Re: цензії
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
- 04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліДитяча душа дивиться на світ через казку
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Радзинский и Сталин, герои одного романа
У писателя и драматурга вышла новая книга "Иосиф Сталин. Гибель Богов" - вторая из трилогии "Апокалипсис от Кобы". В ноябре будет третья. "КП" встретилась с автором, чтобы понять, почему его продолжает тревожить тень вождя.
Книга представляет собой как бы дневник друга Сталина - некоего Фудзи, где рассказывается про... ну, про жизнь, которую устроил России грузин Иосиф Виссарионович Коба.
- Дневники некоего Фудзи, приближенного Сталина, которые легли в основу книги, - это литературный прием?
- Это не прием. Помните, у меня были по ТВ передачи о Сталине? Много серий. У них, без преувеличений, был большой успех, и я стал получать множество дневников. Мне предлагали их почитать. Часть из них была безумно интересна, с таким будоражащим запахом эпохи и удивительным ощущением, что люди были прямыми участниками событий. Пишет один человек из НКВД - как он замечательно и гуманно расстреливал: я, мол, дал ей кофе, и, пока она пила, зашел сзади и выстрелил, она даже не почувствовала. А он прямо любуется своей добротой.
- Палачи они такие: котят любят...
- Когда жгли Жанну д´Арк, хитро прикрепили острую пику, чтобы, как только разгорится пламя, она вонзилась прямо ей в сердце. "Мы, - сохранила история слова палача, - сделали все, чтобы ее страданий было как можно меньше". А вы знаете, в расстрелах Катыни участвовали "прикрепленные" - это внутренняя охрана дачи Сталина. Чтобы тренировать руку! Это кровавое время во многом нам непонятно, но оно целиком из Гражданской войны.
- Может быть, просто перестать говорить и писать о Сталине, чтобы скорее отправить его в небытие?
- Я и не хотел печатать книгу. Но последний год был тяжелым для меня в смысле здоровья, и я поспешил. Что неправильно, наверное, ведь книга вряд ли приведет к единению людей. Но та страна, СССР, стала Атлантидой. Она утонула. И моя задача была ее приподнять. Может быть, нормальные люди, не сейчас, а потом, что-то поймут из этой книги, что понял я. Сейчас она, боюсь, поднимет волну ненависти в нашем больном обществе, но я 10 лет писал эту книгу и, кажется, теперь уже раскаиваюсь.
- Вам придется держать удар.
- Но я ненавижу вступать в полемику - знаю, что в споре истина умирает в первой же фразе. Меня как-то в начале перестройки попросили вести собрание в Союзе писателей. Хотели исключить Эдуарда Лимонова за то, что он любит маршала Язова. Я всех уговаривал, чтобы они любили друг друга. Поднялся шум и крик. Я тогда понял, что я - ренегат .
И со Сталиным не все так однозначно. Он действительно уничтожил лучших, вырубил огромную армию спецов из разных областей - науки, техники, искусства. Но и он же волок Россию в индустриализацию, за что многие его сейчас называют великим менеджером. А как он заставил себе служить партию - придумал награждать самых активных "бояр" деньгами, медобслуживанием и жилплощадью, создав класс людей, которым было что терять. И мы по правде любим Сталина, его же ненавидя, и истоки этой страсти - во внутреннем рабстве, свойственном вообще человеческой природе. На этом феномене держатся все тиранические системы. Эволюция сознания здесь невозможна. Человек в своей массе таким будет всегда.
Коментарі
Останні події
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
- 12.09.2026|15:01Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
- 11.09.2026|19:50Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
