В українському перекладі вийшла нова книжка «Облом» скандально відомого історика-публіциста, а також колишнього розвідника-перебіжчика Віктора Суворова. Того самого Суворова, який колись висунув гіпотезу, що Сталін перший збирався напасти на Гітлера. Гіпотезу багато хто облаяв, але концептуально (не на рівні дрібних похибок) так і не спростували.

Новинка ж від Суворова присвячена не Гітлеру й не Сталіну, а трохи ближчим до нас історичним подіям. Книжка – про те, як маршал Гєоргій Жуков хотів скинути з кремлівського Олімпу Нікіту Хрущова й стати диктатором.

Отож, до вашої уваги – подробиці підкилимних війн у вищих ешелонах влади, здавалось би, геть монолітної Імперії Зла, сиріч Радянського Союзу. Таємні доноси, перетягування ковдр і канатів повноважень, непомітні створення цілих армійських підрозділів, складні структури реального прийняття рішень, неформальні стосунки партійних лідерів і їхніх підлеглих.

Одразу, правда, потрібно зауважити: сам автор «Облому» зізнається, що під час описів деяких особливо мальовничих сцен вирішальних розмов своїх героїв він користувався не лише документами, свідченнями інших людей тощо, але й художньою фантазією. Тобто перед нами не академічне історичне дослідження, а художня публіцистика. За власне ж факти (а не окремі фрази чи вираз обличчя персонажів), переконує Суворов, він відповідає.

Зав’язка історії, що опинилась у центрі «Облому» була така. Хрущова зібралася скинути стара сталінська гвардія – Маленков, Каганович, Молотов, Булганіни та Шепілов, який нещасливо до них долучився. Змовники зуміли зібрати більшість у Президії ЦК КПРС і вже були за крок до реальної відставки Хрущова, але, завдяки витоку інформації, його встигли порятувати. Саме маршал Георгій Жуков спільно з головою КДБ Сєровим організував термінове прибуття до Москви вірних Хрущову членів ЦК і пригрозив «антипартійній групі» (як потім назвуть бунтівників) непокорою Радянської армії. Так Хрущову вдалося лишитися при владі. Але тепер він повністю залежав від Жукова. А той, у свою чергу, вже не приховував намірів узяти одноосібну владу.

У який саме спосіб розв’язалася ця мало не шекспірівська колізія – краще прочитайте в самій книжці. Віктор Суворов описує все яскраво, з гумором. Варто відзначити: при всій нелюбові історика-публіциста до Хрущова, в книжці «Облом» він стверджує – Хрущов заслугував на пам’ятник уже за те, що не допустив до влади  Жукова.

Сьогодні на хвилі зростання загального інтересу до історії цікаве і жваве читво обов’язково буде в Україні актуальним. Але є в цій книжці й особливо злободенний для нашої країни епізод – це історія подій 1956 року в Угорщині, спроба цієї країни відмовитися від радянської опіки та від соціалістичного шляху розвитку, що закінчилася військовою інтервенцією СРСР.

Дії Радянського Союзу в цьому конфлікті багато де до болю нагадують нинішні дії Росії. На багато думок наштовхує й історія з «перемир’ям», укладеним нібито для того, щоб спокійно вивести радянські війська. У межах цього «перемир’я» для частин, що мали залишити територію Угорщини, створили такі собі коридори безпеки. Але насправді ці коридори використали зовсім не для виведення. Навпаки, ними до Угорщини ввійшло ще більше радянського війська, саме стільки, щоб утопити «контрреволюцію» в крові та змусити капітулювати. І звісно ж, усе – «на прохання трудящих».

Олег Коцарев

• Любителям популярної історії;
• Тим, хто хоче зрозуміти «російську душу» і/або «радянську душу»;
• Тим, хто намагається спрогнозувати поведінку російської влади;
• Реформаторам державного апарату;

• Майбутнім і чинним диктаторам (а то раптом врахують помилки попередників);
• Тим, хто не визнає жодної історії, крім академічної;
• Ватникам;