Re: цензії

Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”
06.03.2026|Микола Миколайович Гриценко
Дефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Хтось виловлює вірші...

Літературний дайджест

23.03.2012|23:08|Буквоїд

Як хлопці стають чоловіками

Томас Бруссіґ. Як хлопці стають чоловіками або чому футбол. - Л., Кальварія, 2006

Футболу тут найменше. Він, звичайно,
присутній, куди ж без нього - але швидше як фон, який подекуди проступає
дотепною метафорою. Основна ж нитка сюжету крутиться навколо життєвої історії
звичайного собі чоловіка з абсолютно звичайного східнонімецького містечка, яка
своєю типовістю ілюструє досвід покоління.

У часи молодості для головного героя сонце світило яскраво, майбутнє було
відомим, і улюблений ФК «Магдебург» вигравав. Потім - фізична травма, перехід
від кар´єри футболіста до тренерського містка у команді місцевого ПТУ, за тим -  Перебудова, руйнація Стіни і звичного способу
життя. Східнонімецький футбол у забутті, така ж доля чекає місцевий завод і
команду, яка фінансувалась за рахунок підприємства. Далі герой депресуватиме і
набере зайву вагу, його покине дружина, забравши з собою дітей. Врешті завод
поглине компанія-інвестор, сякі-такі гроші виділятимуться на юнацьку команду,
життя трохи налагодиться. І за відсутності сім´ї на перше місце в житті
остаточно вийде зграя підопічних пацанів - любителів копаного м´яча.

На прикладі стосунків тренера з його дружиною і його вихованцями автор
піднімає проблему чоловічості і батьківства. Побачивши, що  команда займає непропорційно багато часу
чоловіка, дружина вирішує розійтися. Суддя, яка вирішує питання про розлучення
і влаштування дітей - також жінка; зрозуміло, що перейнятість чоловіка футболом
вона не схвалює.   Герою залишається
замкнутий чоловічий світ футбольної команди, де всі - свої і всі - сім´я (ось
вона, антична гомосексуальність платонівської Академії!) Для своїх гравців він
більше, ніж вчитель, а вони для нього не просто учні; як люблячий батько, він
живе їхніми успіхами і невдачами, виправляє помилки, допомагає, підтримує, і
рік за роком, разом із командою, він проходить процес дорослішання.

 Улюблений гравець тренера, капітан
команди Гайко, змушений покинути команду для відбуття служби в армії. Хлопцеві
довелося служити у прикордонних військах, і після об´єднання Німеччини він
постає перед одним з багатьом судів над «стрільцями-захисниками Берлінської
стіни».  Тренер прийшов підтримати хлопця
на процесі. Як і багато інших, він задається питанням: наскільки може людина
бути відповідальною за злочини системи? І наскільки злочинним є виконання
наказу (в українському контексті це питання набуло особливої актуальності після
нещодавнього процесу над уже покійним Іваном (Джоном) Дем´янюком)?

Отже, повторюся, футболу в цій невеличкій книжечці не так і багато. Зате
тут є: відчуття самотності, втрат, поразок, і травм; здатність (необхідність)
змиритися зі своєю долею; життя тут-і-тепер; відчуженість і абсурд як
«розвиненого соціалізму», так і «ринкової економіки, що розвивається»; локальний
патріотизм, східнонімецький націоналізм, сексизм; батьківська любов і
витворення сім´ї; втрата життєвих орієнтирів; непереборне прагнення перемоги та
багато іншого.

Певні нюанси дискурсу книги видадуться добре знайомими українським читачам.
Тематика книги перегукується з сюжетом популярного фільму, який за бажання
можна звинуватити в «остальгії» - Good bye, Lenin! (2003). Як і у фільмі
Вольфганга Беккера, головний герой розмірковує над тим, що в НДР далеко не все
було поганим, і не тільки з причин «дешевої ковбаси». Крім того, на наших
літературних теренах ностальгія за радянським минулим, викликана спогадами про
власне дитинство і юність, прочитується у «нібито романі» Рівне/Ровно
Олександра Ірванця і останньому романі Сергія Жадана «Ворошиловград». Зрештою,
воно й не дивно, оскільки Україна і східна Німеччина мали в двадцятому столітті
досить багато спільного.

Все ж, історично-політична тематика не домінує в книзі і займає місце фону
нарівні з футболом. На першому ж плані розгортається драма існування «звичайної
людини» в сучасному світі.  Самотнє життя
у відчуженій, фрагментованій реальності...

Чому футбол? Тому що деколи це все, що залишається.

i...l@gmail.com

Ця рецензія надійшла на 
конкурс рецензій на переклади із німецької, який організував Німецький культурний центр Goethe-Institut в Україні



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.03.2026|09:06
Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
18.03.2026|20:31
Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
17.03.2026|10:45
У Івано-Франківську відкривається нова “Книгарня “Є”
11.03.2026|18:35
«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
09.03.2026|08:57
Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
06.03.2026|08:40
Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
24.02.2026|15:53
XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
22.02.2026|12:34
1 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
18.02.2026|17:24
«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
18.02.2026|17:14
Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року


Партнери