
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Спецназівський гамбіт
Майже невигадана історія про виховний проект Путіна для неслухняної України.
Покінчивши з «геніальними чоловіками» та «геніальними жінками» і поквитавшись зі «злими геніями», чиї стратегії були досліджені у белетристичній серії видавництва «Фоліо», київський аналітик Валентин Бадрак звернувся до суто художнього опису нашого сьогодення. Його дилогія «Східна стратегія», що складається з романів «Родом з ВДВ» та «Офіцерський гамбіт», — це історія двох друзів–українців, яким пощастило вступити до секретної «школи вбивць», як називали за радянських часів Рязанське повітряно–десантне училище, і яких доля згодом розвела по різні боки ідеологічних барикад. Автор дилогії не з чуток знає про службу в десантних військах, оскільки сам він — випускник вищезгаданої школи. І тому мало не вперше, без особливої ейфорії, нам розказують про систему підготовки блакитних беретів у СРСР, а також про пізнішу муштру в не менш легендарній школі ГРУ (Головного розвідувального управління Росії). І тягнеться ця оповідь від подій у серпні 1985 року, які трапились в учбовому центрі Сільце, що за 55 км від Рязані, до квітня 2005 року, який заскочив наших героїв на явочній квартирі росiйського ГРУ, i далi, аж до нашого часу.
У першому томі дилогії чимало повчального для тих, кому закортіло присвятити своє життя армії. Курс молодого бійця описаний в усіх «сукровичних» подробицях. Тут і дженджикуваті лейтенанти у високих, на кшталт офіцерів Третього рейху, фуражках, і похмурі старшини–вбивці, й сержант, що несподівано цитує вірші Лесі Українки. І нехай у результаті стрибків iз парашутом у головних героїв «дивним чином випали з голови важливi рядки з мудрих книжок», а нескінченні відтискання від підлоги «викреслили захоплення доторку до дiвових грудей», але саме в учбовому центрі вони зрозуміли всю правду гасла цього елітного закладу: «Поступил — гордись, не поступил — радуйся!».
У другому томі розігрується справжній «офіцерський гамбіт», і місце Радянського Союзу впевнено посідає Росія. Так само кардинально змінюються життєві маршрути героїв дилогії. І нехай за сюжетом з’являються не менш екзотичні постаті на кшталт польового командира Шаміля Басаєва, а також саудівського терориста Хотаба, але автора цікавить лише доля головних героїв. Один із них став високопрофесійним російським розвідником, провадячи підривну діяльність проти своєї батьківщини. Другий, пройшовши Афганістан і дві чеченські війни, залишився простим полковником українських десантних військ, і нікого не зраджує — прагматик і романтик в одному флаконі національного характеру. Чому так мало героїв, спитаєте ви? «Та якi сьогоднi герої! — вигукує спересердя автор. — Путiн — не герой, а просто руйнiвник дiйсностi, i нова геополiтична карта кроїться пiд певну особу. Ющенко — не герой, тому що не зумiв прорахувати реальнi загрози и вберегти країну вiд наступу лавини зi сходу». І навіть доблесний російський розвідник, на думку автора, «i поготiв не герой, тому що всього лише зброя, яку, до того ж, застосовують за волею хазяїна». Проте саме йому доручена основна роль у виконанні рішення, прийнятого військово–політичним керівництвом Росії, — зміна режиму і підривна діяльність, спрямована на відмову України від просування на Захід: «Сорок сiм мiльйонiв зомбованих демократичним вiрусом людей треба поставить в iсторичне стiйло».
Роман Бадрака делiкатним ставленням до політичних бонз не грішить, тож автор називає свою дилогію «Майже невигаданою iсторiєю про виховний проект Володимира Путiна для неслухняної України».
Ігор БОНДАР–ТЕРЕЩЕНКО
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025