Видавець рекомендує енциклопедію «для широкого кола читачів» - і це не рекламний надмір. Звичайно, першою чергою ці книжки адресовані молодшим і середнім школярам; стиль викладу орієнтований саме на цей вік Характерний зразок: «Наше Сонце - ще молода зоря, хоча їй уже декілька мільярдів років. Жити йому залишилося ще мільярди років, тому виконати домашнє завдання ти ще встигнеш». І так само відчутний шкільний алгоритм експериментаторства - ось як пояснено природу повеней: «Помісти у миску губку і повільно лий у неї воду. Спочатку вода повністю вбиратиметься губкою, а потім, поступово наповнюючи миску, її затопить».

До речі, слово «алгоритм» винесено у прикінцевий словник. Може, це мало що скаже десятирічному читачеві, але уся енциклопедія побудована саме на алгоритмі сучасної, як висловлюються філософи, кліп-свідомості. На одному розгорті - розповідь про феномен, що його зазвичай описано-пояснювано у багатьох наукових та популярних томах. Сучасний інтерактив підтримують рубрики «Хочу знати більше!» та згаданий Словник та Покажчик (далеко не всі наукові праці у нас мають такий інфраструктурний рівень). Те, як «спресовано» у кількох абзацах фундаментальні відомості, викликає захоплення. І саме через цю якість коментарів, що нагадують науково-популярні фільми Бі-Бі-Сі, усю енциклопедію варто зарахувати до категорії сімейного читання.

Бо дорослі будуть шоковані не менше за дітлахів. Наприклад, такою інформацією: «В чілійській пустелі Атакама є місця, де вже понад 400 років не випадало краплини опадів». Або про те, що в Уганді (Африка) є місце, де 251 раз на рік гримить гроза. Чи й це: «Рельєф океанського дна вивчений менше, ніж рельєф Місяця».

Але, ясна річ, книжка прагне шокувати насамперед малечу. Шокувати, аби спонукати до власних пошуків. Проглядаючи ці енциклопедії, часом здається, що маєш до діла з конспектом майбутніх науково-фантастичних творів (які, можливо, напишуть ці нинішні діти-читачі). Як вам, наприклад, такі «завдання додому» для майбутніх Реїв Бредбері чи Стівенів Кінґів: «Сліди астронавтів можуть зберігатися на Місяці упродовж мільйонів років, бо там немає ні вітру, ні води, які могли б їх розмити або знести», або «Африканська літосферна плита рухається на північ і через 10-15 мільйонів років, безумовно, зімкнеться з євразійською. Прикро, але вирок винесено: Середземне море зникне».

Енциклопедія «Britannica» відрізняється від інших не тим, що подає назагал відому інформацію (побутовий газ - без запаху, пахнуть домішки для сигналізації витікання; алмази - це не лише прикраси: 75% світового видобутку припадає на точильні потреби). Цей проект спонукає дитину на роздуми, співмірні її життю: наприклад, про те, що до 90% тропічних лісів (що їх звуть легенями планети) буде винищено до 2020 р. Або про те, що «у 2006 р. до Плутона запущено космічний зонд НАСА «Нові горизонти», але зонд долетить до нього не раніше 2015 р.».

Зрештою, для українського читача ці книжки будуть цікавим відкриттям не знаних зі школи речей: приміром, про індійського вченого Аріабхату, який за тисячу років до Коперніка довів факт обертання Землі навколо Сонця. Або й про іншого, вже сучасного індійського астронома, лавреата Нобелівської премії (1983). Додамо до цього й не властиву для української літератури постійну алюзію на світову класику - наприклад, розповідаючи про водяні лілії, зарубіжні автори згадують живописця Клода Моне, який їх використовував у своїх творах.

І останнє: світлини з кращих фото-агенцій світу, що супроводжують тексти, - самодостатні.

Костянтин Родик