І це справді чудово, адже ще менш як десять років тому письменниця Зоя Жук (Зоряна Живка) упорядковувала чи не перші різдвяні збірники для видавництва «Свічадо». Тепер же в книгарні є широкий вибір різдвяних книжок (серед яких – чимало новинок) для читачів різного віку.

Найменшим читачам до свята можна запропонувати книжки-картинки, що вийшли як торік, так і зовсім недавно, у листопаді-грудні, як-от: «Вовчик-колядник» Оксани Лущевської, «Помаранчевий дарунок»Надійки Гербіш та «Зайчикове Різдво» Івана Андрусяка.

«Вовчик-колядник» – різдвяна книжка-картинка Оксани Лущевської, яка раніше вже зверталася до теми Різдва, але писала для старших дітей, зокрема у детективі «Дивні химерики, або Таємниця старовинної скриньки» та казковій повісті «Ворожіння на черевичках». Маленький герой книжечки – вовчик – хоче бути добрим, а не хижим, як навчають його батьки. Він вирішує перебратися хлопчиком і піти до міста, щоб заколядувати. А там зустрічає хлопчика… перебраного вовчиком. Читачам, напевне, буде цікаво, чим обернулася така зустріч. Казка адаптована для наймолодших (2–5 років) – у ній короткі речення, які не перевтомлять уваги дитини, і великі малюнки, які заохотять малюка гортати книжечку не раз, щоб порозглядати симпатичних героїв. А намалювала їх прикарпатська художниця Світлана Балух.

Герой книжечки Надійки Гербіш «Помаранчевий дарунок» – маленьке сіре мишенятко, яке покидає свою сіру нірку в пошуках розмаїття кольорів. І виявляє, що білий колір снігу пахне казкою, зелена барва ялинки – зустріччю, а помаранчевий відтінок мандаринки – подарунком! «Помаранчевий дарунок» цікавий не тільки як святочна різдвяна книжка, а власне як кольорова казка. Маленьким дітям, які ще тільки вивчають кольори, значно легше буде їх запам’ятати разом із мишенятком. Адже кожною барвою авторка вибудовує асоціації з предметами, явищами чи запахами. Водночас батьки, які читатимуть дитині, зможуть розтлумачити їй такі абстрактні поняття як «радість», «зустріч», «відкриття», «подорож». Пригоди мишенятка в чудових акварелях зобразила ілюстраторка Вікторія Кириченко.

Цьогорічна святкова новинка для малят від Івана Андрусяка – «Зайчикове Різдво» – також є кольоровою казкою, адже тут читацька увага теж фіксується на барвах. Зайчика засмучує, що взимку все довкола одноманітно біле, але він отримує в дарунок від святого Миколая мандаринку. І саме це маленьке помаранчеве диво допомагає йому та друзям готуватися до Різдва. А засніжену білу ялинку прикрашають снігурі з червоними грудками. Особливість «Зайчикового Різдва» – римована оповідь на зразок «Зайчикової книжечки» цього ж письменника або ж «Ясоччиної книжечки» пера Наталі Забіли. Проілюструвала віршоказку Івана Андрусяка художниця Юлія Пилипчатіна, даруючи своїми малюнками справді різдвяний настрій.

Також Юлія Пилипчатіна створила ілюстрації до ще однієї цьогорічної новинки – казки Надійки Гербіш «Одного разу на Різдво». Її герої – родина їжаків, у якій троє діток – Форко, Міла і Тосик – разом із батьками активно готуються до найсвітлішого зимового свята. Але приготування уриваються візитом несподіваних гостей-ховрашків, які заблукали й потребують тепла, їжі й даху над головою. Авторка дуже наочно показує малим читачам, що означають Ісусові заповіді «в дії». Її малі герої виходять із зони комфорту (віддають гостям свою кімнату з теплими зручними ліжками, дарують одяг, ще й вирушають на саме свято в нелегку дорогу, щоб допомогти їхній хворій мамі). Звісно, що між декларуванням та внутрішньою потребою робити добро й викристалізовуються такі риси особистості як милосердя й любов до ближнього. А саме цим найбільше можна вшанувати Божого Сина в часі Його Різдва, а не лише гарним вбранням, смачною їжею, веселими розвагами. Допомогти нужденним і означає помножувати добро й Божу присутність у світі, про що в казковій формі й розповідає письменниця.

Повістинку для дошкільнят і молодших школярів, «Івасикове Різдво», написала й намалювала художницяМар’яна Качмар. Хлопчик Івась замінює своїм молодшим братикові та сестричці померлого батька, тому допомагає мамі, як дорослий. І от напередодні Святвечора його очікують дивовижні зустрічі, які змінюють не лише долю хлопчикової родини, а й цілого села. Книжка нагадає малим читачам, які важливі милосердя й допомога ближньому, адже в кожній людині ми можемо зустріти Бога. Також авторка акцентує увагу на власне українських звичаях святкування Різдва, як-от: традиційне закликання морозу кутю їсти, колядування, приготування святвечірніх страв, – а її герої вбрані в народні строї.

Серед цьогорічних різдвяних новинок для молодших школярів особливо вирізняється чудова казкова повість знаного українського дитячого письменника Сашка Дерманського «Крамничка тітоньки Мальви». У містечку, жителі якого мають імена з прозорою етимологією, що підказує читачам їхній фах (Карус, Лялик, Сяйван), у часі Різдва відбувається протистояння зла, втіленого в негативних персонажах – панові Круку і Мряці, – та добра, яке уособлюють головний герой – хлопчик Тишко, його дідусь-казкар та кондитер і майже чарівниця – тітонька Мальва. Різдво в автора – день загальнолюдської радості й торжества добра. Суто релігійних мотивів чи алюзій у казці нема; проте небесні жителі таки присутні у книжці – це батьки головного героя Тишка, які «працюють в небі янголами». Важливо, що автор у доступній формі говорить про їх смерть, при цьому не впадаючи в сентименти та не побиваючись над долею Тишка-сирітки. Той не безпорадний, хоч і має всього сім років. Навпаки, хлопчик уміє і за себе постояти, і про хворого дідуся подбати, і виявити співчуття до бездомного собаки, який стає йому найліпшим другом. Тішить, що в дитячій різдвяній літературі з’явився персонаж, гідний для наслідування – відважний і милосердний, людяний і відданий, із серцем, повним любові. Особливо імпонує формула радості від автора, головні компоненти якої – книжки й солодощі. А книжці взагалі відведено особливу роль у порятунку світу від зла! Динамічний, сповнений пригод, небезпек та несподіванок сюжет «Крамнички тітоньки Мальви» привабить і дошкільнят, і молодших школярів. Ілюстрації Ростислава Попського містять маленькі сюрпризи: читачі-львів’яни, гадаю, одразу впізнають на них шпиль катедри або чорну кам’яницю й палац Бандінеллі, а двоє персонажів ну надзвичайно схожі на Франка та Шевченка.

«Вертихвіст» Валентини Вздульської – ще одна гостросюжетна казкова повість для молодших школярів із цікавим динамічним сюжетом та філософсько-релігійним «другим дном». Це й екоповість, бо звертає увагу читачів на проблеми довкілля, і насамперед різдвяна казка, бо оповідає про протистояння добра і зла в часі Різдва, а її головний герой – лис Вертихвіст – змінюється. З бешкетника й шалапута він стає тим, хто здатен пожертвувати життям заради друга. Саме ідея жертовності робить «Вертихвоста» чимось глибшим, ніж гостросюжетна пригодницька чи екоповість – жертва лиса дарує нове життя не лише ялинці, а також її жорстокосердому кривдникові. У цьому вбачаємо християнські алюзії про навернення (пригадаймо євангельську історію про Савла). Отож саме жертовність, любов і милосердя – найважливіші три речі, на яких авторка акцентує у книжці, але цікаво й без відвертого дидактизму. Художниця Надя Каламєєць створила динамічні та яскраві ілюстрації до повісті.

Також привертає увагу казка «Різдво. Книга, в якій сховалася душа» Віталія Кириченка. Цікаво, що автор, який придумав колись цю зимову казку на прохання власних дітей, також сам симпатично проілюстрував її. Підкуповує читача й оповідь від першої особи – хлопчика, який образився на батьків, друзів та цілий світ. Напередодні Різдва через дупло в дубі він втрапляє у «паралельну реальність». Щоправда, тут читацькі сподівання трохи не справджуються – бо хочеться більше пригод, таких, як при переході крізь чарівну шафу у К. С. Льюїса. А отримуємо «мораль на долоні» й переродження героя під її впливом. Утім, історія по-своєму цікава – є і зустріч з ангелами, і несподіваний живий різдвяний дарунок для хлопчика. Казка дуже підійде дітям-«ображулькам».

Для різдвяного сімейного читання пасуватимуть дуже ліричні «Казки Різдва» Богдани Матіяш у двох книжках, що вийшли рік за роком. У казках Богдани, як і в її есеях та поезіях, наскрізними мотивами є глибока віра й довіра до Бога, милосердя, ніжність, любов до ближнього. У них ідеться про радість буття й біль від втрати, сум, який може зцілити тільки Той, Хто дає все, про прийняття всього, що посилає життя, хай навіть це смерть найдорожчих, про смирення та аристократизм духу. Ці якості й демонструють герої письменниці – маленька Марія, що стане Богородицею, добросерда Золотоволоска, королева і благородний олень, навіть білий пес Принц і сумирний ослик, що віз Марію до Вифлеєма. Цікаво, що й люди, і звірі в «Казках Різдва» – рівні між собою істоти, які мають велике серце, відкрите для любові до ближнього. Оповідь розмірена, настрій елегійний, панує атмосфера тихої різдвяної радості, захоплення красою світу й глибокої любові до його Творця. Витончені ілюстрації до обох збірок «Казок Різдва» створив Володимир Штанко. Щоправда, дітям, які люблять книжки, сповнені подій і пригод, ці твори можуть виявитися надто розміреними й спокійними, у них нема карколомного сюжету, їх герої радше статичні, а не в розвитку – вони однозначно позитивні, ідилічні. Проте книжка буде хорошим різдвяним дарунком для дорослих шанувальників зворушливої, світлої та глибокої творчості Богдани Матіяш.

Торік були перевидані «Казки Різдвяного ангела», які вперше виходили 2008 року, – збірка цікавих різдвяних історій, зокрема від класиків української літератури, як-от Олени Пчілки та Марка Черемшини, і сучасних авторів, серед яких – Іван Малкович, Марія Морозенко, Зірка Мензатюк, Микола Мучинський, Зоряна Живка, Галина Манів, Марічка Крижанівська, Марія Людкевич та інші. Книжку впорядкувала Зоя Жук. Частина з цих казок присвячена різдвяному деревцю – ялинці чи сосонці, а чимало інших об’єднує тема зустрічі героїв із Різдвяним ангелом – традиційним персонажем святочних текстів. Він повертає людям розуміння суті Різдва, як-от у «Казці про справжнє Різдво» Зоряни Живки, де ангел навідався до старенької… відьми, чи в «Різдвяній історії» Марічки Крижанівської, де ангелик просить допомоги у дівчинки Марісоль. Особливо запам’ятовуються у збірнику прекрасні віршовані казки – «Різдво у лісі» Іванни Савицької та «Казка про золоті пера» Юрія Шкрумеляка.

Хотілось би також звернути увагу на електронну книжку «Різдвяна казка». До цього збірника упорядницяЕліна Заржицька відібрала твори 9 українських авторів, серед яких – Оксана Радушинська, Євгенія Пірог, Тимур Литовченко, Ольга Рєпіна та інші. З героями цієї книжки на Святвечір та Різдво теж трапляються цікаві пригоди й навіть дива. До когось спускається янголятко, комусь падає з неба різдвяна зірка, хтось віднаходить втрачену родину, а дехто навіть ходить колядувати до… справжнісінької сільської відьми, як в оповіданні «Секрет – за колядку» Оксани Радушинської. Добре, що до збірника ввійшли не лише казки для малечі, а й для старшеньких: наприклад, персонажі казки Еліни Заржицької «Коли засяє зірка» – уже закохані підлітки. Додам, що ця електронна книжка бере участь у доброчинній акції: проект «Кассіопея» збирає гроші для наших військових, які виборюють українську незалежність на сході країни в зоні АТО.

Шкода, що в цьогорічних різдвяних новинках практично немає книжок, орієнтованих на підлітків, які, очевидно, потребують й інших жанрів (не казок, а, скажімо, реалістичної психологічної повісті чи детективу), й іншого втілення традиційної євангельської історії. Зокрема, перенесення дії в сучасний урбаністичний часопростір, як це зробили кілька років тому співавторки книжки «Різдвяні повісті» Зоряна Живка, Валентина Вздульська та Гавріела Шапіро. Гадаю, хорошим прикладом для наших письменників також могла би стати книжка американської авторки Барбари Робінсон «Найкраща (найгірша) Різдвяна вистава». Письменниця зуміла в ній поєднати євангельський сюжет про народження Ісуса з історією «важких дітей» із соціально незахищеної багатодітної родини. А також сказати про щирість і фальшиву доброчесність, грубощі, за якими ховаються зранені серця, і про те, як новонароджене Дитя зцілює душі й дітей, і дорослих.

Мабуть, до наступного Різдва ніша святкової літератури знову наповниться новинками, тож будемо сподіватись, що письменники й видавці не забудуть також про підлітків – адже саме їм буває так складно знайти себе в житті й так часто необхідно пережити справжнє диво Різдва.

Наталя Малетич

Оксана Лущевська. Вовчик-колядник. – Київ: Братське, 2013. – 14 с.
Надійка Гербіш. Помаранчевий дарунок. – Київ: Брайт Букс, 2013. – 24 с.
Іван Андрусяк. Зайчикове Різдво. – Київ: Фонтан казок, 2014. – 16 с.
Надійка Гербіш. Одного разу на Різдво. – Львів: ВСЛ, 2014. – 36 с.
Мар’яна Качмар. Івасикове Різдво. – Львів: Свічадо, 2012. – 32 с. 
Сашко Дерманський. Крамничка тітоньки Мальви. – Львів: ВСЛ, 2014. – 56 с. 
Валентина Вздульська. Вертихвіст. – Київ: Грані-Т, 2013. – 100 с.
Віталій Кириченко. Різдво. Книга, в якій сховалася душа. – Київ:Майстер-клас, 2012. – 48 с. 
Богдана Матіяш. Казки Різдва. Книга перша. – Львів: ВСЛ, 2013. – 48 с.
Богдана Матіяш. Казки Різдва. Книга друга. – Львів: ВСЛ, 2014. – 80 с. 
Казки Різдвяного ангела / Упор. Зоя Жук. – Львів, Свічадо, 2013. – с. 157
Різдвяна казка: казки / Упорядкування Еліни Заржицької. – Київ: Кассіопея, 2014. – 40 с.