Ну, от і Покрова. То такий гарний день, коли ветерани ОУН і УПА завше стрічалися в нестримному зударі з колоною пристаркуватих комуністів. Звичайно, зчинялася бійка. І що я вам скажу: наші ветерани показували себе в бойовому гарті значно краще за тих старперів з червоним піднебінням.

Та й чого б вони мали себе не показати? В той час, як комуністи вимирають, наче мамонти, ряди наших упівців ростуть. Бо кожен порядний галичанин, як тільки вийде на пенсію, відразу шиє собі однострій УПА, бере на плечі прапор і марширує коло сільради, а по неділях їде до Львова і марширує уже в колоні.

Але цьогорічна Покрова була у Львові спокійна. Ніхто нікому писків не побив, ветеранів УПА, як і раніше, було багато і, вочевидь, вони відчували розчарування від того, що ідеологічний ворог заліг надійно на дно.

Колись і я, може, пошию собі мундур, вберу мазепинку, а як хтось поцікавиться:

– Прошу пана, а ви з котрого року, жи ви ветеран УПА?

Відповім:

– А ви забули, жи боївки в нас до 1955 були?

– То ви ще під стіл ходили?

– Ая, то правда, ходив. Але був-єм такий свідомий, жи їдному москалеви на мешта плюнув.

– Та йдіть! – Ая, за неньку Україну міг би йому ще й пальця відкусити.

Але вернімося до Покрови. Для "Свободи" нема кращої втіхи, як організувати чергового подарунка Москві. То поб´ють клятого зрадника на телекамеру, то ляпнуть щось антисемітське. Таке враження, що не можуть жити спокійно, доки їх російське телебачення не оспіває.

Останні кілька років "свободівці" роздували міф Бандери, приписуючи йому багато чого такого, до чого наш Стефцьо причетним не був. Бо не він запровадив червоно-чорне знамено, не він породив усі ті гасла, які "свободівці" з маніякальною впертістю називають бандерівськими, не він і УПА створив.

Результат не забарився. В Росії уже готовий законопроект, який має заборонити використання саме так званої "бандерівської" символіки. Звідки вони візьмуть докази про те, що саме та чи та символіка бандерівська? Та з висловлювань членів "Свободи", які з натхненням поширювали усі ці небилиці.

Дивно, що не приписали вони Бандері також синьо-жовтого прапора, тризуба і гімну.

Голова Білоруської телерадіокомпанії Г. Давидько недавно прирівняв вигук "Хайль Гітлер" до гасла "Слава Україні". Ба більше: він вважає, що в Україні вбивають людей, які не відповідають на вигук "Слава Україні".

Я б на місці нашого МЗС негайно поцікавився, звідки такі цікаві факти і де ті жертви. Насправді ми поки що чуємо про відрубані руки, на яких витатуюване це гасло.

Але чи прийшов би до такого висновку цей недалекий товариш, якби "Свобода" не сурмила на всі боки про бандерівське походження цього гасла? Або про свято Покрови, як про бандерівське свято та ще й про те, що УПА було створене саме 14 жовтня.

То правда, що свято Покрови шанували і запорізькі козаки і бійці УПА, і перенесення Дня захисника Вітчизни на 14 жовтня цілком закономірне. Але нема жодних даних про те, що УПА було створене на Покрови. Адже перший наказ, який видав Тарас Бульба-Боровець датований 28 червня 1941, а Степан Бандера через рік виступив уже не творцем УПА, а узурпатором, який примусово роззброював бульбівців та мельниківців. Наскільки це часом робилося драматично, можна прочитати у спогадах. У кожному разі ці дії бандерівцям честі не роблять.

Відтак уся ця дифіляда на Покрови, яка чомусь перетягує ковдру лише на УПА, зазвичай, провокативна. Адже це свято дуже давнє, в Україні святкували Покрову ще з ХІ сторіччя. То чому б під час цього святкування не відобразити русинських вояків, галицьких лицарів, запорізьких козаків та січових стрільців? Хіба не усі вони були захисниками Вітчизни?

І мене дивує: чи конче було влаштовувати бучу, щоб пропхати в парламенті закон про визнання УПА? Хіба неясно було, що голосів на це не буде? І що дає в кінцевому наслідку таке визнання? Не більше, ніж посмертна відзнака для Бандери і Шухевича, яку з не меншим провокаційним запалом втілив Ющенко.

Тепер це на піку свого електорального падіння вирішила вчинити "Свобода". Ну, все як у Пушкіна: "Старик Державин нас заметил и, в гроб сходя, благословил". Тобто, покидаючи владний Олімп, захотілося таки своє яблучко розбрату підкинути.

Але якщо бути послідовними, то чому досі ніхто не подав законопроекту про визнання гайдамаків або Симона Петлюри?

В чому сенс цього поняття "визнання"? Ну, от мій батько, мій дід, його брат, мамині двоюрідні брат і сестра – усі були в УПА, не рахуючи маминих і батькових братів-оунівців, яких було замордовано влітку 1941-го. Навіщо їм оте "визнання"? А мені?

А чи коли буде це "визнання", з´являться нарешті кошти, щоб фільм про УПА зняв Мел Гібсон, а не наші дроворуби від кіно?

Яким чином те "визнання" вплине на ставлення до УПА в Росії чи Польщі? А в Чехії? Там, до речі, дуже недобре ставляться до упівців, бо коли ті пробивалися на Захід, їх намагалися перепинити чеські солдати. А що останні були звичайними необстріляними хлопцями, то наші партизани їх хутко поклали. От вам і готова підстава для ненависті.

У Москві на усе це тільки й чекали. І, звичайно ж, не розчарувалися. Тому флешмоб московських студентів, вочевидь, підготований не за один день, не забарився. Випацькавшись червоною фарбою, вони зобразили жертв УПА.

"Бійці УПА – військові злочинці, а не герої!" – повідомляв один із плакатів. І тут нема нічого дивного: кожен, хто воював проти російського агресора, не може бути для них героєм. Так само як тепер називають карателями українських бійців.

А один із учасників флешмобу уже безапеляційно пов´язує свято Покрови з фашизмом. Тепер не дивуймося, що віднині щороку на це свято Росія буде волати про фашизм, якщо у нас захисниками Вітчизни будуть лише упівці.