Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
«Мне чайка море принесла»
Галина Демыкина – тончайший лирик.
Всякий раз удивляешься, с какой деликатностью она рассказывает о том, что трудно выразить словами, как она внимательна к внутренней, тайной жизни ребенка и как уверена в ее сложности, значительности, своеобразии. Ее книги хорошо читать вслух, они сближают родителя и ребенка, настраивают на доверительные отношения. А начать можно с повести «Цветные стеклышки».
Маленькая девочка Нюра (автор чаще называет свою героиню Нюраша) мечтает увидеть море: «Море – это много-много воды, больше, чем в ванне, больше, чем в речке. Даже берега не видно. Один берег видно, на котором стоишь, а другого – нет, не видно. Вода и небо. И еще морская птица чайка». Нюраша надеется, что отец возьмет ее с собой на море, если она перестанет капризничать и всего бояться. И как же ей трудно не хныкать, не жаловаться и делать вид, что не боишься.
Однажды Нюра получила в подарок от мальчика Казиса, который живет в Литве, в рыболовецком колхозе, «блестящую, крепко закрученную раковину» – «в ней море шумит». А потом настоящая чайка чудом появилась над знакомыми полями – не та ли чайка Варвара со сломанным крылом, которую спас Казис? И еще Нюра нашла в земле, в том месте, откуда вспорхнула странная гостья, голубое стеклышко. Посмотришь через него – и рожь на дальнем поле становится сине-зеленой, «течет, колышется, идет ровными волнами».
Нюраша и Казис никогда не виделись, но всё в этой повести наполнено предчувствием их скорой встречи. Казис старше Нюры, он смелый и «вольный», знает и любит море. Нюра представляет себе «много-много воды, а на воде – маленькая лодка, и в ней – мальчик с длинной белой косой» (отец ей сказал, что «чайка живет на косе, у мальчика Казиса»). Чайка Варвара принесла Казису самую красивую Нюрину ленту для волос, «в зеленую и коричневую клеточку», и желтое стеклышко – сквозь него море выглядит как гнущаяся под ветром рожь.
В этой истории, как и во всех книгах Галины Демыкиной, рядом с обыденной жизнью легко соседствует сказка, тайна, мечта. И по большому счету не важно, как чайка залетела в колхозные поля, а потом вернулась к Казису, и что она с собой принесла. Мы понимаем: сблизиться с другим человеком, проникнуться тем, что составляет его жизнь, – все равно что приставить к глазу цветное стеклышко.
Оформлением сборника «Цветные стеклышки», в котором, кроме этой, заглавной, есть еще три прекрасные повести, занимался художник Геннадий Епишин. Его иллюстрации немного напоминают витражи. Оказывается, цвет, пронизанный светом, может стать выражением самых сокровенных человеческих чувств.
Ксения Зернина
Коментарі
Останні події
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії