
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Всеволод Емелин: «Помоги мне, Валентин»
Стихотворение Всеволода Емелина ко Дню всех влюблённых: «Я подлее всех скотин, — восклицал он исступлённо, — помоги мне, Валентин, покровитель всех влюблённых».
Если вам за сорок лет,
В жизни нет совсем интима,
Лишь один в тоннеле свет -
День святого Валентина.
Плачет, глядя в монитор,
Всеми брошенный мужчина,
У него один партнёр -
Мировая паутина.
Вот февральской ночью злой
Он сидит на шатком стуле
И дрожащею рукой
Тычет по клавиатуре.
Под остатками волос
Он сидит в несвежей майке,
И плывут сквозь призму слёз
На экране порносайты.
Не напрасно смотрит он
Разноцветную мозаику,
Он мучительно влюблён
В девушку из порносайта.
Тихо смотрит на неё,
Словно снайпер в крест прицела,
На красивое бельё,
На ухоженное тело.
Океаны, города,
Госграницы между ними,
Микросхемы, провода,
Он не знает её имя.
Сколько лет совсем один он,
Злою жизнью загнан в угол.
«День святого Валентина»
Забивает в поиск «Гугла».
Он хотел узнать в ту ночь
Всех влюблённых на планете,
Кто бы мог ему помочь
Эту девушку вдруг встретить.
И в ответ на свой вопрос
Узнаёт из «Википедии» -
Так издревле повелось,
Это римское наследие.
Был там праздник неприличный,
Назывался Луперкалии, -
По семи холмам столичным
Бабы голые скакали.
Было столько голых тел,
Что не надо интернета...
Только он спросить хотел
Не про это, не про это.
И ещё во тьме времён,
В третьем веке нашей эры,
Там священник был казнён
За любовь свою и веру.
Палачи швырнули прах
Под античные колонны,
Он с тех пор на небесах
Покровитель всех влюблённых.
В трудный двадцать первый век
Средь компьютерного блуда
Одинокий человек
Попросил у неба чуда.
Он собрал остатки сил,
Стул свой шаткий опрокинул
И молитву обратил
Ко святому Валентину.
«Я подлее всех скотин, -
Восклицал он исступлённо, -
Помоги мне, Валентин,
Покровитель всех влюблённых».
Лёжа на полу в пыли,
Раздирая грудь и плечи,
Он молил: «Пошли, пошли
Мне с моей любимой встречу».
Вдруг сверкнул нездешний свет,
Ожила его картина,
Знать преград на свете нет
Для святого Валентина.
В середине февраля
Может он раздвинуть горы,
Может осушить моря,
Лопнул пластик монитора.
И, рассеивая тьму,
Безо всякого обмана
Вышла девушка к нему
Из разбитого экрана.
Не смолкал всю ночь их крик,
Шли любовные утехи,
Он не знал её язык,
В этом не было помехи.
Будто снова двадцать лет,
Снова Сочи или Гагры,
Был он бронзовый атлет
Без виагры, без виагры.
Поменяли сотни поз,
Как он счастлив был, о боже,
Лепестками белых роз
Было устлано их ложе.
Для влюблённых двух сердец
Не хватило «Камасутры»,
Он забылся наконец
И проснулся серым утром.
В окна мутные его
Смотрят снежные просторы,
А в квартире никого,
Лишь осколки монитора.
И с тех пор, который год,
Сгорбившись, как старый ворон,
Он её ночами ждёт
Над разбитым монитором.
Вспоминает до зари
Он любимую картинку -
Подари мне, подари,
Подари мне валентинку.
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025