Re: цензії

24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку

Літературний дайджест

30.09.2014|21:17|ТСН.ua

Юрій Винничук. Країна спадкових вундеркіндів

Роботи – непочатий край, але її треба виконати, інакше династія хабарників ніколи не перерветься.

Авжеж, Мойсей мав рацію – сорок років і не менше необхідно для того, щоб оновити націю, дати змогу вдихнути їй свіжого повітря, а натомість видихнути усі флюїди рабства, принижень і примітивних спокус.

Однак для нас, можливо, і сорок років буде недостатньо. Якщо ми говоримо про те, що наше армійське командування прогнило до кісток, як і усі правоохоронні органи, то не забуваймо, хто гряде на зміну – синочки крадіїв, бюрократів і хабарників.

Хто вчиться на юридичних факультетах? А на факультеті міжнародних відносин? А у військових академіях? Синочки і донечки. Ті, хто виховувався в атмосфері солодкого безтурботного життя, усі примхи якого у будь-яку мить задовольняв любий батечко. Ті, що навчалися в елітних школах, з дитинства відпочивали на дорогих курортах і їздили на дорогих машинах.

Ось і свіжий приклад. Генпрокурор В. Ярема, виправдовуючи свого заступника, перекинув стрілку на його сина – це той, мовляв, прикупив собі трішки гектарів. Бо сам кришталево-чистий Даниленко не має стосунку до маєтку і тих 140 гектарів, які придбав його синочок. Бо синочок, якому уже – ого-го! – аж 30 років, займається бізнесом. І непогано займається, якщо йому вдалося заробити на таку велику територію.

Але яке же нам це знайоме! Ми вже це чули, але з вуст саме тієї влади, яку так натхненно валив В. Ярема. Саме такими убивчими аргументами захищав свого синочка Янукович. Адже і той був талановитим бізнесменом.

Тільки ж усім нам, і В.Яремі в тому числі, було тоді ясно, що без теплого крильця Баті молодий і дуже талановитий бізнесмен ніколи б не став мільярдером.

Тобто постає питання: а чим товариш Ярема відрізняється від товариша Януковича?

Та не минуло багато часу, як нова блага вість: синочок генпрокурора теж виявився не пальцем роблений – очолив Департамент держреєстрації речових прав на нерухоме майно. Очолив, можна сказати, невеличкий клондайк, завдяки якому можна буде уже тисячі гектарів купувати.

І теж, що цікаво, дуже талановитий синочок, бо має тільки 26 років! Це ж якими талантами володіє цей вундеркінд, щоб так хутко просуватися на службі?

Дуже гірко розчаровуватися в людях, яким співчував, з якими був на Майдані, за кожним кроком яких стежив і підтримував. А тепер бачиш, що усе було фікцією і бажанням поміняти шило на мило. Своє мило. Яким так зручно замилити очі довірливому народу.

Взагалі з прокурорами у нас біда чорна. Попередник В. Яреми теж ґав не ловив і за три місяці надбав маєтків більше, ніж англійська королева. В кожному разі будинок, який він купив у Лондоні, і готель у Києві – королеві точно не по зубах. А наш хлоп із села й не таке може. Головне – партію правильну вибрати. Яка не тільки сприятиме хабарництву, але й після викриття не дасть свого на розтерзання і буде, зціпивши зуби, пропускати повз вуха усі звинувачення.

Я не знаю, якою у нас буде люстрація. Кажуть, що вона викликає страшний протест у хабарників, а регіонали навіть подали позов до Конституційного суду. Це, звичайно, гарні новини. Вони обнадіюють. Вони свідчать про те, що люстраційний закон хабарники розглядають, як свою загрозу.

Але, коли такий закон прийняли у Польщі, то винятків проти люстрації там не було. Був люстрований навіть сам Лєх Валенса. У нас же не будуть люструвати ні депутатів, ані міліції. Щодо президента, то це не так суттєво.

Я розумію, що депутати інакше б цього закону не прийняли, але до чого тут міліція? Один із найкорумпованіших силових органів. Адже там також високі чини люблять плодити талановитих бізнесменів з числа своєї родини.

Треба також пам´ятати про ще одну річ. Розслідуючи збагачення прокурорів і суддів, не можна забувати, завдяки яким кримінальним справам вони збагатилися. Адже за цими справами стоять долі людей. Якщо хтось був спроможний заплатити хабара, то постраждав хтось інший. Чому б не переглянути усі ті справи, після яких прокурор або суддя зуміли суттєво поправити своє матеріальне становище? Одних тільки кримінальних справ стосовно ДТП зі смертельними випадками, де винуватці відбулися легким стресом, – тисячі.

Та що там казати: роботи – непочатий край. Але її треба виконати, інакше династія хабарників ніколи не перерветься.

Щодо скандалу з діючим генпрокурором, то в цивілізованій країні він би уже сам подав у відставку, забравши разом з собою і свого талановитого синочка. В іншому випадку таке рішення мав би прийняти президент. Чекаємо.

А загалом рейтинг політичних сил, які можуть потрапити до парламенту, викликає тихий смуток. Друге місце у Ляшка? Фантастика. Досить було один раз з´явитися на шоу Савіка Шустера з вилами, а потім розіграти постановочну сцену допиту сепаратистів – і маєш тобі: ти герой!

Але що тут дивуватися. Чи не вибирав уже наш народ таких відвертих пройдисвітів, як різні там зелені, червоні, сіро-буро малинові? Чи не переконав Литвин, що він потрібен країні?

Мабуть, є якийсь стабільний прошарок людей, яким показуха з вилами нагадує славні часи Кармелюка і Гайдамаччини. Та ледве чи хтось з них задумався: а яким же чином зміг цей народний герой проникнути з вилами на телестудію? Хіба там нема охорони? Є. А якщо пропустили – отже це був запланований сценарій. І якщо він на тій студії був постійним гостем, то це ж теж не просто так. Хтось мусив дуже подбати про його присутність.

І не допоможуть викривальні документи про Ляшка, так само своєрідного вундеркінда, який вигулькнув з порожнечі, свідчення про його кримінальне минуле, бо той прошарок довірливого люду, як залізобетон. Він є, і його нічим не проб´єш. Так само, як не проб´єш свідомості ватника в Лугандоні. Він буде мерзнути, жити в темряві, без води і їжі, але проклинатиме "хунту" і "америкосів".



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.09.2026|10:33
Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
23.09.2026|14:22
30 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
23.09.2026|14:10
7–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
22.09.2026|20:42
«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
22.09.2026|18:04
Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові


Партнери