
Re: цензії
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Видавничі новинки
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
Літературний дайджест
Борис Акунин. Двадцать лет дома
Страна с нечеловеческим названием СССР мной воспринималась как некая чуждая среда, где всё устроено по-уродски, где настоящее тоскливо-серого цвета, а будущее – черного. Я чувствовал себя там каким-то Бен Ганном.
В Перестройку вдруг обнаружилось, что таких «Палле-одних-на-свете» много, и мы все вышли на улицы и даже примерещилось, будто мы можем что-то изменить.
И вот настало утро 19 августа 1991 года.
Меня разбудил телефонный звонок.
«Спишь? – с истерическим смехом спросила коллега по редакции. – Включай телевизор».
Мы с женой послушали кафкианский бред, который несли с экрана дикторы.
«Этот номер у них не пройдет, - сказал я. – Поехали в центр».
Мы поехали.
По Садовому ползли танки, их аккуратно объезжали машины, и никто даже не дудел. С тротуаров с вялым любопытством смотрели люди, стояли обычные очереди за продуктами. Всем было наплевать.
Говорю: «Идем к Белому дому, наверняка все там».
Пришли. На мосту бронетехника. Перед зданием российского верховного совета пуст
Потоптались мы, пооглядывались.
«Ладно, - говорю. – Идем отсюда. Эта страна получает то, что заслуживает».
И побрели мы вверх по Калининскому проспекту.
Я думал: «Никогда себе не прощу, что не задержался на неделю, ведь уговаривали (мы всего день как вернулись из Германии, от друзей). Теперь всё, снова железный занавес».
Вдруг поднимаю голову – и ощущение, что мне навстречу вздыбилась мостовая.
Сверху, со стороны Арбатской площади шла огромная, многотысячная толпа: люди, триколоры, почему-то строительный кран и на нем парни размахивают какими-то флагами. И всё это движется к нам, сюда.
Даже сегодня, вспоминая этот миг, я начинаю моргать. Это один из самых важных моментов в моей жизни. Впервые, в тридцатипятилетнем возрасте, я понял, что живу дома , что это моя страна .
У меня куча претензий к сегодняшней России. Меня часто тошнит от ее правителей. Но разница в том, что за советского «бровеносца в потемках» с его «сиськами-масиськами» мне не было стыдно, он не имел ко мне отношения. А когда один российский альфа-самец спьяну лупит по барабану или другой стрезву изображает горохового шута с глиняным горшком, хочется провалиться сквозь землю.
Августовские события 1991 года – единственное, за что наше поколение может себя уважать. Больше, увы, пока хвастать нечем.
Ну вот я рассказал, что по поводу юбилея думаю я. Судя по опросам общественного мнения тех, кто относится к тем событиям так же, в моей стране процентов десять.
Борис Акунин
Додаткові матеріали
- Фандорин: перезагрузка
- Борис Акунин: «Я не чувствую себя ни грузином, ни евреем»
- Борис Акунин: если б Медведев хоть раз ножкой притопнул
- Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
- Акуніна «розпіратили» у Києві
- У грудні вийде новий роман Акуніна про Фандоріна
- Акуніна не пустили до Узбекистану, щоб він не написав «щось не те»
- Борис Акунін отримає японський орден Вранішнього сонця
- Борис Акунін видасть свій блог окремою книгою
- Борис Акунін вступився за Михайла Ходорковського та Платона Лебедєва
- Борис Акунін визначив героїв: Сусанін, Гагарін, княгиня Ольга і Сахаров
- Борис Акунін визначив ідеал жінки та чоловіка: Скарлет та Фандорін
- Акунін хоче звільнити Ходорковсього та Лебєдєва
- «Ананасова вода для прекрасної дами» Пєлєвіна стала хітом
- Новий роман Акуніна став лідером продаж
- Сьогодні до крамниць потрапить нова книга про Фандоріна
- Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
Коментарі
Останні події
- 29.04.2025|12:10Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
- 29.04.2025|11:27«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
- 29.04.2025|11:24Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
- 29.04.2025|11:15Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
- 21.04.2025|21:30“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»