Критики, історики, філософи, журналісти і навіть народні депутати оцінюють річний видавничийасортимент і визначають книжки, які стали культурологічною подією сезону. Про вплив рейтингу на літературний процес говорить один з експертів, поет і віце-президент Асоціації українських письменників Тарас Федюк.

— Чим саме «Книжка року» цікава для вас?

 — Я вже казав і готовий повторювати: «Книжка року» від Костянтина Родика — єдиний масштабний книжковий рейтинг в Україні. (Конкурси на кшталт «ЛітАкцент року», «Книга року Бі-бі-сі», «Айстра», книжкова премія від журналу «Корес­пондент» і низка інших відзнак — безперечно, важливі й потрібні, але охоплюють набагато вужчий книжковий масив, через що втрачається, так би мовити, «чис­тота експерименту».)

— Як змінюється проект із часом?

 — Конкурс завойовує дедалі міцніші позиції і вже перебуває на тій стадії, коли можна говорити про ТРАДИЦІЮ.

— Що нового відкрили для себе цього року?

 — Для мене завжди цікавими були антологійні проекти. Наприклад, ті, які робив і робить Іван Лучук у Львові, або ті, які укладає Борис Щавурський у Тернополі. Що ж до окремих книжок, то радісно здивувала й порадувала перша поетична збірка студентки Київського університету Людмили Дядченко «Плата за доступ». Точніше, спершу порадував рукопис, а тоді вже й книжка в моєму проекті «Зона Овідія». Дуже сильна й несподівана поезія. Яке це щастя, що не всі наші молоді поети пишуть так, як у Польщі, Німеччині, Австрії чи де там іще грантами пахне.

— Яке, на вашу думку, значення рейтингу для книжкового ринку, для літературного і культурного життя України?

 — Книжковий ринок (точніше український сегмент книжкового ринку) багато в чому і сформувався завдяки «Книжці року» та «Книжнику-ревю». Ну, ще АУПівські зусилля можу відзначити. І, звичайно, окремі наші «продажні» (в хорошому розумінні) письменники доклалися.

— Нині будь-який твір існує в цифровому варіанті. Чи не вважаєте, що це впливає на розповсюдження друкованих книжок?

 — Доступ в Інтернеті до творів худліту, звичайно, вплине і вже впливає на обсяги продажів книжки друкованої. Можливо, Інет і знищить «байстрюків Гутенберга»? Але поки я живий, для мене єдино можливе читання — друкована книжка. І таких, як я, ще трохи є на білому світі. Хоча мушу визнати — чимдалі меншає.

— Коли читання або писання стає професією, як це впливає на сприйняття творів?

 — Та ніяк особливо. Просто професійний читацький стаж дає можливість більшого й глибшого розуміння. Але те, що добрий читач — краще, ніж поганий письменник, — це точно.

Вікторія Добровольська