Українська дитяча література в останні роки динамічно розвивається. З’явилося чимало нових імен та цікавих творів; уперше в ХХІ столітті дитячий автор отримав Шевченківську премію — Володимир Рутківський. Пожвавішав поступ вітчизняної літератури для дітей за межі України.

Рух у напрямку поширення інформації про українську дитячу літературу почав робити Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва, створений у 2009 році. Такі громадські організації існують в усіх розвинених країнах. Тепер такий центр є у Львові, а філії — в Тернополі, Івано–Франківську, Рівному та Києві.

За три роки центр провів три міжнародні симпозіуми «Література. Діти. Час», результати якого публікує в одно­йменному часописі, що єдиний в Україні присвячений дослідженню дитячої літератури і може претендувати на ВАКівський статус. Адже якщо десять років тому писалися лічені дисертації, присвячені українській літературі для дітей та підлітків, то зараз таких уже десятки. Президент Центру Уляна Баран (Гнідець) кілька років тому і сама захистила кандидатську дисертацію про сучасну німецькомовну прозу для дітей та юнацтва. До здобутків Центру можна віднести й включення до шкільної програми творів сучасних українських авторів.

2010 року Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва здійснив на замовлення німецької спеціалістки Каті Вібе (з Мюнхенської Міжнародної молодіжної бібліотеки) опитування про стан української літератури для дітей та юнацтва. Ці матеріали та враження від Міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час.» 2011 року, учасником якого була К. Вібе, вона опублікувала у своєму «Оглядовому дослідженні актуальної літератури для дітей та юнацтва у Польщі, Росії, Словенії, Чехії, Україні, Угорщині». Таким чином уперше в німецькомовному світі з’явилася представницька інформація про творчий доробок десяти українських письменників для дітей та про головні наші дитячі видавництва.

Цього року Фонд Роберта Боша, який фінансував згадане дослідження, відгукнувся на пропозицію Центру і забезпечив можливість приїзду двох німецьких письменників, що пишуть для дітей, на 19–й Форум видавців у Львові. Причому обирали представників на найбільший український книжковий ярмарок самі німці. Тож 30–річний Фін–Оле Гайнріх з Гамбурга та 29–річна Марлен Рьодер із Берліна не тільки вперше побували в Україні, а й були тут першими представниками німецької дитячої літератури за останні часи. Позитивні враження залишилися не тільки у гостей, а й в українських видавців. Тож цілком можливо, що після корейської, італійської та турецької мов книжка Фін–Оле Гайндріха вийде й українською.

Натомість українські дитячі автори та перекладачі з української на німецьку з об’єднання «ТрансЛіт» (координатор Каті Брунер) почали працювати над проектом «Мама по скайпу». Це збірка оповідань про життя дітей українських заробітчан, яка має вийти німецькою мовою до Лейпцизького ярмарку наступного року. «Видавництво Старого Лева» обіцяє видати книжку й мовою оригіналу. Таким чином, уперше за роки незалежності буде зроблено крок і в зворотному керунку: українські сучасні автори, що пишуть для дітей, стануть доступними для німецькомовного читача.

Олександр ГАВРОШ