Re: цензії
- 10.05.2026|Ігор ПавлюкТиша, що звучить: книга життя Віктора Палинського
- 08.05.2026|Ігор ПавлюкТрава на мінному полі під крилом Жайворона
- 05.05.2026|Ігор ЧорнийСтороннім вхід заборонено
- 05.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЛудження ліри
- 03.05.2026|Віктор ВербичПопри простір безперервної війни та пітьму безчасся
- 29.04.2026|БуквоїдПісля смерті. Як у повісті «Повернення» Максим Бутченко поєднав Маріуполь, чужі тіла і впертий пошук родини
- 28.04.2026|Аркадій Гендлер, УжгородДля поціновувачів полікультурного минулого України
- 27.04.2026|Валентина Семеняк, письменницяСвітлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Борис Акунин. Двадцать лет дома
Страна с нечеловеческим названием СССР мной воспринималась как некая чуждая среда, где всё устроено по-уродски, где настоящее тоскливо-серого цвета, а будущее – черного. Я чувствовал себя там каким-то Бен Ганном.
В Перестройку вдруг обнаружилось, что таких «Палле-одних-на-свете» много, и мы все вышли на улицы и даже примерещилось, будто мы можем что-то изменить.
И вот настало утро 19 августа 1991 года.
Меня разбудил телефонный звонок.
«Спишь? – с истерическим смехом спросила коллега по редакции. – Включай телевизор».
Мы с женой послушали кафкианский бред, который несли с экрана дикторы.
«Этот номер у них не пройдет, - сказал я. – Поехали в центр».
Мы поехали.
По Садовому ползли танки, их аккуратно объезжали машины, и никто даже не дудел. С тротуаров с вялым любопытством смотрели люди, стояли обычные очереди за продуктами. Всем было наплевать.
Говорю: «Идем к Белому дому, наверняка все там».
Пришли. На мосту бронетехника. Перед зданием российского верховного совета пуст
Потоптались мы, пооглядывались.
«Ладно, - говорю. – Идем отсюда. Эта страна получает то, что заслуживает».
И побрели мы вверх по Калининскому проспекту.
Я думал: «Никогда себе не прощу, что не задержался на неделю, ведь уговаривали (мы всего день как вернулись из Германии, от друзей). Теперь всё, снова железный занавес».
Вдруг поднимаю голову – и ощущение, что мне навстречу вздыбилась мостовая.
Сверху, со стороны Арбатской площади шла огромная, многотысячная толпа: люди, триколоры, почему-то строительный кран и на нем парни размахивают какими-то флагами. И всё это движется к нам, сюда.
Даже сегодня, вспоминая этот миг, я начинаю моргать. Это один из самых важных моментов в моей жизни. Впервые, в тридцатипятилетнем возрасте, я понял, что живу дома , что это моя страна .
У меня куча претензий к сегодняшней России. Меня часто тошнит от ее правителей. Но разница в том, что за советского «бровеносца в потемках» с его «сиськами-масиськами» мне не было стыдно, он не имел ко мне отношения. А когда один российский альфа-самец спьяну лупит по барабану или другой стрезву изображает горохового шута с глиняным горшком, хочется провалиться сквозь землю.
Августовские события 1991 года – единственное, за что наше поколение может себя уважать. Больше, увы, пока хвастать нечем.
Ну вот я рассказал, что по поводу юбилея думаю я. Судя по опросам общественного мнения тех, кто относится к тем событиям так же, в моей стране процентов десять.
Борис Акунин
Додаткові матеріали
- Фандорин: перезагрузка
- Борис Акунин: «Я не чувствую себя ни грузином, ни евреем»
- Борис Акунин: если б Медведев хоть раз ножкой притопнул
- Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
- Акуніна «розпіратили» у Києві
- У грудні вийде новий роман Акуніна про Фандоріна
- Акуніна не пустили до Узбекистану, щоб він не написав «щось не те»
- Борис Акунін отримає японський орден Вранішнього сонця
- Борис Акунін видасть свій блог окремою книгою
- Борис Акунін вступився за Михайла Ходорковського та Платона Лебедєва
- Борис Акунін визначив героїв: Сусанін, Гагарін, княгиня Ольга і Сахаров
- Борис Акунін визначив ідеал жінки та чоловіка: Скарлет та Фандорін
- Акунін хоче звільнити Ходорковсього та Лебєдєва
- «Ананасова вода для прекрасної дами» Пєлєвіна стала хітом
- Новий роман Акуніна став лідером продаж
- Сьогодні до крамниць потрапить нова книга про Фандоріна
- Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
Коментарі
Останні події
- 09.05.2026|08:18У просторі PEN Ukraine відбудеться презентація книжки “Кому вони потрібні?” Петра Яценка
- 08.05.2026|20:15Роман «Простак» Марі-Од Мюрай виходить в Україні: старт передпродажу
- 08.05.2026|20:11Велике поповнення бібліотек: 122,5 тисячі нових книжок поїдуть до читачів
- 05.05.2026|10:21Чинник досконалості мови (Розгорнута анотація)
- 03.05.2026|06:51«Подвиги Геракла: Стратегія перемоги у міжнародних відносинах»: вийшла друком книжка українського дипломата Данила Лубківського
- 03.05.2026|06:49У перекладі польською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 30.04.2026|09:22Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
- 29.04.2026|10:20До Луцька завітає автор книжок-бестселерів Володимир Станчишин
- 28.04.2026|10:53«Вавилон. Точка перетину»: в Києві відкриється фотовиставка акторів та військових Антона Прасоленка і Ярослава Савченка
- 28.04.2026|10:461-3 травня у Львові відбудеться ювілейний Ukrainian Wine Festival
