Re: цензії

24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку

Літературний дайджест

Радзинский и Сталин, герои одного романа

У писателя и драматурга вышла новая книга "Иосиф Сталин. Гибель Богов" - вторая из трилогии "Апокалипсис от Кобы". В ноябре будет третья. "КП" встретилась с автором, чтобы понять, почему его продолжает тревожить тень вождя.

Книга представляет собой как бы дневник друга Сталина - некоего Фудзи, где рассказывается про... ну, про жизнь, которую устроил России грузин Иосиф Виссарионович Коба. 

- Дневники некоего Фудзи, приближенного Сталина, которые легли в основу книги, - это литературный прием?

- Это не прием. Помните, у меня были по ТВ передачи о Сталине? Много серий. У них, без преувеличений, был большой успех, и я стал получать множество дневников. Мне предлагали их почитать. Часть из них была безумно интересна, с таким будоражащим запахом эпохи и удивительным ощущением, что люди были прямыми участниками событий. Пишет один человек из НКВД - как он замечательно и гуманно расстреливал: я, мол, дал ей кофе, и, пока она пила, зашел сзади и выстрелил, она даже не почувствовала. А он прямо любуется своей добротой. 

- Палачи они такие: котят любят... 

- Когда жгли Жанну д´Арк, хитро прикрепили острую пику, чтобы, как только разгорится пламя, она вонзилась прямо ей в сердце. "Мы, - сохранила история слова палача, - сделали все, чтобы ее страданий было как можно меньше". А вы знаете, в расстрелах Катыни участвовали "прикрепленные" - это внутренняя охрана дачи Сталина. Чтобы тренировать руку! Это кровавое время во многом нам непонятно, но оно целиком из Гражданской войны.

- Может быть, просто перестать говорить и писать о Сталине, чтобы скорее отправить его в небытие?

- Я и не хотел печатать книгу. Но последний год был тяжелым для меня в смысле здоровья, и я поспешил. Что неправильно, наверное, ведь книга вряд ли приведет к единению людей. Но та страна, СССР, стала Атлантидой. Она утонула. И моя задача была ее приподнять. Может быть, нормальные люди, не сейчас, а потом, что-то поймут из этой книги, что понял я. Сейчас она, боюсь, поднимет волну ненависти в нашем больном обществе, но я 10 лет писал эту книгу и, кажется, теперь уже раскаиваюсь. 

- Вам придется держать удар.

- Но я ненавижу вступать в полемику - знаю, что в споре истина умирает в первой же фразе. Меня как-то в начале перестройки попросили вести собрание в Союзе писателей. Хотели исключить Эдуарда Лимонова за то, что он любит маршала Язова. Я всех уговаривал, чтобы они любили друг друга. Поднялся шум и крик. Я тогда понял, что я - ренегат .

И со Сталиным не все так однозначно. Он действительно уничтожил лучших, вырубил огромную армию спецов из разных областей - науки, техники, искусства. Но и он же волок Россию в индустриализацию, за что многие его сейчас называют великим менеджером. А как он заставил себе служить партию - придумал награждать самых активных "бояр" деньгами, медобслуживанием и жилплощадью, создав класс людей, которым было что терять. И мы по правде любим Сталина, его же ненавидя, и истоки этой страсти - во внутреннем рабстве, свойственном вообще человеческой природе. На этом феномене держатся все тиранические системы. Эволюция сознания здесь невозможна. Человек в своей массе таким будет всегда. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.09.2026|10:33
Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
23.09.2026|14:22
30 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
23.09.2026|14:10
7–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
22.09.2026|20:42
«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
22.09.2026|18:04
Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові


Партнери