
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Кшиштоф Варґа – польський письменник із ностальгією до Угорщини
У Києві відбулася презентація книги польського письменника Кшиштофа Варґи про угорську культуру «Гуляш із Турула» українською мовою.
Автор тлумачить власне бачення теперішньої культури Угорщини. Цю книгу буде представлено цього тижня на Літературному фестивалі в рамках Форуму видавців у Львові.
Кшиштоф Варґа – польський прозаїк угорського походження, редактор відділу культури «Газети виборчої». Автор книг, відомих у Польщі та за її межами.
Книга есеїв «Гуляш із Турула» 2009 року здобула приз читацьких симпатій найпрестижнішого польського літературного конкурсу «Nike». «Гуляш із Турула» – це спосіб Варґи ззовні розповісти про угорців. Переклад книги українською побачив світ у видавництві «Темпора». Кшиштоф Варґа задоволений тим, що книга про угорців написана поляком, вийшла друком в Україні. На його думку, це означає, що «ми знову починаємо цікавитися культурою одне одного». Про спільне в понятті культури Центральної та Східної Європи йшлося в інтерв´ю Кшиштофа Варґи Радіо Свобода.
– Пане Варґа, поділіться, будь ласка, власним баченням спільного в понятті «житель Центральної» та «житель Східної Європи».
– Через поняття Центральної Європи отримую Європу спільного досвіду культурного й історичного. Будьмо відвертими: Польщу з Україною історично єднає значно більше, ніж із Францією, врешті-решт. Отож ми маємо спільні колекції культур, які одні на одного накладаються, як історії нашого досвіду, змішання. Ми не є злиті всі в один народ. Загалом вважаю, що існує такий народ як центрально-європеєць. Відомо, що є націоналісти, які завжди будуть шукати чистого українця, поляка, чистого угорця. Як на мене, хоча би через те, що сам наполовину поляк і угорець та мав ще бабусю словачку, можу про себе сказати, що є центрально-європейцем.
– Як культурний оглядач у центрі європейського світу, скажіть, якої критики заслуговує сучасна українська культура. Можливо згодом зможете написати книгу про Україну.
– Чудово було б, щоб таку книжку про Україну написав іноземець. Він мав би інший погляд на це і водночас був би обізнаний, тобто не був лише туристом, який приїжджає на тиждень, щось собі оглядає та одразу пише про це книгу. Так не може бути. Я четвертий чи п’ятий день в Україні за все своє життя. Говоритиму про вашу культуру лише з польської точки зору. За моїми спостереженнями, українська література є популярною та читаною. Це почалося від Юрка Андруховича, який протоптав стежки. Прізвища Андрухович, Жадан, Прохасько розпізнають у Польщі. Це автори, твори яких читають. Не знаю українського кінематографу, бо він у Польщі зовсім не актуальний. Люди, яких цікавить фольклор, музика фольклорна, тобто народна культура, скажуть набагато більше. Адже ця творчість найбільш популярна в Польщі.
– Чи стали ви іншим поляком, знаходячись у середині Європейського Союзу?
– Особисто я – ні. Європейський Союз – це добре. Адже виділяється багато коштів. Люди їздять по всій Європі, пізнають її. Це окрема велика тема, на яку важко розмовляти.
– Наприкінці вересня мине рік від часу проведення Конгресу польської культури. Про які підсумки можете сказати вже сьогодні.
– Мені здається, що це було дуже важливо для того, щоб показати, що культура є не менш важливою, ніж бізнес, економіка. Ми, на жаль, останнім часом жили в переконанні, що те, що найважливіше – це ринкова економіка. Зараз серед інтелектуалів з’явилася пропозиція підписати листа до прем’єр-міністра. Хочемо, щоб один відсоток із бюджету виділяли на культуру. Один відсоток – це ж небагато. Ми дійшли до такої ситуації, коли люди при владі, маю надію, почали розуміти, що культура – це те, що будує країну. Бо можна мати добрий бізнес і нерозумне суспільство. Те суспільство, яке не читатиме книг, не стане розумнішим.
Христина Грищук
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025