Але якби українці не відстояли свою свободу, боялася, що не потрібна буде моя праця. Багатьом зараз цікаво почитати про вогнепальну зброю наших предків і виробництво пороху, — каже мистецтвознавець 52-річна Катерина Липа. У Національному музеї народного декоративного мистецтва вона представила енциклопедію "Козацька порохівниця".

Катерина Анатоліївна створила книгу разом із Людмилою Білоус, 64 роки, заступником директора музею з наукової роботи. Там зберігають 66 порохівниць.

— Французький інженер Гійом де Боплан писав, що кожний козак у похід брав шаблю, дві рушниці та 6 ліврів пороху. Це близько 3 кілограмів, — каже Людмила Білоус. — Після знищення Січі наших селян почали забирали служити в царську армію. На порохівницях з´являються написи російською: "Сыграйка, брат, казачка и выпьем грань винца". Почали малювати ведмедів, гармати. До того орнамент українських порохівниць вражає вишуканістю. Зображали козаків, звірів, птахів, церкви, сцени полювання. Лев означав силу, орел — владу, дві пташки на гілці — зародження життя.

Востаннє поповнювали колекцію в середині 1980-х.

— У комісійному магазині помітила порохівницю, що ще добре зберігала запах пороху. Довго вмовляла адміністрацію дати контакти власника. Потім довго вмовляла його забрати порохівницю з магазину й продати музею за ті ж 100 карбованців.

Енциклопедія "Козацька порохівниця" містить понад 200 ілюстрацій з музеїв України, Польщі, Німеччини. Вийшла вона в київському видавництві "Лаурус". Коштує 60 грн.

Іван СТОЛЯРЧУК