Re: цензії
- 08.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськСвітлойменність
- 05.11.2025|Віктор ВербичКоли життя і як пейзаж, і як смерть
- 04.11.2025|Дана ПінчевськаГаличани та духи мертвих: історія одного порозуміння
- 04.11.2025|Надія Гаврилюк“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
- 03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськІспит на справжність
- 02.11.2025|Богдан СмолякЗахисник Істин
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Всеволод Емелин: «Помоги мне, Валентин»
Стихотворение Всеволода Емелина ко Дню всех влюблённых: «Я подлее всех скотин, — восклицал он исступлённо, — помоги мне, Валентин, покровитель всех влюблённых».
Если вам за сорок лет,
В жизни нет совсем интима,
Лишь один в тоннеле свет -
День святого Валентина.
Плачет, глядя в монитор,
Всеми брошенный мужчина,
У него один партнёр -
Мировая паутина.
Вот февральской ночью злой
Он сидит на шатком стуле
И дрожащею рукой
Тычет по клавиатуре.
Под остатками волос
Он сидит в несвежей майке,
И плывут сквозь призму слёз
На экране порносайты.
Не напрасно смотрит он
Разноцветную мозаику,
Он мучительно влюблён
В девушку из порносайта.
Тихо смотрит на неё,
Словно снайпер в крест прицела,
На красивое бельё,
На ухоженное тело.
Океаны, города,
Госграницы между ними,
Микросхемы, провода,
Он не знает её имя.
Сколько лет совсем один он,
Злою жизнью загнан в угол.
«День святого Валентина»
Забивает в поиск «Гугла».
Он хотел узнать в ту ночь
Всех влюблённых на планете,
Кто бы мог ему помочь
Эту девушку вдруг встретить.
И в ответ на свой вопрос
Узнаёт из «Википедии» -
Так издревле повелось,
Это римское наследие.
Был там праздник неприличный,
Назывался Луперкалии, -
По семи холмам столичным
Бабы голые скакали.
Было столько голых тел,
Что не надо интернета...
Только он спросить хотел
Не про это, не про это.
И ещё во тьме времён,
В третьем веке нашей эры,
Там священник был казнён
За любовь свою и веру.
Палачи швырнули прах
Под античные колонны,
Он с тех пор на небесах
Покровитель всех влюблённых.
В трудный двадцать первый век
Средь компьютерного блуда
Одинокий человек
Попросил у неба чуда.
Он собрал остатки сил,
Стул свой шаткий опрокинул
И молитву обратил
Ко святому Валентину.
«Я подлее всех скотин, -
Восклицал он исступлённо, -
Помоги мне, Валентин,
Покровитель всех влюблённых».
Лёжа на полу в пыли,
Раздирая грудь и плечи,
Он молил: «Пошли, пошли
Мне с моей любимой встречу».
Вдруг сверкнул нездешний свет,
Ожила его картина,
Знать преград на свете нет
Для святого Валентина.
В середине февраля
Может он раздвинуть горы,
Может осушить моря,
Лопнул пластик монитора.
И, рассеивая тьму,
Безо всякого обмана
Вышла девушка к нему
Из разбитого экрана.
Не смолкал всю ночь их крик,
Шли любовные утехи,
Он не знал её язык,
В этом не было помехи.
Будто снова двадцать лет,
Снова Сочи или Гагры,
Был он бронзовый атлет
Без виагры, без виагры.
Поменяли сотни поз,
Как он счастлив был, о боже,
Лепестками белых роз
Было устлано их ложе.
Для влюблённых двух сердец
Не хватило «Камасутры»,
Он забылся наконец
И проснулся серым утром.
В окна мутные его
Смотрят снежные просторы,
А в квартире никого,
Лишь осколки монитора.
И с тех пор, который год,
Сгорбившись, как старый ворон,
Он её ночами ждёт
Над разбитым монитором.
Вспоминает до зари
Он любимую картинку -
Подари мне, подари,
Подари мне валентинку.
Коментарі
Останні події
- 08.11.2025|16:51«Поети творять націю»: У Львові стартував II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 05.11.2025|18:42«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
- 04.11.2025|10:54Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
- 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
- 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
- 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
