
Re: цензії
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Видавничі новинки
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
Літературний дайджест
Андрій Курков: Європейці дедалі менше вірять у казки про "фашистський уряд" у Києві
Про те, як відрізняється сприйняття нинішніх подій в Україні у різних країнах ЄС та як еволюціонують погляди пересічних європейців про неї, DW поговорила з українським письменником Андрієм Курковим.
Андрія Куркова можна назвати "культурним послом України у країнах ЄС". Він належить до вузького кола українських письменників, чиї твори регулярно перекладаються багатьма європейськими мовами. Отже, Курков багато подорожує, проводить читання своїх творів і розповідає про Україну за кордоном більше, ніж будь-який європейський дипломат. Український інтелектуал днями представив у Римі переклади італійською двох творів - "Український щоденник" та "Справжній народний контролер". Так само, як під час попередніх його презентацій в країнах ЄС з початку Майдану, під час римської зустрічі більшість запитань із зали стосувалася не стільки творів письменника, скільки актуальних питань міжнародної політики та подій у Криму і на Донбасі.
Deutsche Welle: Пане Курков, яким чином змінюються самі українці протягом останніх місяців?
Андрій Курков: У нас пройшла мілітаризація свідомості, у певних груп - деяка радикалізація. Вони готові на все, аби не допустити, щоб країна залишилася корумпованою. Так, у нас триває війна з Росією, але не слід забувати й про іншу війну: із внутрішнім ворогом - з власною ментальністю. Ми нині на півдорозі і дещо застрягли. І деякі призначення у новому уряді змушують сумніватися у тому, що ми зможемо прорватися у нову якість суспільства. Призначення Кириленка міністром культури - це повернення до Помаранчевої революції та нульових результатів.
Чи допоможе призначення іноземців на посади міністрів?
Я цілком нормально до цього ставлюся. Це люди, які не братимуть хабарі, їм не будуть і пропонувати хабарі! Іноземні міністри - це не страшно, буде страшніше, якщо вони за кілька місяців подадуть у відставку, зрозумівши, що не можуть переламати систему, побудовану на корупції.
А яка Ваша думка про новостворене міністерство інформації?
Це смішно. Для того, щоб воювати з пропагандою, міністерство не потрібне. Воно потрібне, щоб дати робочі місця чиновникам. Чиновники ніколи не були креативними в Україні, так само зараз ніхто не шукатиме креативних людей. Ми маємо ворога, з яким легше воювати за допомогою гумору, аніж створювати серйозні контрпропагандистські матеріали. У нас, в Україні, немає віри у пресу, в політичні тексти. Тим паче, якщо вони спровоковані появою інших текстів за кордоном.
Ви дуже багато подорожуєте Європою. За вашими спостереженнями, чи змінюються уявлення про Україну з огляду на те, що країна вже протягом року в центрі уваги світових ЗМІ?
Безперечно. Сьогоднішня ситуація вже закрила собою і Чорнобиль, і багато чого іншого. Зараз на першому плані війна. Більше того: Україна практично спровокувала питання про існування самої європейської спільноти. Вийшла заміна старих кліше на нові кліше, які можуть залишитися надовго.
А існують відмінності між жителями різних країн ЄС у розумінні українських подій?
Звичайно. Приміром, в Австрії нас розуміють і нами цікавляться більше, і тамтешні журналісти детальніше пишуть про наші події. У Франції менше, тому що, по-перше, вони далеко, а по-друге, у них міцні історичні культурні зв´язки з Росією. Відтак у Франції більше пишуть про Росію і менше знають про Україну. При цьому, думка пересічних європейців змінюється постійно.
Я більше половини поточного року провів у подорожах, і я завжди уважно слідкую за питаннями, які мені ставлять у залі. Ясно, що на зустрічі приходять тільки ті, хто цікавиться Україною або ж загалом світовою політикою, і все ж навіть з цією поправкою можу констатувати, що якість питань змінилась. Нині більше геополітичних питань, аніж кліше про корупцію та інші проблеми України.
Тобто є певна еволюція у поглядах західних європейців на українські події?
Так. Тут треба розуміти, що у кожній спільноті є свій відсоток анархістів, правих радикалів тощо. І, знаєте, видно, де Путін кидає більше грошей на роботу своїх центрів, кого він підгодовує і яким чином. Нещодавно в Інсбруці на залу на понад 100 осіб, знайшовся один чоловік, який закричав, що "Київ розбомбив власний народ касетними бомбами". Я почав з ним спілкуватися у досить жорсткій манері, він підскочив та вибіг із зали. Але ж це добра ознака - на сто людей лише один такий! Навесні, коли я також їздив з презентаціями, то в залі до чверті осіб вірили в те, що в Україні прийшов до влади фашистський уряд. Нині цього вже немає.
А як виглядає Італія на загальноєвропейському тлі?
Це мій третій візит до Італії за поточний рік. Першого разу, коли я тут був навесні, було дуже багато запитань про фашистів. А коли я виступав у вересні, у залі на понад 500 осіб, вже майже не було провокаційних питань.
І наостанок: який Ваш прогноз для української кризи?
Переживемо зиму, і десь у квітні-травні буде зрозуміло, чи триватиме ситуація один рік, п´ять чи двадцять. Це дуже залежить від справжньої ситуації на Донбасі.
Ірина Кащей
Додаткові матеріали
- Андрій Курков удостоєний найвищої нагороди Франції
- Андрій Курков: Я – росіянин і вимагаю негайного виведення російських військ з України
- Андрій Курков: «Мене не обтяжує те, що частина письменників чи просто інтелектуалів ніколи не будуть мене вважати українським письменником»
- Андрій Курков: Я люблю життя і сподіваюся, що воно буде відповідати мені тим самим
- Мішель Терещенко: Люблю читати Андрія Куркова
- Поліна Кулакова: Рекомендую Андрія Кокотюху та Андрія Куркова. Вони зовсім різні, але обидва пишуть геніально
- Андрей Курков: «Мы находимся в состоянии войны с Россией. И это надолго, если не навсегда»
- Андрій Курков: Я порадив би тим, хто хоче бути з Росією, виїхати туди і дати Україні спокій
Коментарі
Останні події
- 02.05.2025|13:48В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
- 01.05.2025|16:51V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
- 01.05.2025|10:38В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
- 30.04.2025|09:36Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
- 29.04.2025|12:10Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
- 29.04.2025|11:27«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
- 29.04.2025|11:24Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
- 29.04.2025|11:15Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата