Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Юрій Андрухович. "…москалі, жиди, негри…"
Гебістські кріейтори ніколи не вирізнялися радикальною своєрідністю фантазій.
Пам´ятаєте всі ці популярні українські анекдоти початку 90-х: купе, українець, негр? Українець неминуче дістає сало. Негр дістає банани. Ну і так далі, сміятися – не пересміятися.
Я навмисно пишу аж так неполіткоретно, бо наґуґлити анекдоти "про африканців" мені, на жаль, не вдалося. Принаймні в нашому, україномовному сегменті Ґуґла. "Про американців" – терпляче й акуратно виправляли мене кожного разу віртуальні асистенти. Ну або коли чорні, то "негри". За ними йде "чорна п´ятниця" – день знижок. А відтак – Чорна Рада, Чорна Гора, Чорна Діра.
Іноземці в Україні, особливо ті, що з Африки, як лакмусові папірці – відображають дійсність у всій її суворості, без прикрас. Ті, що не з Африки, тепер воліють любити нас на відстані. Їхній потік, здається, протягом цього року суттєво змалів. Нікому не хочеться стати випадковою жертвою стрілянини з гранатомета чи раптового скидання бомб з ясного неба.
Проте коли мої недавні студенти-берлінці побачили на вулицях Франика всі ті юрми чорношкірих студентів-африканців, їх відчутно попустило. Багато негрів на вулиці – ознака того, що в цій країні, чи принаймні в цьому місті, все більш-менш спокійно. Багато негрів на вулиці – запорука стабільності. Міський пейзаж із багатьма африканцями в кадрі справляє враження цілком європейського. Що більше африканців, то звичніший європейцю ландшафт.
Самі ж африканці, нібито звиклі до власних чорношкірих путінів та власних ватників у рідних країнах, дуже за нас хвилюються – щоб тільки Росія нас не зламала. Вони добре знають про "привітну" і расистську Москву з розповідей батьків. Свого часу їхніх старших родичів жорстоко там надурили, змушуючи везти додому багатотомники Карла Маркса і зібрані твори Леніна. Нічого хорошого для чорного континенту з цього, звісно, не вийшло.
А про життя чорношкірих у радянському Львові дуже добре знає відомий російський актор Леонід Ярмольник. Колись у Львові на його очах розіп´яли чорношкірого студента. Це таке він, Ярмольник, нарозповідав. Це стало його ціложиттєвою травмою, він тепер вічно про це говорить і спить через це погано. При цьому осквернили ще й священний символ Росії – березу. Дослівно за першоджерелом: "Я багато разів бився, і один з перших переломів носа теж був з цим пов´язаний, там, на Україні, оскільки є москалі, жиди, негри. При мені хлопця, який навчався в Політехнічному інституті, чорний, він залицявся до місцевої дівчини, його порвали на березах на Високому Замку, як у Середні віки".
Отаке, виявляється, понуре середньовіччя панувало у Львові брежнєвських часів.
Так само багато про Україну варнякає й московський піп-розстрига Охлобистін. Про такі, як у нього, прізвища самі росіяни досить слушно говорять "Бог шельму метит". А ще продавець футболок народний артист України Кобзон.
Зауважте: щоб надавити на найболючіші місця співгромадян, оповідачі страшних історій про Україну обов´язково мусять приплести одного-двох розіп´ятих хлопчиків. Це, схоже, їхня робота з архетипами, тиск на колективне підсвідоме. Гебістські кріейтори ніколи не вирізнялися радикальною своєрідністю фантазій, тож і досі беруть за основу виключно сюжети з випробуваних протягом тисячоліть блокбастерів. Розум (а точніше, його протилежність) підконтрольного електорату реагує виключно на рівні генетичної пам´яті та рефлексів підкірки: "О, знову когось укропи розіп´яли. Треба ввімкнути телевізор гучніше".
І поки в наших містах валютні міняйли штурмують африканські гуртожитки на предмет гуртового придбання доларів в особливо великих розмірах, самим їхнім мешканцям доводиться відстоювати свою тимчасову країну та її територіальну цілісність.
Наші франківські африканці вже цілком серйозно вступили у конфронтацію з новоприбулими африканцями донецькими, яких вони гнівно таврують "сепаратистами". У свою чергу останні, огризаючись, ніби в анекдоті, прозивають тутешніх співплемінників "бандерівцями" й "фашистами". І хоч як завзято керівництво навчальних закладів таку інформацію в місцевих медіях спростовуватиме, правда залишається правдою. І вона в тому, що і Африка відтепер уже навіки з нами, а ми навіки з Африкою.
А "донецькі" – вони навіть і в чорній шкірі "донецькі".
Коментарі
Останні події
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії