у сьогоденні? За пеленою жахіть, що трапляються нам на шляху, ми забуваємо звернути увагу на тих, хто переживає ці катастрофічні зміни у своєму житті набагато складніше за дорослих. Адже діти – ті самі маленькі українці – страждають не менше нас, освічених розумників у дорогих костюмах. Їм як ніколи потрібна наша підтримка, лагідна усмішка, щирі обійми та хоча б одна логічна відповідь на питання: «Чому?».

Перед вами книга «Війна, що змінила Рондо». Книга, що своєю силою змінила саме поняття війни. Її автори – Романа Романишин та Андрій Лесів – як вони самі кажуть, «разом у роботі та разом у житті». Заснувавши декілька років назад у Львові творчу майстерню «Аграфка», вони з захватом почали творити разом. І що вони тільки не встигли за цей час натворити! У їхньому доробку 14 книжок, за які вони отримали 9 різноманітних премій та нагород, із них 7 міжнародних, і 2 українські. Що ж до книги «Війна, що змінила Рондо», то вона стала одним з переможців конкурсу Bologna Ragazzi Award 2015 та увійшла до найпрестижнішого щорічного каталогу книжкових рекомендацій в галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки – 2015».

До недавнього часу вони перевидавали вже написані твори інших авторів, оформлюючи їх своїм неповторним стилем, але ось вже другий рік поспіль художники почали до ілюстрацій додавати власні тексти. Ця книга – друга у списку повністю авторських книжок Романи та Андрія. Та на відміну від першої – «Зірки та макові зернятка» – вона зовсім не для розваги та веселого дозвілля, а навпаки, доволі серйозна. Це своєрідна відповідь авторів на ситуацію в країні.

Все починається раптово: посеред білого дня троє друзів зустрічають свого незваного гостя – Війну. Данко, Зірка та Фабіян – такі маленькі і такі незламні – опинилися у самому вирі подій, і з болем сприймають цей наступ темряви, жаху та страждань на їхнє рідне місто. Вони не були готові до цього. Намагаючись побороти Війну її ж методами, друзі дуже скоро зрозуміли: ці способи будуть марними, адже вони несуть за собою таку ж саму руїну, як і сама Війна. Як перемогти те, що, здається, перебороти неможливо? Ось питання, яке луною розносилося по думках кожного рондонця, вириваючи з глибини душі щось дуже важливе і зовсім доросле, щось таке, що змушує разом зібратися та діяти. Напевно, це і є та сама відвага,  яка попри усі аргументи здорового глузду, надає сили на останній ривок. І дуже часто цей ривок стає вирішальним…

Чи дитяча ця книжка? Зовсім ні. Але розрахована вона саме на дітей. Дітей, чиї батьки не в змозі дати потрібні пояснення на питання стосовно війни. На батьків, котрим не все одно, що відчувають їх діти. І просто на тих людей, які втратили надію побороти війну.

На думку Андрія та Романи, подібні речі не потрібно залишати по осторонь від дітей:

«Такі складові історичного минулого, як Голодомор, расизм, національно-визвольні рухи, Майдан – все це не варто приховувати від дитини та відкладати ці розмови на опісля, коли підросте. В українській літературі не вистачає книжок, які б вчили дітей переборювати незгоди і ставати сильнішими завдяки випробовуванням. Наразі кожен з нас повинен робити те, що у нього виходить найкраще, заради єдиної мети – перемогти війну. Ми, письменники та ілюстратори, можемо видавати такі книжки і готувати українських дітей до їхнього нелегкого майбутнього.»

 Що ж, маємо надію, в них це вдасться. Власне, ця книга і є початком нової ери в дитячій літературі. А тому, якщо ви хоч трошки цікавитесь долею нашої країни, вона точно не повинна вас оминути.

Аліса Кузьменко